Справа №: 398/1976/24
провадження №: 2/398/1782/24
Іменем України
"11" листопада 2024 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Дубровської Н.М., за участю секретаря судового засідання Тараненко А.Р., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 , представника третьої особи ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олескнадрії в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Відділ органу опіки та піклування виконавчого комітету Олександрійської міської ради в Кіровоградській області про визначення місця проживання дитини, -
14 квітня 2024року адвокат Шило А. О. звернулася до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області в інтересах позивача ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_3 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на Відділ опіки та піклування служби у справах дітей Олександрійської міської ради Кіровоградської області про визначення місця проживання дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем проживання та реєстрації батька.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з березня 2008 року сторони перебували у шлюбі. Від шлюбу мають дітей: сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . 11 березня у телефонному режимі відповідач повідомила, що забрала дітей і поїхала жити з іншим чоловіком. Через відсутність дітей для встановлення місця їх перебування, позивачем вживалися заходи щодо розшукування шляхом звернення до поліції. Зі спілкування з дітьми, позивачем було з'ясовано, що вони проживають разом з мамою та невідомим чоловіком у дальнобійній фурі, що нібито шукають житло для проживання. Пізніше позивач знайшов дітей у Львівській області, забрав сина, який виявив бажання одразу їхати з ним додому і проживати у родинній квартирі. Донька залишилася проживати з матір'ю, оскільки на цьому наполягала відповідач. Не визначення місця проживання дитини стало призводити до конфліктів між сторонами та мати негативні наслідки для виховання та реалізації прав та інтересів.
Ухвалою судді від 03 травня 2024 року відкрито загальне позовне провадження у вказаній цивільній справі.
Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 травня 2024 року підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Шило А.О. підтримали позовні вимоги посилаючись на обґрунтування викладені у позовні заяві та просили їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення позовних вимог, оскільки хоче жити з сином та виховувати його. Разом з тим, просила врахувати думку дитини при вирішенні спірного питання. Крім того, просила суд звернути увагу на агресивну поведінку чоловіка, те, що він повертався з військової служби у відпуску без попереджень, привозив боєприпаси, погрожував. Саме через нестерпне життя, нестійкий емоційний стан позивача, вона була вимушена зібрати речі і виїхати з дітьми з м. Олександрії.
Представник Відділу опіки та піклування служби у справах дітей Олександрійської міської ради Кіровоградської області Панагбєєва Т.М. у судовому засіданні звернула увагу суду на наявне в матеріалах справи рішення Виконавчого комітету Олександрійської міської ради Кіровоградської області за № 218 від 11 квітня 2024 року «Про визначення місця проживання дитини ОСОБА_7 ». Крім того, зазначила, що у ситуації яка склалася в родині з урахуванням інтересів дитини та пріоритетності вибору дитині, позовні вимоги підлягають задоволенню.
У судовому засіданні педагог ОСОБА_8 , яка залучена для участі у справі для допиту дитини
ОСОБА_7 вказала, що працює у Мультипрофільному ліцеї Олександрійської міської ради Кіровоградської області та є класним керівником дитини. Про наявні конфлікти в родині їй не було відомо, дитина не скаржився на скрутні обставини життя, факт відсутності на навчанні у березні місяці підтвердила.
Допитаний ОСОБА_7 суду показав, що у березні 2024 року його мати зібрала деякі речі та сказала йому і сестрі ОСОБА_6 , що вони їдуть на відпочинок. З Олександрії виїхали на автомобілі, який належить батькам, доїхавши до заправки «ОККО» до них приєднався раніше невідомий йому чоловік. Повідомити батька, чи бабусю не було можливості, оскільки мати забороняла це робити. Стосовно позовних вимог, висловив бажання жити з батьком у квартирі АДРЕСА_1 , оскільки проживання та спосіб життя мати з іншим чоловіком його не влаштовує.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_9 (дівоче прізвище ОСОБА_10 ) уклали шлюб 26 березня 2008 року, який зареєстрований Олександрійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області, актовий запис № 99, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 (а.с.14).
Від шлюбу сторони мають дітей: сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с.15,18).
Судом встановлено, не спростовується сторонами, що 11 березня у телефонному режимі відповідач повідомила позивача, що забрала дітей і поїхала жити з іншим чоловіком. Через відсутність дітей для встановлення місця їх перебування, позивачем вживалися заходи щодо розшукування шляхом звернення до поліції. З відповіді на адвокатський запит ГУНП в Кіровоградській області Олександрійського районного відділі за № А/з 4859/11424 від 18 квітня 2024 року, вбачається що в ході запиту встановлено, що дійсно ОСОБА_1 14 березня 2024 року звертався до Олександрійського РВП за фактрм того, що його дружина ОСОБА_3 без його відома забрала спільних дітей та поїхала в невідомому напрямку. Даний факт було зареєстровано до ІКС ІПНП Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області ( ОСОБА_12 ) № 4979 від 14 березня 2024 року. В ході перевірки встановлено місцезнаходження ОСОБА_3 , яка повідомила, що знаходиться разом з дітьми у м. Львів та через неприязне ні відносини з чоловіком ОСОБА_1 не бажає з ним спілкуватися.
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 навчається у Мультипрофільному ліцеї Олександрійської міської ради Кіровоградської області, що підтверджується довідкою за № 150/01-40 від 19 березня 2024 року. У березні місяці навчання відбувалося: онлайн: 18.03.2024 - 22.03.2024р. та офлайн: 01.03.2024, 04.03.2024 - 08.03.2024 року. У період з 05.03 по 15.05.2024 відсутній через хворобу, що підтверджено медичною довідкою.
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 квітня 2024 року шлюб між сторонами розірваний. Рішення набрало законної сили 21 травня 2024 року.
