18 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 398/491/23
провадження № 51-5139ск24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02 серпня 2024 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду
від 08 жовтня 2024 року,
встановив:
Захисник ОСОБА_4 звернулася до Суду з касаційною скаргою, в якій порушує питання про перегляд вказаних судових рішень у касаційному порядку.
Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 Кримінальногопроцесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу захисником подано без додержання вимог пунктів 4, 5 ч. 2 та частин 3, 5, 6 цієї статті.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Згідно вимог ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень
при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого
(ст. 414 КПК).
Отже, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень, особа,
яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону,
що є підставами для скасування або зміни судових рішень, і які, на її думку, допущені судами обох інстанцій при їх винесенні, навести конкретні докази і аргументи
в обґрунтування кожної позиції.
Водночас слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Однак, усупереч наведеним положенням процесуального закону, захисник
у касаційній скарзі, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, допущені судом першої інстанції, як на підставу, передбачену п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК, для зиіни ухваленого вироку, доводів на обґрунтування того, у чому саме полягали такі порушення із урахуванням положень ст. 412 КПК, не наводить.
Крім того, захисник у касаційній скарзі, серед іншого, надаючи свою оцінку
доказам, заперечує правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження та посилається на неповноту судового розгляду, що в силу
статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Крім цього, захисник, вказуючи на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, як на підставу, передбачену п. 3 ч. 1 ст. 438 КПК, для зміни оскарженого вироку, лише формально посилається
на несправедливість призначеного ОСОБА_5 покарання через суворість,
при цьому не наводить жодних доводів щодо його явної несправедливості з огляду
на положення ст. 414 цього Кодексу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК укасаційній скарзі зазначаються вимоги особи,
яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
Прохальна частина касаційної скарги має узгоджуватися з положеннями ст. 436 КПК, оскільки нечітке, суперечливе чи таке, що не відповідає наведеним вимогам, прохання скаржника унеможливлює прийняття судом касаційної інстанції відповідного рішення згідно вимог закону.
Положеннями ст. 436 КПК, визначено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни,
а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.
Однак, захисник, вказуючи у вступній частині касаційної скарги на оскарження нею вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду, у мотивувальній - наголошує на необхідності зміни вироку та скасуванні ухвали, тоді як у прохальній частині скарги формулює вимоги про скасування лише рішення апеляційного суду, чим допустила суперечності.
При цьому варто зауважити, що вимоги про одночасні зміну вироку і скасування ухвали апеляційного суду не узгоджуються із положеннями ст. 436 КПК, якою визначено повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги.
Відповідно до ч. 3 ст. 427 КПК, якщо особа не бажає брати участь у касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі. Однак подана скарга не містить жодних застережень щодо цієї обставини.
Крім цього, захиснику слід звернути увагу на те, що копії судових рішень, як доданих
до касаційної скарги додатків, на виконання вимог ч. 6 ст. 427 КПК вона має додати
у кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження й усім учасникам судового провадження.
Наявність цих недоліків, зважаючи на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття
касаційного провадження.
Таким чином, оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим
ст. 427 КПК, Суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК залишити касаційну скаргу захисника без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків,
що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою,
яка подала касаційну скаргу.
Колегія суддів звертає увагу, що недоліки касаційної скарги можуть бути усунуті шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження стосувалися змістовної частини скарги, та/або шляхом подання додаткових документів, якщо всупереч вимогам КПК не додано усіх документів, які мають подаватися разом
з касаційною скаргою.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02 серпня 2024 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 08 жовтня 2024 року залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків протягом п'ятнадцяти днів із дня отримання копії ухвали.
У разі неусунення зазначених в ухвалі недоліків в установлений строк скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3