19 листопада 2024 року
м. Київ
cправа № 920/1043/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Ємця А. А. (головуючого), Бенедисюка І. М., Жайворонок Т. Є.,
за участю секретаря судового засідання Рєзнік А. В.,
представників:
позивача - Кисіль Т. В.,
відповідача - Приходька С. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - скаржник, позивач, ТОВ "Оператор ГТС України")
на рішення Господарського суду Сумської області від 22.04.2024 (суддя Заєць С. В.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2024 (головуюча суддя Демидова А. М., судді Владимиренко С. В., Ходаківська І. П.)
у справі № 920/1043/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" (далі - відповідач, АТ "Сумигаз")
про стягнення 6 070 663,29 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. ТОВ "Оператор ГТС України" звернулося з позовом до АТ "Сумигаз" про стягнення 6 070 663,29 грн, з яких: 4 640 636,29 грн - основна заборгованість, 95 044,11 грн - 3 % річних, 945 519,95 грн - пеня, 389 462,94 грн - інфляційні втрати.
1.2. Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач посилається на те, що не дивлячись на отримання та підписання без зауважень з боку відповідача актів наданих послуг замовленої (договірної) потужності та актів наданих послуг перевищення замовленої (договірної) потужності, у строки, встановлені п. 8.4 договору № 2002000114 транспортування природного газу від 04.02.2020 (далі - Договір), відповідач не оплатив на користь позивача вартості замовленої (договірної) потужності та перевищення договірної потужності за березень - червень, жовтень - грудень 2022 року, січень - квітень 2023 року в загальній сумі 4 640 636,29 грн, чим порушив умови п. 2.5, 8.4 Договору, а також права та інтереси позивача як кредитора у спірних правовідносинах.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Господарський суд Сумської області рішенням від 22.04.2024 у цій справі позов задовольнив частково. Стягнув з АТ "Сумигаз" на користь ТОВ "Оператор ГТС України" 1 475 547,74 грн основного боргу, 756 415,96 грн пені, 95 044,11 грн 3 % річних, 389 462,94 грн інфляційних втрат та 43 583 грн судового збору. У частині стягнення суми основного боргу в сумі 3 165 088,55 грн закрив провадження у справі за п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмета спору. В інший частині позовних вимог відмовив.
2.2. Постановою від 20.08.2024 Північний апеляційний господарський суд рішення Господарського суду Сумської області від 22.04.2024 у цій справі залишив без змін.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. У касаційній скарзі відповідач просить Суд рішення Господарського суду Сумської області від 22.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2024 у справі № 920/1043/23 скасувати в частині закриття провадження у справі на суму 573 571,75 грн та в цій частині справу передати на новий розгляд;
рішення Господарського суду Сумської області від 22.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2024 у справі № 920/1043/23 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 189 103,99 грн та в цій частині ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ "Оператор ГТС України".
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник, посилаючись на пункти 2, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначає, що: суди попередніх інстанцій не дослідили у повному обсязі зібрані у справі докази, внаслідок чого безпідставно закрили провадження на суму 573 571,75 грн;
необхідно відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 910/22964/17, від 03.07.2019 у справі № 917/791/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 06.11.2019 у справі № 917/1638/18, від 17.12.2019 у справі № 916/545/19, від 19.02.2020 у справі № 910/1303/19, від 12.02.2020 у справі №924/414/19, від 11.07.2023 у справі № 914/3231/16, від 15.11.2023 у справі № 910/1266/23 та інших, шляхом їх конкретизації, деталізації та встановлення чітких критеріїв для наявності підстав застосування положень статті 233 ГК України та статті 551 ЦК України, з метою недопущення судового свавілля та фактичного нівелювання забезпечувальної функції неустойки, що призводить до потурання суб'єктам господарювання та створення у них стійкого сприйняття можливості безвідповідально ставитися до виконання договірних зобов'язань, оскільки з огляду на судову практику, яка наразі стає сталою, суд все одно зменшить штрафні санкції
4.2. ТОВ "Оператор ГТС України" наголошує, що кількість аналогічних та подібних спорів (стосовно зменшення заявленого до стягнення розміру пені), які перебувають на розгляді у судах України, є дуже значною. Як наслідок, ця касаційна скарга (в частині стосовно стягнення пені) стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики щодо застосування ст. 233 ГК України, ч. 3 ст. 551 ЦК України для суб'єктів господарювання (в тому числі й ТОВ "Оператор ГТС України"), про що і зазначає позивач, обґрунтовуючи своє право на касаційне оскарження.
