Справа № 526/4242/24
Провадження № 1-кс/526/507/2024
іменем України
19 листопада 2024 року слідчий суддя Гадяцького районного суду Полтавської області ОСОБА_1 ,
з участю секретаря - ОСОБА_2 ,
старшого дізнавача - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гадяч клопотання старшого дізнавача сектору дізнання відділення поліції №1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 в кримінальному провадженні № 12024175560000172 від 14.11.2024 року за ч. 4 ст. 358 КК України про арешт майна,
встановив:
15 листопада 2024 року до Гадяцького районного суду Полтавської області звернувся старший дізнавач сектору дізнання Гадяцького ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 з клопотанням у кримінальному провадженні № 12024175560000172 від 14.11.2024 року за ч.4 ст. 358 КК України про арешт майна, мотивуючи його тим, що 14.11.2024 на лінію «102» надійшло повідомлення від інспектора СРПП ВП №1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 про те, що 14.11.2024 під час переврки документів посвідчення водія по АДРЕСА_1 ним було виявлено, що посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 26.04.2008 видане на імя ОСОБА_5 , має ознаки підробки.
14.11.2024 року в ході проведення огляду в м. Гадяч було виявлено та вилучено посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до вказаного посвідчення водія, здійснено тимчасовий доступ відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України.
За постановою старшого дізнавача СД ВП Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 від 14.11.2024 документ визнано речовим доказом, оскільки він повністю відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
З підстав вище викладеного, з метою забезпечення збереження речового доказу, виникла необхідність накласти арешт на посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане 26.04.2008 року Берегівським ВРЕР УДАІ УМВС України в Закарпатській області, з відкритими категоріями В, С1, С.
У судовому засіданні старший дізнавач сектору дізнання ОСОБА_3 підтримав заявлене клопотання та просив його задовольнити.
Власник майна в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим.
Вивчивши документи та матеріали, якими начальник сектору дізнання обґрунтовує доводи клопотання, приходжу до наступних висновків.
За змістом ст. ст. 170, 171 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.
З клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову також цивільний позивач.
У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
У відповідності до ч. 1 ст. 98 КПК України - речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Виявлене майно вилучено та постановою старшого дізнавача сектору дізнання визнано речовим доказом.
Частиною 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для третіх осіб.
Під час розгляду клопотання з'ясовано, що на даний час судові експертизи в даному кримінальному провадженні не проведені, а тому на вказане майно слід накласти арешт .
За таких обставин, вважаю, що клопотання начальника сектору дізнання підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 170 -173 КПК України, слідчий суддя, -
ухвалив:
Клопотання старшого дізнавача сектору дізнання відділення поліції №1 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 в кримінальному провадженні № 12024175560000172 від 14.11.2024 року за ч. 4 ст. 358 КК України про арешт майна задовольнити.
Накласти арешт на посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане 26.04.2008 року Берегівським ВРЕР УДАІ УМВС України в Закарпатській області, з відкритими категоріями В, С1, С, - із позбавленням права на відчуження та розпорядження цим майном на час проведення досудового розслідування, визначивши місце його зберігання ВП №1 Миргородським РВП ГУНП в Полтавській області, розташований за адресою: м. Гадяч, вул. Гетьманська, 10, котре знаходяться при матеріалах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024175560000172 від 14.11.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1