15 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 464/4136/23
провадження № 61-12555св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Пархоменка П. І., вирішуючи питання про прийняття відзиву Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, який підписаний ОСОБА_1 , на касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 09 травня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 06 серпня 2024 року про закриття провадження в частині позовних вимог до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго», Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут», Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) про встановлення факту та визнання договорів недійсними,
03 вересня 2024 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 26 вересня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі.
22 жовтня 2024 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 в порядку самопредставництва НКРЕКП подала доВерховного Суду відзив на касаційну скаргу.
Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частини перша, третя статті 58 ЦПК України).
У частині першій статті 60 ЦПК України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
У пунктах 18, 20, 25 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21) вказано, що «починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Інакше кажучи, процесуальні закони визначили, що представники сторін, третіх осіб, а також осіб, які за законом мають право звертатися до суду в інтересах інших, можуть діяти у судовому процесі або за правилами самопредставництва, або як власне представники. Останніми можуть бути: адвокати, законні представники, а у випадках, визначених у процесуальних законах, зокрема у малозначних справах, справах незначної складності, - інші особи (стаття 60 ЦПК України, стаття 58 ГПК України, стаття 57 КАС України). Повноваження саме цих представників підтверджують документи, визначені у частинах першій і четвертій статті 62 ЦПК України, частинах першій і четвертій статті 60 ГПК України, частинах першій і четвертій статті 59 КАС України. Тому неприйнятним є аргумент підписанта про те, що для самопредставництва юридичної особи достатньо виданої нею на ім'я одного з працівників довіреності.
Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень».
До відзиву додано витяг з ЄДР НКРЕКП, в якому зазначено, зокрема, що ОСОБА_1 має повноваження діяти в судах України в порядку самопредставництва, право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори тощо.
В матеріалах справи міститься довіреність, видана ОСОБА_1 на представництво інтересівНКРЕКП, зокрема в суді касаційної інстанції, в порядку передоручення.
Проте до відзиву не додано та в матеріалах справи відсутні документи, які б засвідчували можливість ОСОБА_1 представляти у суді НКРЕКП за правилами самопредставництва за законом, або за статутом чи положенням, або за трудовим договором (контрактом), чи як представника.
Документи, які б підтверджували, що ОСОБА_1 є адвокатом, у матеріалах касаційного провадження відсутні.
У частині другій, четвертій статті 183 ЦПК України передбачено, що письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Керуючись статтями 183, 260, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Відзив Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, який підписаний ОСОБА_1 , на касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 09 травня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 06 серпня 2024 року у справі № 464/4136/23 повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Краснощоков
Д. А. Гудима
П. І. Пархоменко