4.3. Крім того, ця касаційна скарга має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, оскільки суб'єкти ринку природного газу (в тому числі й ТОВ "Оператор ГТС України") перебувають в однаково рівних умовах з огляду на запровадження в державі воєнного стану та перебування як і ТОВ "Оператор ГТС України", так і контрагента у скрутному фінансовому становищі, тобто в обставинах, які стосуються обох сторін договору.
4.5. Скаржник стверджує про порушення судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень норм процесуального права, в тому числі статті 231 ГПК України.
5. Доводи інших учасників справи
5.1. У відзиві на касаційну скаргу відповідач заперечив проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, і просив відмовити у її задоволенні, а оскаржувані судові рішення у цій справі залишити без змін.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. Суди попередніх судових інстанцій встановили, що 04.02.2020 між ТОВ "Оператор ГТС України" (Оператор) та АТ "Сумигаз" (Замовник) укладено договір № 2002000114 транспортування природного газу (Договір), що відповідає умовам Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), від 30.09.2015 № 2497.
6.2. За цим Договором Оператор надає Замовнику послугу транспортування природного газу (далі - Послуга) на умовах, визначених у цьому Договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлені в Договорі вартість такої Послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні (п. 2.1 Договору).
6.3. За змістом п. 2.2 Договору послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі газотранспортної системи (далі - Кодекс), з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором. Замовник погоджується з тим, що обов'язковою умовою надання послуги є доступ Замовника до інформаційної платформи на підставі Правил надання доступу до інформаційної платформи, розміщених на вебсайті Оператора. Підписанням цього Договору Замовник підтверджує, що він ознайомлений із Правилами надання доступу до інформаційної платформи, розміщеними на вебсайті Оператора, та надає згоду на їх застосування та дотримання. Замовник усвідомлює, що порушення ним зазначених Правил позбавляє його права пред'являти претензії до Оператора з приводу якості послуги та покладає на нього зобов'язання із відшкодування Оператору шкоди або збитків, завданих такими діями або бездіяльністю Замовника.
6.4. Обсяг Послуги, що надається за цим Договором, визначається підписанням додатка 1 до цього Договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби (п. 2.3 Договору).
6.5. Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності Оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу (п. 2.4 Договору).
6.6. Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у Договорі (п. 2.5 Договору).
6.7. Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів (п. 2.6 Договору).
6.8. Додаток 1 є невід'ємною частиною цього Договору у випадку, коли Замовнику надається право використання гарантованої та/або переривчастої потужності, крім випадку замовлення потужності на добу наперед. Додаток 2 є невід'ємною частиною цього Договору у випадку, коли Замовнику надається право використання потужності з обмеженнями, крім випадку замовлення потужності на добу наперед. Додаток 3 є невід'ємною частиною цього Договору у випадку, коли Замовником є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу (п. 2.7 Договору).
6.9. Відповідно до п. 2.8 Договору взаємовідносини між Замовником та Оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим Договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу Оператора відповідно до вимог Кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього Договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим Замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом. Після набуття права доступу до інформаційної платформи Замовник зобов'язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного Кодексом.
