про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
13 листопада 2024 р. Справа № 120/14965/24
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Маслоід Олена Степанівна, розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 )
про: визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач) про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
У відповідності до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Ст. 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду.
Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені ст. 160, 161 КАС України.
Норми ст. 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Згідно з ч. 2 ст. 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
В силу вимог ч. 1 та 2 ст. 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
Отже, закон наділяє правом звернення до суду особи або самостійно, або через представника. При цьому, якщо позов подається представником, то інформація про представника повинна бути зазначена у позовній заяві згідно ч. 6 ст. 160 КАС України, а також до позовної заяви мають бути надані належні докази на підтвердження повноважень такого представника.
Як зазначено у ч. 10 ст. 44 КАС України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Таким чином, особистий підпис учасника справи на поданій ним до суду заяві є обов'язковим реквізитом такої заяви (позовної заяви), який надає їй юридичної сили та вказує на власне волевиявлення відповідної особи, яка звертається до суду, на вчинення певної процесуальної дії.
Так, судом встановлено, що дана позовна заява підписана від імені ОСОБА_1 (саме під ПІБ позивача проставлено підпис) та була подана нарочно до відділу документального забезпечення (канцелярії) суду, при цьому особою, яка подавала позовну заяву, на підтвердження повноважень долучено копію довіреності від 29.08.2023, посвідчену секретарем Вороновицької селищної ради, якою уповноважено ОСОБА_2 на представництво ОСОБА_1 , зокрема, надано право подання необхідних документів включаючи позовні та інші заяви. Суд зауважує, що відповідно до акту Вінницького окружного адміністративного суду від 08.11.2024, що складений комісією в складі: консультанта суду ОСОБА_3 , головного спеціаліста ОСОБА_4 , архіваріуса Бугая Максима Олександровича, начальника відділу Гарболінської Олени Петрівни, в переліку документів, які додаються до позовної заяви, вказана довіреність від 29.08.2023 не зазначена.
Ознайомившись із відображеним на позовній заяві підписом суд доходить висновку, що такий підпис вочевидь не є особистим підписом ОСОБА_1 , позаяк не відповідає зразку рукописного підпису, який перевірено та посвідчено секретарем Вороновицької селищної ради Терещенко М.І. у довіреності від 29.08.2023, фотокопія якої (в належній якості) наявна в позовних матеріалах.
В даній ситуації суд враховує позицію Сьомого апеляційного адміністративного суду, що викладена у постанові від 26.02.2024 у справі №120/19559/23, згідно якої суд апеляційної інстанції за аналогічних обставин (невідповідність підпису особи в позовній заяві зразку підпису у довіреності) вказав, що суд першої інстанції не позбавлений можливості залишити позов без руху та надати строк для усунення недоліків, шляхом зазначення відомостей про представника позивача.
Відтак, позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків шляхом зазначення у позовній заяві відомостей про представника позивача у відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України.
Крім того, згідно із ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В порушення зазначених вимог до позовної заяви не долучено документа про сплату судового збору або ж документа, який підтверджує підстави звільнення від його сплати.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено ЗУ "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2024 становить 3028 грн.
Отже, ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру становить 1 211 грн 20 коп. (за кожну немайнову вимогу).
В межах даної позовної заяви позивачем заявлено такі позовні вимоги:
- скасувати рішення відповідача про відмову в наданні відстрочки від призову, оформлене протоколом №22 від 03.10.2024 ;
- зобов'язати відповідача розглянути заяву позивача від 30.09.2024.
З наведеного слідує, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру, інша позовна вимога є похідною.
Таким чином, при зверненні до адміністративного суду з вказаними позовними вимогами розмір судового збору становить 1 211 грн 20 коп.
Відтак позивачеві слід надати до суду докази сплати судового збору в розмірі 1 211 грн 20 коп.
За правилами, визначеними ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого адміністративного позову вимогам ст. 160, 161 КАС України, позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків шляхом зазначення у позовній заяві відомостей про представника позивача у відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, а також надання до суду доказів сплати судового збору в розмірі 1211 грн 20 коп.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Запропонувати позивачу у 7-денний строк, з дня отримання копії ухвали, усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Маслоід Олена Степанівна