'
Справа № 392/1686/24
Провадження № 1-кс/392/435/24
про тримання під вартою
20 листопада 2024 року слідчий суддя Маловисківського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , за участю: прокурора ОСОБА_2 , захисника-адвоката ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , секретар ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою старшого слідчого ОСОБА_6 , в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12024121090000444 від 30.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 153 КК України, щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Панчеве Новомиргородського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, не одруженого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
Старший слідчий СВ ВП № 1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 , за погодженням з начальником Новомиргородського відділу Новоукраїнської окружної прокуратури ОСОБА_7 , звернувся до суду зі зазначеним клопотанням. В його обґрунтування посилається на те, що 21.08.2024, близько 18:00, ОСОБА_4 перебував вдома, коли до нього прийшла малолітня потерпіла ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якій він запропонував піти до його будинку поїсти, на що остання погодилася.
Перебуваючи в спальній кімнаті будинку ( АДРЕСА_1 ) наодинці з ОСОБА_8 , користуючись її безпорадним станом внаслідок її малолітнього віку, маючи на меті задовольнити свої статеві потреби, ОСОБА_4 зняв з себе труси, а потерпіла, не усвідомлюючи в повній мірі подію, що відбувається, лягла на ліжко на живіт. Після чого ОСОБА_4 умисно почав водити своїм статевим орган по ногах (ляжках) малолітньої, тобто здійснював насильницькі дії сексуального характеру, не пов'язані із проникненням в тіло потерпілої. Вказані дії тривали не більше 5 хвилин, оскільки у вікно постукала мати підозрюваного та він вийшов до неї, а ОСОБА_8 одягнулася, вийшла з будинку та пішла до себе додому.
Внаслідок своїх протиправних та злочинних дій, ОСОБА_4 порушив нормальний моральний та психічний розвиток ОСОБА_8 , так як достовірно розумів, що його дії є караними.
29.10.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 153 КК України.
Слідчий зазначає, що з огляду на наявні матеріали досудового розслідування слідство дійшло висновку, що після отримання зазначеного вище повідомлення про підозру у кримінальному правопорушенні ОСОБА_4 існують ризики передбачені у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підозрюваний у скоєнні тяжкого злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, у разі направлення до суду обвинувального акту, маючи для цього всі можливості, зможе виїхати на непідконтрольні Україні на даний час території, оскільки суворість покарання за кримінальне правопорушення у виді позбавлення волі на такий строк може бути розцінена ним більш небезпечною, ніж переховування та втеча.
ОСОБА_4 отримав клопотання про застосування запобіжного заходу та додатки до нього, серед яких містяться процесуальні документи з анкетними даними, адресами проживання потерпілої та свідків. Останні є односельчанами підозрюваного, які надали показання, що мають доказове значення, отже підозрюваний може незаконно впливати на вказану категорію осіб, з метою зміни чи відмови від наданих показань. У відповідності до ст. 23 КПК України та 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та повинен бути дослідженим судом під час судового провадження безпосередньо, а тому, зважаючи на стадію кримінального провадження, наявний реальний ризик, що підозрюваний у разі незастосування запобіжного заходу може впливати на свідків, які безпосередньо судом не допитані. Також він може вчинити інше кримінальне правопорушення оскільки раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, наразі ніде не працює.
Станом на 20.11.2024 досудове розслідування триває.
Тому, просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного строком на 60 днів та не визначати останньому розмір застави.
Прокурор в судовому засіданні просив задовольнити клопотання слідчого, посилаючись на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним даного кримінального правопорушення та з урахуванням характиризуючих даних щодо особи підозрюваного, обставин вчинення кримінального правопорушення, наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні обставини справи, наведені у клопотанні, визнав.
Захисник ОСОБА_3 заперечив проти задоволення клопотання, зазначив, що інкриміноване правопорушення нібито вчинене ще 21.08.2024, однак з того часу підозрюваний ніяких правопорушень не вчиняв, не переховувався та на свідків не впливав. Він є місцевим жителем, працює неофіційно в людей по найму. Просить застосувати більш м'який запобіжний захід, а саме домашній арешт з 20ї до 6ї години ранку.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши подані до клопотання письмові докази, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
З досліджених матеріалів доданих до клопотання встановлено, що в провадженні СВ ВП №1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке 30.09.2024 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12024121090000444 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 153 КК України.
ОСОБА_4 18.11.2024 о 08:00 отримав клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з додатками.
Письмовими доказами долученими до клопотання підтверджується, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 153 КК України, а саме: рапортом ВП № 1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області від 29.09.2024; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 29.09.2024; протоколами огляду місця події від 29.09.2024; постановою старшого слідчого СВ ВП № 1 (м. Мала Виска) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області про визнання речовим доказом від 30.09.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , від 30.09.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 30.09.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 30.09.2024; протоколом допиту малолітньої потерпілої ОСОБА_8 від 30.09.2024; протоколом допиту законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_12 від 30.09.2024; висновку судово-медичного експерта №163 від 30.09.2024; висновку експерта за результатами проведення судово психологічної експертизи №1893/24-27 від 23.10.2024.
Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (надалі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення. ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу, у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру, розумна підозра передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990) Таким чином, відповідно до матеріалів кримінального провадження та норм КПК України, є достатні об'єктивні дані, які вказують на обґрунтованість підозри щодо ОСОБА_4 .
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за ч. 4 ст. 153 КК України, тобто у вчиненні будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов'язаних із проникненням в тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої особи (сексуальне насильство), вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди. Санкцією цієї норми передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
Підозрюваний в силу ст. 89 КК України не має судимостей, хоча в клопотанні зазначено, що раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливого злочину, не одружений, не працює, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, перебуває на диспансерному обліку лікаря психіатра КНП «Новомиргородська міська лікарня» з ДК «легка розумова відсталість».
В сукупності все вищевказане свідчать про те, що ризики, передбачені п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (спроби підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення), наявні.
З урахуванням обґрунтованої підозри та визнання підозрюваним у судовому засіданні обставин справи, з метою запобігання ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що більш м'який запобіжний захід аніж тримання під вартою не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного, а тому клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Стороною захисту не подано достатніх доказів щодо наявності підстав для застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою та про наявність стримуючих чинників, які забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного. Тому слідчим суддею не встановлено законних підстав для задоволення клопотання сторони захисту.
Керуючись статтями 131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 395 КПК України,
Задовольнити клопотання слідчого.
Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів, починаючи з 20.11.2024 до 18.01.2025.
В задоволенні клопотання захисника про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту-відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Слідчий суддя ОСОБА_13