6.10. За змістом п. 4.1 Договору Замовник взяв на себе зобов'язання, зокрема:
- своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг;
- надати оператору фінансове забезпечення в порядку, встановленому в Кодексі та цьому Договорі;
- дотримуватися обмежень, встановлених цим Договором та Кодексом;
- вчасно збалансовувати своє портфоліо балансування;
- не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому Договорі;
- повідомляти Оператора про зміну умов, які стали підставою для укладення цього Договору;
- забезпечити можливість цілодобового зв'язку Оператора з представниками Замовника, зазначеними в цьому Договорі;
- здійснити своєчасну та повну оплату додаткової плати Оператору у разі перевищення розміру замовленої потужності та/або плати за зміну умов (обмежень) користування потужністю з обмеженнями, та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним у газотранспортну систему, у порядку, визначеному цим Договором та Кодексом;
- реєструвати в Реєстрі споживачів Постачальника на інформаційній платформі Оператора споживачів, стосовно яких він є діючим постачальником;
- здійснити своєчасну та повну оплату за перевищення розміру договірної потужності, додаткову плату за зміну умов (обмежень) використання потужності з обмеженнями, плату за добовий небаланс, плату за нейтральність балансування, додаткову плату в разі недотримання параметрів ФХП газу та плату за несанкціонований відбір природного газу з газотранспортної системи в порядку, визначеному Кодексом та цим Договором;
- здійснити в термін до 5 робочих днів з дня виставлення рахунка оплату вартості добових небалансів, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів Замовника протягом звітного газового місяця.
6.11. У пункті 5.1 Договору сторони визначили, що порядок комерційного обліку природного газу (у тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання-передачі природного газу в точках входу / виходу до / з газотранспортної системи та визначення і перевірки параметрів якості в цих точках здійснюються сторонами відповідно до вимог Кодексу та з урахуванням цього Договору.
6.12. Відповідно до п. 6.3 Договору надання номінацій (реномінацій) для отримання транспортування здійснюється в порядку, встановленому Кодексом. Форми номінацій і реномінацій оприлюднюються Оператором на його офіційному вебсайті.
6.13. Згідно з п. 7.1 Договору вартість послуг розраховується так:
- розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються Регулятором;
- транспортування - за тарифами, які встановлюються Регулятором;
- балансування за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом.
6.14. Оператор розміщує інформацію про чинні тарифи та базову ціну газу на своєму вебсайті: www.tsoua.com (п. 7.2 Договору).
6.15. У п 9.1 Договору сторони дійшли згоди, що в разі виникнення у Замовника добового небалансу Оператор здійснює купівлю / продаж природного газу Замовника в обсягах добового небалансу.
6.16. У разі виникнення у Замовника негативного добового небалансу Оператор здійснює продаж Замовнику, а Замовник купівлю в Оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу. У разі виникнення у Замовника позитивного добового небалансу Оператор здійснює купівлю у Замовника, а Замовник продаж природного газу Оператору в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу (п. 9.2 Договору).
6.17. У випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, Оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає Замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту (абз. 1 п. 9.3 Договору).
6.18. Оплата вартості щодобових небалансів оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться в строки та за процедурою, передбаченою чинним законодавством, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період (абз. 2 п. 9.3 Договору).
6.19. Розбіжності щодо вартості добових небалансів підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість добових небалансів, яку Замовник зобов'язаний сплатити у строк, визначений пунктом 9.3 цього Договору, визначається за даними Оператора (п. 9.6 Договору).
6.20. У п. 3.2 Договору, крім іншого, встановлено, що Оператор має право стягувати із Замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності.
6.21. За змістом п. 8.3 Договору розрахунок вартості плати за перевищення потужності у відповідному розрахунковому місяці здійснюється за результатами остаточної алокації відборів та подач Замовника за формулою, наведеною в п. 8.3 Договору. Замовник зобов'язаний здійснити оплату вартості перевищення договірної потужності у строк до двадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем.
6.22. Відповідно до п. 8.4 Договору Замовник, який є оператором газорозподільної системи, здійснює остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг.
6.23. У випадку якщо розрахунковий обсяг використання потужності Замовником (суб'єктом, на якого в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до статті 11 Закону України "Про ринок природного газу" покладено спеціальні обов'язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов'язків, або оператором газорозподільної системи), визначений оператором газотранспортної системи на підставі остаточної алокації, перевищує обсяг договірної потужності, замовник послуг транспортування зобов'язаний здійснити оплату вартості перевищення договірної потужності за кожен день такого перевищення до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до звіту використання договірної потужності та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
6.24. Звіт Оператора про використання замовленої потужності Замовником, який надається до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу, містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей та рахунок на оплату або повідомлення про зарахування надмірно сплачених коштів у рахунок плати за використання договірної потужності на наступні періоди.
6.25. Послуги, які надаються за цим Договором, за винятком послуг балансування, оформлюються Оператором і Замовником актами наданих послуг (п. 11.1 Договору).
