Справа № 536/1957/24
19 листопада 2024 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці кримінальне провадження № 12024170540000229 від 28 червня 2024 року та № 12024170540000248 від 19 липня 2024 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кременчука Полтавської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу статті 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 185, частиною 1 статті 357 КК України,-
27 червня 2024 року у період часу з 21.00 години до 23.00 години, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 з метою викрадення чужого майна прибув до гаражного приміщення, розташованого поблизу адреси: АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_5 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , знаходячись за вказаною вище адресою, діючи з корисливих мотивів, умисно, в умовах воєнного стану, введеного на території України на підставі Закону України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, яким затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», строк дії якого продовжується на підставі нормативно-правових актів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом відкриття ключами навісного замка воріт гаражу, проник до приміщення гаражу, звідки таємно викрав належне ОСОБА_5 майно, а саме: бензопилу марки «Stihl» моделі MS180, вартість якої відповідно до висновку експерта № СЕ-19/117-24/11449-ТВ від 12 липня 2024 року складає 3483, 33 грн., бензопилу марки «Start Pro» моделі SCS-2520, вартість якої відповідно до висновку експерта № СЕ-19/117-24/11449-ТВ від 12 липня 2024 року становить 2928, 15 грн., а також зварювальний апарат «Дніпро М», моделі SAB258N, вартість якого відповідно до висновку експерта № СЕ-19/117-24/11449-ТВ від 12 липня 2024 року складає 1857, 67 грн.
Після цього ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном зник та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 8269, 15 грн.
Таким чином ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням до сховища, в умовах воєнного стану.
Також, 17 липня 2024 року у післяобідній час, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 за запрошенням та з дозволу ОСОБА_6 прибув до домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , користувачем якого є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Під час перебування у кімнаті вказаного домоволодіння на столі ОСОБА_4 побачив банківську картку емітовану АТ «Полтава-банк» № НОМЕР_1 , після чого у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на викрадення офіційного документа з метою заволодіння грошовими коштами з банківського рахунку.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , знаходячись в кімнаті вказаного домоволодіння, діючи з корисливих мотивів, умисно, в умовах воєнного стану, введеного на території України на підставі Закону України від 24.02.2022 №2102-IX, яким затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», строк дії якого продовжується на підставі нормативно - правових актів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шліхом вільного доступу, здійснив викрадення банківської картки (з безконтактною технологією проведення платежів), на якій встановлений ліміт по оплаті без підтвердження PIN-коду, емітентом якої є АТ "Полтава-банк", належної ОСОБА_7 , яка в силу вимог ст. 1 Закону України "Про інформацію" N 2657-ХП від 2 жовтня 1992 року, п. 1.27, 1.31 ст. 1, п. 15.2 ст. 15 Закону України "Про платіжні системи коштів в Україні" N 2346 III від 05 квітня 2001 року, ч. 4 ст. 51 Закону України "Про банки та банківську діяльність" N 2121-Ш від 7 грудня 2000 року, Положення про міжбанківські розрахунки, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08 жовтня 1998 року N 414, та примітки до ст. 358 Кримінального кодексу України, є офіційним документом.
Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 07 листопада 2024 року кримінальне провадження № 12024170540000248 у частині обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України за епізодами використання викраденої банківської картки ОСОБА_7 для придбання товарів для власних цілей закрито у зв'язку із втратою чинності Закону, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння.
Таким чином ОСОБА_4 вчинив викрадення офіційного документа з корисливих мотивів.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні повністю визнав свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень за обставин, наведених в обвинувальних актах. Не заперечував щодо обмеження обсягу дослідження доказів та фактичних обставин справи його допитом та дослідженням характеризуючих матеріалів щодо його особи.
Потерпілі ОСОБА_5 , ОСОБА_7 в судове засідання не з'явились, направивши на адресу суду заяви, де просять справу розглядати без їх участі та призначити обвинуваченому покарання на розсуд суду.
Дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за частиною 4 статті 185 КК України, так як обвинувачений вчинив таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням до сховища в умовах воєнного стану, а також за частиною 1 статті 357 КК України, оскільки обвинувачений вчинив викрадення офіційного документа з корисливих мотивів.