Відповідач ОСОБА_1 та ОСОБА_7 зареєстровані у квартирі АДРЕСА_1 , що встановлено заочним рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 28 червня 2024 року, справа № 398/2192/24, провадження № 2/398/1871/24, яке набрало законної сили 30 липня 2024 року.
Наведеним вище рішенням з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_5 стягнуто аліменти у розмірі частки (доходу) заробітку щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову з 24 квітня 2024 року і до його повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Згідно довідки Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Олександрійського відділення державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області за № 196139 від 07жовтня 2024 року, станом на 06 жовтня 2024 року заборгованість по аліментам складає 14 847 грн. 50 коп.
Судом встановлено, що родина Пославських мешкає у квартирі АДРЕСА_1 . Відповідно копії договору купівлі - продажу квартири від 05 грудня 2018 року, посвідченого нотаріально, копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, власником є ОСОБА_3 . Разом з тим, правочин здійснений у період перебування у шлюбі та згідно п. 1.5 договору, до підписання договору продавець ознайомився з заявою чоловіка покупця ОСОБА_1 , в якій він дав згоду на купівлю зазначеної квартири (30-35).
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працює у ТОВ «Торговий дім «Марвел» з липня 2019 року на посаді монтажника торнового обладнання структурного підрозділу № НОМЕР_2 м. Кропивницький. З 19 липня 2022 року увільнений від роботи у зв'язку з призовом на військову службу за призовом під час мобілізації.
Рішення Виконавчого комітету Олександрійської міської ради Кіровоградської області за № 218 від 11 квітня 2024 року «Про визначення місця проживання дитини ОСОБА_7 » визначено місце проживання неповнолітнього ОСОБА_5 за місцем проживання батька ОСОБА_1 .
Разом з тим, виконувати батьківські обов'яжи належним чином ОСОБА_1 не в змозі, оскільки наразі проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_3 , у зв'язку з чим позивачем подана скарга. Згідно відповіді на скаргу, командиром військової частини НОМЕР_3 надана відповідь за № 4464 від 02 серпня 2024 року, де вказано, що було розглянуто рапорт про звільнення на підставі самостійного виховання дитини та відмовлено, оскільки підтвердженням самостійного виховання дитини є : - свідоцтво про смерть одного з батьків; - рішення суду про позбавлення батьківських прав одного з батьків або оголошення його безвісті зниклим/безвісно відсутнім або оголошено померлим; - рішення суду, відповідно до якого встановлено факт самостійного виховання дитини; - запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі ч. 1 ст. 125 Сімейного Кодексу України.
З огляду на викладені обставини вимушений звернутися до суду з позовом про визначення місця проживання дитини з батьком.
Відповідно до ст.157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Згідно ч.2 ст. 159 СК України, Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, Суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення кожного з батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засовами.
Відповідно до ч.2 ст. 155 СК України, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, яка набула чинності для України з 27 вересня 1991 року як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Принцип 6 Декларації прав дитини, за яким малолітня дитина може бути розлучена зі своєю матір'ю лише у винятковій ситуації не можна тлумачити таким чином, що у матері малолітньої дитини мається перевага перед батьком при вирішенні питання щодо визначення місця проживання дитини, приймаючи до уваги рівність прав обох батьків щодо дитини, що витікає як зі ст.141 СК України, так зі змісту Конвенції про права дитини.
Тим більш, що поняття «розлучення» не співпадає з поняттям «визначення місця проживання», оскільки мати дитини у разі визначення місця проживання дитини з батьком не обмежена у своєму праві на спілкування з дитиною, турботу відносно дитини та участь у вихованні дитини і може реалізувати свої права шляхом домовленості з батьком дитини щодо встановлення часу спілкування або за рішенням органу опіки та піклування, або за судовим рішенням. Обмеження у цьому разі стосується тільки місця проживання дитини до досягнення нею віку 14 років.
Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки не піклуються про дитину.
Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до ст.3 СК України сім'я є первинним та основним осередком суспільства, дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Умовами ч.1 ст.ст. 14,15 СК України передбачено, що здійснення сімейних прав та обов'язків є такими, що тісно пов'язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі.
Статтею 151 СК України визначено переважне право батьків перед іншими особами на особисте виховання дитини. Права батьків щодо виховання дитини розцінюється як засіб виконання ними своїх обов'язків щодо неї.
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ч.3 ст.160 СК України, якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Судом встановлено, що сторони мешкають окремо, офіційно розлучені , дитина ОСОБА_13 , якому виповнилося 14 років ІНФОРМАЦІЯ_5 висловив бажання жити з батьком ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_1 , оскільки проживання та спосіб життя мати з іншим чоловіком його не влаштовує.
Відповідно до ч.3 ст. 11 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Суд критично ставиться до заяв відповідача про агресивну поведінку чоловіка, те, що він повертався з військової служби та привозив боєприпаси, погрожував, оскільки заявлене не знайшло документального підтвердження.
Враховуючи вищенаведені обставини справи, стосунки, що складися в родині, думку дитини, яка досягла 14 віку, рішення Виконавчого комітету Олександрійської міської ради Кіровоградської області за № 218 від 11 квітня 2024 року «Про визначення місця проживання дитини ОСОБА_7 », суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
На підставі ст.ст.160, 161 СК України, Закону України «Про охорону дитинства», Постанови Пленуму Верховного Суду України № 16 «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України», керуючись ст. ст. 81-84, 260, 265 ЦПК України , суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Відділ органу опіки та піклування виконавчого комітету Олександрійської міської ради в Кіровоградській області про визначення місця проживання дитини - задовольнити в повному обсязі.
Визначити місце проживання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем реєстрації його батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за адресою його реєстрації, а саме: АДРЕСА_2 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 15 листопада 2024 року.
Суддя: Дубровська Н.М.