6.26. Відповідно до п. 11.2 Договору Оператор до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє Замовнику два примірники акта наданих послуг за газовий місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою Оператора.
6.27. Замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов'язується повернути Оператору один примірник оригінала акта наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою Замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього Договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість послуг визначається за даними Оператора (п. 11.3 Договору).
6.28. Згідно з п. 11.4 Договору врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом Оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими Оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).
6.29. Оператор і Замовник зобов'язуються здійснювати звірку розрахунків щокварталу до двадцять п'ятого числа місяця, наступного за кварталом. Звірка розрахунків оформлюється сторонами актом звірки (п. 11.5 Договору).
6.30. У разі порушення Замовником строків оплати, передбачених цим Договором, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 13.5 Договору).
6.31. Цей Договір набирає чинності з дня його укладення, поширює дію на відносини, що склались між сторонами, з 01 січня 2020 року та діє до 31 грудня 2020 року. Цей Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього Договору жодна зі сторін не заявить про припинення його дії або перегляд його умов (п. 17.1 Договору).
6.32. Передбачені Договором додатки 1 та 2 сторони не підписали.
6.33. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідач замовив потужність відповідно до номінацій у таких розмірах:
- у березні - квітні 2022 року загальний обсяг замовленої (договірної) потужності склав по 0,0000 тис. мі, травні - 0,03100 тис. мі всього на загальну суму 4,62 грн та червні - 0,02200 тис. мі всього на загальну суму 3,28 грн;
- у жовтні - листопаді 2022 року обсяг замовленої потужності склав 0,03100 тис. мі всього на загальну суму 5,00 грн та 0,03000 тис. мі всього на загальну суму 4,46 грн, відповідно;
- у грудні 2022, січні 2023 року обсяг замовленої потужності склав по 0,03100 тис. мі всього на загальну суму 4,62 грн, лютому 2023 року -0,02800 тис. мі всього на загальну суму 4,18 грн, березні 2023 року - 0,03100 тис. мі всього на загальну суму 4,62 грн та квітні 2023 - 0,03000 тис. мі всього на загальну суму 4,46 грн.
6.34. Як зазначив позивач, за результатами остаточної алокації відборів та подач відповідача позивач виявив обсяги перевищення договірної потужності у відповідному розрахунковому місяці, а саме:
- в березні 2022 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 9 535,70403 тис. мі/доба всього на загальну суму 1 420 743,61 грн, квітні - червні 2022 року - в розмірі 2 033,09000 тис. мі/доба всього на загальну суму 302 914,14 грн, 5,90930 тис. мі/доба всього на загальну суму 880,44 грн та 401,23809 тис. мі/доба всього на загальну суму 59 781,26 грн, відповідно;
- в жовтні - грудні 2022 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 1 104,43868 тис. мі/доба всього на загальну суму 164 552,53 грн, 2 003,65345 тис. мі/доба всього на загальну суму 298 528,33 грн, та 4 400,93280 тис. мі/доба всього на загальну суму 655 703,78 грн, відповідно;
- в січні - квітні 2023 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 5 759,71157 тис. мі/доба всього на загальну суму 858 150,95 грн, 4 967,86039 тис. мі/доба всього на загальну суму 740 171,46 грн, розмірі 3 854,21203 тис. мі/доба всього на загальну суму 574 246,76 грн та 2 363,91819 тис. мі/доба всього на загальну суму 352 204,90 грн, відповідно;
Згідно з п. 8.4 Договору позивач направив відповідачу в інформаційній платформі:
