м. Вінниця
13 листопада 2024 р. Справа № 120/7388/24
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням суду від 16.08.2024 року адміністративний позов задоволено частково.
До суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, мотивованого необхідністю вирішення питання щодо протиправності дій органу Пенсійного фонду в частині обмеження максимальним розміром пенсії з 01.03.2022 року, 01.03.2023 року, 01.03.2024 року.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 252 КАС України).
Таким чином, враховуючи те, що розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, суд приходить до висновку про можливість вирішення питання про ухвалення додаткового судового рішення в порядку письмового провадження.
Визначаючись щодо наявності підстав для ухвалення додаткового судового рішення, суд виходить із наступного.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.
Суд наголошує, що додатковим судовим рішенням вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази.
Разом із тим, додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Суд наголошує, що рішенням суду від 16.08.2024 року зобов'язано головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 року з урахуванням перерахунків пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року № 118 "Про індексацію пенсій та підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 року № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", виходячи з 80% відповідних сум грошового забезпечення - без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням раніше виплачених сум.
Відтак, зміст резолютивної частини вказаного рішення свідчить про те, що виплата пенсії позивачеві повинна здійснюватися без обмеження пенсії максимальним розміром з урахуванням перерахунків пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року № 118 "Про індексацію пенсій та підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 року № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році".
Суд наголошує, що рішенням суду у цій справі надано оцінку протиправності дій головного управління Пенсійного фонду України щодо обмеження пенсії максимальним розміром після перерахунків пенсії як з 01.12.2019 року, так і з 01.03.2022 року, 01.03.2023 року, 01.03.2024 року.
Окрім того, у судовому рішенні констатовано, що, зважаючи на визнання неконституційними положень ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, що передбачають обмеження пенсії максимальним розміром, орган Пенсійного фонду немає права обмежувати пенсію максимальним розміром.
Відтак, у органу Пенсійного фонду відсутні дискреційні повноваження у контексті даної справи, оскільки визначення підстав та умов для обмеження пенсійних виплат максимальним розміром на власний розсуд суперечить приписам ч. 2 ст. 19 Конституції України.
Тобто, вирішуючи спір по суті, судом було зазначено, що відповідач безпідставно обмежив розмір пенсії позивача максимальним розміром і при здійсненні інших перерахунків на виконання вимог законодавства. До того ж суд наголосив, що законодавством України не передбачено випадків обмеження пенсійної виплати сталим максимальним розміром, визначеним за результатами перерахунку пенсії на виконання рішення суду.
Відтак, суд наголошує, що формулювання резолютивної частини щодо питання обмеження пенсії позивача максимальним розміром містить преюдиційний характер для правовідносин між сторонами.
Відтак, судом надано юридичну оцінку визначеним правовідносинам.
Таким чином, підстави для ухвалення додаткового судового рішення відсутні.
Натомість неналежне виконання рішення суду суб'єктом владних повноважень не може бути врегулюваний, шляхом ухвалення додаткового судового рішення.
Відтак, заява позивача не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 248, 252, 256, 294 КАС України, -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Альчук Максим Петрович