Справа № 525/619/24
Номер провадження 2/525/232/2024
Іменем України
11 листопада 2024 року Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Ячала Ю.І.,
за участю секретаря Лопатки О.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_4 , про стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання, -
встановив:
06 травня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, мотивуючи позовну заяву тим, він є рідним сином відповідача ОСОБА_3 . З 02.08.2023 позивач навчається у Військовому коледжі сержантського складу Військового інституту телекомунікацій та інформатизації. На час навчання потребує матеріальної допомоги оплату проїзду, харчування, проживання, придбання необхідних речей для життя, навчальної літератури. На даний час відповідач матеріальної допомоги не надає, хоча є працездатного віку та має можливість надавати фінансову допомогу. Відсутність матеріальної допомоги ставить позивача в скрутне матеріальне становище. Тому просить суд стягнути з відповідача аліменти на його користь на утримання повнолітнього сина, що продовжує навчання та задовольнити позов в повному обсязі.
22.07.2024 відповідач ОСОБА_3 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що повністю не погоджується з позовними вимогами позивача, вважає їх незрозумілими, необґрунтованими та не підтвердженими будь якими доказами. Зазначив, що з матеріалів справи неможливо встановити, чи на момент подачі позову позивач продовжує навчання у навчальному закладі. Також доказів того, що позивач перебуває на повному утриманні матері матеріали справи не містять. Разом з тим, довідкою навчального закладу підтверджено, що позивач навчаючись у вузі, перебуває на повному забезпеченні Міністерства оборони України, про що позивач в позовній заяві не вказав. Відповідач повідомив, що на даний час має скрутне матеріальне становище, мізерну заробітну плату, якої йому ледве вистачає на власні потреби, а також на його утриманні перебувають його батьки, які мають групи інвалідності за станом здоров'я. Тому просив відмовити в задоволенні позову позивача (а.с. 44-74).
02.08.2024 стороною позивача подано до суду заяву в порядку ч. 3 ст. 49 ЦПК України, в якій просять стягнути з відповідача ОСОБА_3 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_1 на період навчання в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку щомісячно, починаючи з 25.03.2024 до червня 2025 року (а.с. 88-111).
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили задовольнити позовні вимоги за обставин викладених в позовній заяві, уточненій позовній заяві та письмових доказах долучених до матеріалів справи.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, направив до суду заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с. 142-143).
Третя особа, яка не заявляє самостійної вимоги - ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явилася, направила до суду заява про проведення справи за її відсутності, не заперечує проти задоволення позовних вимог позивача (а.с. 26).
Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши письмові докази по справі та проаналізувавши їх в сукупності, приходить до висновку, що наявні законні підстави для ухвалення рішення про часткове задоволення позову.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є повнолітньою особою, якій не виповнилося 23 роки. Позивачу 23 роки виповниться 24 березня 2029 року. (а.с. 4-7).
Позивач ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в Військовому коледжі сержантського складу Військового інституту телекомунікацій та інформатизації з 02 серпня 2023 року на посаді курсанта коледжу, зарахований наказом начальника Військового інституту телекомунікацій та інформатизації від 31 серпня 2023 року № 21 та перебуває на повному забезпеченні Міністерства оборони України. Навчається на денній формі навчання, термін навчання до червня 2025 року (а.с. 103).
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
За змістом ч. 1 ст. 183 СК України при винесенні рішення частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
При визначенні розміру аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, суд враховує вартість: навчання, навчального обладнання та матеріалів, харчування, послуг проїзду пасажирського транспорту та інші витрати, які позивач сплачує при навчанні дитини.
Відповідно до ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Відповідно до абз. 1 п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15.05.2006, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує вісімнадцять, але є меншим двадцяти трьох років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу, в частині 1 якої вказано, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд вказує, що законодавчо визначена можливість платника аліментів надавати матеріальну допомогу своїм повнолітнім дочці, сину витікає насамперед з обставин, пов'язаних безпосередньо із самим платником - його працездатністю, станом здоров'я тощо, а також інших обставин на його боці, які мають враховуватися судом.
Тобто конструкцією ст. 199 СК України передбачено саме можливість батьків утримувати повнолітніх сина, дочку, які продовжують навчання до досягнення ними двадцяти трьох років.
У контексті вказаної статті позивач зобов'язаний довести необхідний розмір матеріальної допомоги якої потребує, а не лише формально цитувати норми законодавства.
При визначенні розміру аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, суд враховує матеріальне становище позивача, який навчається на денній формі навчання у навчальному закладі, самостійного доходу не отримує.
Разом з тим суд звертає увагу на те, що позивач, навчаючись у Військовому коледжі сержантського складу Військового інституту телекомунікацій та інформатизації, перебуває на повному забезпеченні Міністерства оборони України.
Між тим, сам по собі встановлений факт перебування повнолітнього сина на повному забезпеченні не скасовує встановленого ст. 199 СК України обов'язку батька утримувати повнолітнього сина, а тому суд приходить до переконання про наявність законних підстав для задоволення позову частково, враховуючи дану обставину, як підставу для зменшення позовних вимог позивача по справі.
Щодо наведених відповідачем по справі обставин перебування на його утриманні батька, який має другу групу інвалідності та відповідні відомості про доходи відповідача за період вказаних у довідці, яка долучена до справи, то дані обставини розглядаються судом лише в контексті визначення відповідної частки розміру аліментів, які підлягають до стягнення з відповідача по справі.
За викладених вище обставин, із врахуванням вимог пункту 2 частини 1 статті 182 Сімейного кодексу України, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, зменшивши заявлений позивачем розмір стягуваних аліментів, а саме 1/6 частини доходу (заробітку) платника аліментів.
Щодо періоду стягнення аліментів, суд виходить з положень частини 1 статті 191 Сімейного кодексу України, відповідно до якої аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а також з положень частини 1 та 2 статті 199 СК України, згідно із якими якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років, та право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
За викладених обставин, суд вважає, що з відповідача необхідно стягувати аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, починаючи з 06 травня 2024 року (з дня подачі позову до суду), і до 30 червня 2025 року (до закінчення дитиною навчання), у зв'язку із чим суд приходить до висновку про часткове задоволення позовним вимог ОСОБА_1 .
Суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць (п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України).
Таким чином, суд приходить до висновку про звернення до негайного виконання рішення суду в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору при подачі позову до суду з підстав, передбачених статтею 5 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI (зі змінами), та з урахуванням положень статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп. - згідно ставок, передбачених вказаним Законом станом на дату ухвалення рішення.
Керуючись статями 5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 133, 141, 259, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 180-182, 183, 191, 199, 200 СК України, суд,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , до ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий, про стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання, задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , аліменти на його утримання, як повнолітнього сина на період його навчання в розмірі 1/6 частини всіх його видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 06 травня 2024 року і до 30 червня 2025 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави судовий збір в сумі 1211,20 (одну тисячу двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційних скарг.
Повний текст рішення виготовлено 20.11.2024 року.
Суддя Ю.І. Ячало