- рахунки на оплату перевищення замовленої (договірної) потужності: № 03-2022-2002000114/1000322 від 31.03.2022 за березень 2022 року на загальну суму 1 420 743,61 грн; № 04-2022-2002000114/1000422 від 30.04.2022 - за квітень 2022 року на загальну суму 302 914,14 грн; № 05-2022-2002000114/1000522 від 31.05.2022 - за травень 2022 року на загальну суму 880,44 грн; № 05-2022-2002000114/9990000 від 31.05.2022 - за травень 2022 року на загальну суму 4,62 грн; № 06-2022-2002000114/1000622 від 30.06.2022 - за червень 2022 року на загальну суму 59 781,26 грн; № 06-2022-2002000114/9990000 від 30.06.2022 - за червень 2022 року на загальну суму 3,28 грн; № 10-2022-2002000114/2740000 від 31.10.2022 - за жовтень 2022 року на загальну суму 0,14 грн; № 10-2022-2002000114/9990000 від 31.10.2022 - за жовтень 2022 року на загальну суму 4,46 грн; № 10-2022-2002000114/1001022 від 31.10.2022 - за жовтень 2022 року на загальну суму 164 552,53 грн; № 11-2022-2002000114/1001122 від 30.11.2022 - за листопад 2022 року на загальну суму 298 528,33 грн; № 11-2022-2002000114/9990000 від 30.11.2022 - за листопад 2022 року на загальну суму 4,46 грн; № 12-2022-2002000114/1001222 від 31.12.2022 - за грудень 2022 року на загальну суму 655 703,78 грн; № 12-2022-2002000114/9990000 від 31.12.2022 - за грудень 2022 року на загальну суму 4,62 грн; № 01-2023-2002000114/9990000 від 31.01.2023 - за січень 2023 року на загальну суму 4,62 грн; № 01-2023-2002000114/1000123 від 31.01.2023 - за січень 2023 року на загальну суму 858 150,95 грн; № 02-2023-2002000114/1000223 від 28.02.2023 - за лютий 2023 року на загальну суму 740 171,46 грн; № 02-2023-2002000114/9990000 від 28.02.2023 - за лютий 2023 року на загальну суму 4,18 грн; № 03-2023-2002000114/9990000 від 31.03.2023 - за березень 2023 року на загальну суму 4,62 грн; № 03-2023-2002000114/1000323 від 31.03.2023 - за березень 2023 року на загальну суму 574 246,76 грн; № 04-2023-2002000114/9990000 від 30.04.2023 - за квітень 2023 року на загальну суму 4,46 грн та № 04-2023-2002000114/1000423 від 30.04.2023 - за квітень 2023 року на загальну суму 352 204,90 грн;
- звіти про використання замовленої потужності АТ "Сумигаз" за газові місяці березень - червень, жовтень - рудень 2022 року, січень - квітень 2023 року.
6.35. Також, позивач направив відповідачу акти наданих послуг замовленої (договірної) потужності, а саме:
№ 05-2022-2002000114/9990000 від 31.05.2022 за травень 2022 року на суму 4,62 грн; № 10-2022-2002000114/9990000 від 31.10.2022 за жовтень 2022 року на суму 4,46 грн; № 10-2022-2002000114/2740000 від 31.10.2022 за жовтень 2022 року на суму 0,14 грн; № 11-2022-2002000114/9990000 від 30.11.2022 за листопад 2022 року на суму 4,46 грн; № 12-2022-2002000114/9990000 від 31.12.2022 за грудень 2022 року на суму 4,62 грн; № 01-2023-2002000114/9990000 від 31.01.2023 за січень 2023 року на суму 4,62 грн; № 02-2023-2002000114/9990000 від 28.02.2023 за лютий 2023 року на суму 4,18 грн; № 03-2023-2002000114/9990000 від 31.03.2023 за березень 2023 року на суму 4,62 грн; № 04-2023-2002000114/9990000 від 30.04.2023 за квітень 2023 року на суму 4,46 грн, та акти наданих послуг перевищення замовленої (договірної) потужності, а саме:
№ 03-2022-2002000114/1000322 від 31.03.2022 за березень 2022 року на суму 1 420 743,61 грн; № 04-2022-2002000114/1000422 від 30.04.2022 за квітень 2022 року на суму 302 914,14 грн; № 05-2022-2002000114/1000522 від 31.05.2022 за травень 2022 року на суму 880,44 грн; № 06-2022-2002000114/1000622 від 30.06.2022 за червень 2022 року на суму 59 781,26 грн; № 10-2022-2002000114/1001022 від 31.10.2022 за жовтень 2022 року на суму 164 552,53 грн; № 11-2022-2002000114/1001122 від 30.11.2022 за листопад 2022 року на суму 298 528,33 грн; № 12-2022-2002000114/1001222 від 31.12.2022 за грудень 2022 року на суму 655 703,78 грн; № 01-2023-2002000114/1000123 від 31.01.2023 за січень 2023 року на суму 858 150,95 грн; № 02-2023-2002000114/1000223 від 28.02.2023 за лютий 2023 року на суму 740 171,46 грн; № 03-2023-2002000114/1000323 від 31.03.2023 за березень 2023 року на суму 574 246,76 грн та № 04-2023-2002000114/1000423 від 30.04.2023 за квітень 2023 року на суму 352 204,90 грн.