Враховуючи показання обвинуваченого, суд вважає, що ОСОБА_4 усвідомлює той факт, що він скоїв встановлені судом кримінальні правопорушення та правильно розуміє обставини справи, і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.
Вина обвинуваченого в скоєнні встановлених судом кримінальних правопорушень підтверджується його показаннями в судовому засіданні. Матеріали кримінального провадження ніким із учасників процесу не оспорюються. Приймаючи до уваги той факт, що обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину - таємному викраденні чужого майна, поєднаному з проникненням до сховища в умовах воєнного стану, а також у вчиненні кримінального проступку - викрадення офіційного документа з корисливих мотивів - визнав у повному обсязі за обставин, зазначених в обвинувальних актах, інші учасники судового провадження фактичних обставин справи не оспорювали, суд, керуючись ст. 349 КПК України, вважає за наявності згоди учасників процесу за недоцільне досліджувати інші, зібрані у кримінальному провадженні докази, із тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст фактичних обставин справи, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Відповідно до вимог статті 65 КК України при призначенні покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Крім того, суди визначаючи, ступінь тяжкості вчиненого злочину, повинні виходити з класифікації злочинів, а також особливостей конкретного злочину та обставин його вчинення.
Обставиною, яка в силу статті 66 КК України пом'якшує покарання ОСОБА_4 є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.
Обставин, які в силу статті 67 КК України обтяжували б покарання, не встановлено.
Визначаючи міру покарання ОСОБА_4 суд враховує ступінь та характер суспільної небезпеки вчиненого, те, що одне з кримінальних правопорушень відноситься до категорії тяжких злочинів, інше кримінальне правопорушення відноситься до категорії кримінальних проступків, особу обвинуваченого, а також те, що ОСОБА_4 в силу статті 89 КК України раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря -нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.
За викладених вище обставин, приймаючи до уваги ступінь тяжкості та обставини кримінальних правопорушень, їх наслідки, враховуючи перелічені вище дані про особу обвинуваченого, наявність пом'якшуючих покарання обставин, відсутність обтяжуючих покарання обставин, враховуючи відношення обвинуваченого до вчиненого, приймаючи до уваги його вік та стан здоров'я, суд дійшов до переконання, що для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових злочинів йому має бути призначено покарання у виді позбавлення волі, у межах санкції частини 4 статті 185 КК України та у виді штрафу у межах санкції частини 1 статті 357 КК України.
За сукупністю кримінальних правопорушень слід призначити ОСОБА_4 покарання за правилами частини 1 статті 70 КК України, застосувавши принцип поглиненням менш суворого покарання більш суворим, призначивши остаточне покарання у виді позбавлення волі.
Разом з тим, враховуючи те, що обвинувачений визнав вину повністю у вчинені кримінального правопорушення, щиро розкаюється у вчиненому, то суд дійшов до переконання, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства та вважає за необхідне звільнити останнього від відбування покарання з випробуванням, в порядку передбаченому статтями 75, 76 КК України.
Цивільний позов в рамках даного кримінального провадження не заявлявся.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів.
Враховуючи викладене, із обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави необхідно стягнути витрати на проведення експертизи по кримінальному провадженню.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до положень статті 100 КПК України.
Керуючись статтями 373, 375 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 357 КК України, призначивши йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти розмірів неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн.
На підставі частини 1 статті 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі статтей 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік, поклавши на нього під час іспитового строку наступні обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення експертизи в сумі 6058, 24 грн.
Речовий доказ - банківську картку помаранчевого кольору з написом «Полтавабанк» з номером НОМЕР_1 » - залишити власнику ОСОБА_7 .
Речовий доказ - сумку чорного кольору спортивного типу - залишити володільцю ОСОБА_8 .
Речові докази - зварювальний апарат марки «Дніпро М» моделі SAB258N з дротами, бензопилу марки STIHL моделі MS180, бензопилу марки START PRO моделі SCS-2520 - залишити власнику ОСОБА_5 .
Речовий доказ - навісний замок та його первинне пакування, що поміщене до полімерного пакету МВС 2414978 - знищити у встановленому законом порядку.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги через Кременчуцький районний суд Полтавської області.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Подання апеляційної скарги на вирок зупиняє набрання ним законної сили.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Судові рішення суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту їх проголошення.
Суддя ОСОБА_1