6.36. З матеріалів справи вбачається, що відповідач отримав та підписав без зауважень зазначені акти наданих послуг замовленої (договірної) потужності та акти наданих послуг перевищення замовленої (договірної) потужності (т. 1, арк.спр. 124-143).
6.35. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що у строки, встановлені п. 8.4 Договору, відповідач не оплатив позивачу вартості замовленої (договірної) потужності та перевищення договірної потужності за березень - червень, жовтень - грудень 2022 року, січень - квітень 2023 року в загальній сумі 4 640 636,29 грн, чим порушив умови п. 2.5, 8.4 Договору, а також порушив права та інтереси позивача як кредитора у спірних правовідносинах.
6.36. Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду із цим позовом у справі № 920/1043/23.
7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Розгляд заяв / клопотань
7.1. Ухвалою від 17.10.2024 Верховний Суд, зокрема, відкрив касаційне провадження у справі № 920/1043/23 за касаційною скаргою на підставі пунктів 2, 4 частини другої статті 287 ГПК України.
7.2. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.3. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
8. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.2. Касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України.
8.3. Верховний Суд виходить з того, що сам скаржник у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначає підставу, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 2 частини другої статті 287 ГПК України (що визначає сам скаржник), покладається на скаржника.
8.4. ТОВ "Оператор ГТС України" у касаційній скарзі зазначає про необхідність відступити від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16.10.2018 у справі № 910/22964/17, від 03.07.2019 у справі № 917/791/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 06.11.2019 у справі № 917/1638/18, від 17.12.2019 у справі № 916/545/19, від 19.02.2020 у справі №910/1303/19, від 12.02.2020 у справі №924/414/19, від 11.07.2023 у справі № 914/3231/16, від 15.11.2023 у справі № 910/1266/23 та інших, шляхом їх конкретизації, деталізації та встановлення чітких критеріїв для наявності підстав застосування положень статті 233 ГК України та статті 551 ЦК України, з метою недопущення судового свавілля та фактичного нівелювання забезпечувальної функції неустойки, що призводить до потурання суб'єктам господарювання та створення у них стійкого сприйняття можливості безвідповідально ставитися до виконання договірних зобов'язань, оскільки з огляду на судову практику, яка наразі стає сталою, суд все одно зменшить штрафні санкції.
8.5. З огляду на вказане, на думку скаржника, Верховний Суд, відступивши від зазначених вище висновків та здійснивши правильне тлумачення і застосування норм статті 551 ЦК України, статті 233 ГК України у взаємозв'язку із положеннями норм статті 526 ЦК України, статті 193 ГК України щодо наявності обов'язку у суб'єктів господарювання виконувати зобов'язання належним чином, однозначно прийде до висновку, що судам, вирішуючи питання щодо зменшення розміру неустойки, зокрема і пені, слід також встановити:
- наявність та ступінь умислу на порушення господарського зобов'язання, в тому числі наявність / відсутність обізнаності у сторони, яка порушила зобов'язання, щодо строку його виконання та наслідків такого порушення;
- наявність обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність порушника, в тому числі обставин, які виникають внаслідок виконання рішень органів державної влади та інших суб'єктів владних повноважень, а також що:
- законодавець обмежив нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання (частина 6 статті 232 ГК України), а тому, відповідно, якщо прострочення виконання зобов'язання тривало понад шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, такі штрафні санкції вже є зменшеними (обмеженими) у відповідності до вимог законодавства та, як наслідок, не можуть бути зменшені додатково судом;
- у випадку якщо розмір нарахованої пені із врахуванням тривалості періоду прострочення виконання зобов'язання є таким, що не перевищує 15 % від суми зобов'язання, яке є (добровільно та самостійно узгодженим сторонами при підписанні договору) базою для її нарахування, то нарахування пені у такому розмірі не може бути визнане судом неадекватною мірою відповідальності лише з мотивів його розміру;
- навіть за умови наявності обставин, які пом'якшують відповідальність порушника, не може бути зменшений заявлений до стягнення розмір пені, нарахованої у розмірі, що не перевищує 5 % від суми зобов'язання, яке є (добровільно та самостійно узгодженою сторонами при підписанні договору) базою для її нарахування, оскільки зменшення пені у такому випадку буде в повному обсязі нівелювати забезпечувальну функцію неустойки. Зокрема, у такому випадку мова йде про заявлений до стягнення розмір пені, який заздалегідь відповідає критеріям розумності, справедливості та пропорційності допущеному суб'єктом господарювання порушенню.
8.6. За приписами п. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пп. 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
8.7. Отже, відповідно до положень п. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права у подібних правовідносинах з урахуванням висновку Верховного Суду, викладеного у постанові; (2) скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від такого висновку.
8.8. У цьому аспекті Суд зауважує, що відступленням від висновку є повна відмова Верховного Суду від свого попереднього висновку на користь іншого або ж конкретизація попереднього висновку із застосуванням відповідних способів тлумачення юридичних норм (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16).
8.9. Крім того, Суд звертає увагу, що обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду є, зокрема: 1) зміна законодавства (існують випадки, за яких зміна законодавства не дозволяє суду однозначно дійти висновку, що зміна судової практики можлива без відступу від раніше сформованої правової позиції); 2) ухвалення рішення Конституційним Судом України; 3) нечіткість закону (невідповідності критерію "якість закону"), що призвело до різного тлумаченням судами (палатами, колегіями) норм права; 4) винесення рішення ЄСПЛ, висновки якого мають бути враховані національними судами; 5) зміни у праворозумінні, зумовлені: розширенням сфери застосування певного принципу права; зміною доктринальних підходів до вирішення складних питань у певних сферах суспільно-управлінських відносин; наявністю загрози національній безпеці; змінами у фінансових можливостях держави.
8.10. Отже, причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту. Водночас з метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Верховного Суду суд повинен мати ґрунтовні підстави: попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання. Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16, який є сталим і послідовним щодо причин для відступу.
8.11. Також слід зазначити, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пункті 70 рішення від 18.01.2001 у справі "Чепмен проти Сполученого Королівства" (Chapman v. the United Kingdom) наголосив на тому, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом він не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави. Причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту.
8.12. Проте, звертаючись з касаційною скаргою на підставі п. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України, ТОВ "Оператор ГТС України" не обґрунтувало необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у вказаних ним постановах Верховного Суду, не навело змістовного обґрунтування мотивів і причин необхідності для відступлення, встановлення інших та яких саме критеріїв, враховуючи що статтями 233, 551 ГК України встановлені підстави для зменшення пені, та з огляду на повноваження Верховного Суду та принцип розподілу влади. Колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі, яка розглядається, узгоджуються з останньою актуальною правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22, яка виснувала про індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов'язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, що виключає формування єдиних (для вирішення спорів про стягнення неустойки) критеріїв та алгоритму визначення підстав для зменшення розміру неустойки та критеріїв для встановлення розміру, до якого суд має право її зменшити.
8.13. Верховний Суд зазначає, що наведені у касаційній скарзі доводи ТОВ "Оператор ГТС України" фактично зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій щодо оцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин та спрямовані на доведення необхідності переоцінки доказів і встановлення інших обставин, у тому контексті, який, на думку скаржника, свідчить про наявність підстав для скасування судових рішень та ухвалення нового рішення у цій справі.
8.14. Отже, наведені доводи у касаційній скарзі не отримали свого підтвердження під час касаційного провадження, що виключає можливість скасування оскаржуваних судових рішень з цієї підстави.
8.15. Верховний Суд виходить з того, що схожі доводи, наведені ТОВ "Оператор ГТС України" у касаційній скарзі для обґрунтування необхідності відступу від правових висновків Верховного Суду щодо підстав для зменшення розміру пені, були предметом розгляду об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22 та стосовно яких зроблені відповідні висновки, які узгоджуються з висновкам Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18 щодо зменшення розміру пені судом.
8.16. У касаційній скарзі ТОВ "Оператор ГТС України" зазначає про необхідність встановлення інших критеріїв зменшення пені. Верховний Суд через призму дії принципу верховенства права зазначає, що право та підстави для зменшення пені чітко визначені законодавством.
8.17. З огляду на повноваження Верховного Суду та принцип розподілу влади Суд відхиляє доводи ТОВ "Оператор ГТС України", адже з моменту винесення об'єднаною палатою Верховного Суду постанови від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22 не відбулися зміни в законодавстві та правозастосуванні щодо права та підстав (критеріїв) зменшення пені. Крім того, зазначені висновки об'єднаною палати Верховного Суду у справі № 911/2269/22 узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду, які містяться у постанові від 05.06.2024 у справі 910/14524/22, в якій зазначено "…що зменшення судом заявлених до стягнення штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, є правом, а не обов'язком суду і може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку, за наслідками оцінки обставин справи та наданих учасниками справи доказів. Тому в питаннях підстав для зменшення розміру штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, не може бути подібних правовідносин, оскільки кожного разу суд вирішує це питання на власний розсуд з огляду на конкретні обставини, якими обумовлене таке зменшення".
8.18. Верховний Суд зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.
8.19. Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб'єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість так орієнтувати свою поведінку, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.
8.20. Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.
8.21. Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України (з посиланням на пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України), Верховний Суд виходить з того, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме собою порушення норм процесуального права у вигляді недослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.
8.22. Така правова позиція є послідовною та сталою і викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема: у постановах від 12.10.2021 у справі № 905/1750/19 та від 20.05.2021 у справі № 905/1751/19.
8.23. Проте, як уже зазначалося вище, підстава касаційного оскарження - пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України, наведена скаржником у касаційній скарзі, у цьому випадку не отримала підтвердження, а тому і підстави для скасування оскаржуваних рішення і постанови та направлення цієї справи на новий розгляд з підстави, встановленої пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України, у Суду також відсутні.
8.24. Інші аргументи скаржника щодо порушення норм процесуального права в контексті повноти оцінки доказів та встановлення обставин справи підлягають відхиленню як такі, що зводяться до необхідності переоцінки доказів та обставин, а також є такими, що не узгоджуються з підставою касаційного оскарження, визначеною самим скаржником.
8.25. Суд акцентує, що, переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", а не "факту", отже, відповідно до статті 300 ГПК України перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.
8.26. Зі змісту судових рішень вбачається, що у справі, яка розглядається, суди першої та апеляційної інстанцій надали оцінку наданим доказам сторін, якими вони обґрунтовують свої вимоги та/або заперечення і які мають значення для розгляду цього господарського спору, до переоцінки яких в силу приписів статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції вдаватись не може, оскільки встановлення обставин справи, дослідження доказів та надання правової оцінки цим доказам є повноваженнями судів першої й апеляційної інстанцій, що передбачено у статтях 73-80, 86, 300 ГПК України.
8.27. Отже, підстави касаційного оскарження, наведені скаржником у касаційній скарзі, у цьому випадку не отримали підтвердження, а тому підстави для скасування оскаржуваних судових рішень в частині закриття провадження у справі та в цій частині справу передати на новий розгляд, а в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 189 103,99 грн та в цій частині ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог ТОВ "Оператор ГТС України" - відсутні.
8.28. Верховний Суд у прийнятті цієї постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду не може здійснюватися лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у цій справі скаржник не зазначив й не обґрунтував.
8.29. Колегія суддів касаційної інстанції, враховуючи рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
9.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
9.2. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
9.3. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не підтвердилися та не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.
10. Судові витрати
10.1. Судовий збір, сплачений у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладається на скаржника, оскільки Верховний Суд касаційну скаргу відповідача залишає без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Сумської області від 22.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2024 у справі № 920/1043/23 в частині закриття провадження у справі на суму 573 571,75 грн - без змін.
2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Сумської області від 22.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2024 у справі № 920/1043/23 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 189 103,99 грн - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя А. Ємець
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Т. Жайворонок