18 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 490/4887/22
провадження № 61-10868ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Дундар І. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 27 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дітей,
ОСОБА_1 26 липня 2024 року засобами поштового зв'язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2 , на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 27 лютого 2024 року.
Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків, а саме подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень та надати докази поважності причин його пропуску.
На виконання ухвали Верховного Суду від 05 серпня 2024 року ОСОБА_1 направляла матеріали на усунення недоліків, а саме клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Миколаївського апеляційного суду від 27 лютого 2024 року. Щодо підстав для поновлення строку на касаційне оскарження зазначала та направила до розгляду суду копії належних доказів для поновлення зазначеного строку, що містяться у матеріалах справи № 490/4887/22, котрі станом на дату направлення вказаної заяви, перебувають у Миколаївському апеляційному суді. Зокрема, з поштової відмітки на копії конверту поштового відправлення № 0600252496928 та рекомендованого повідомлення поштового відправлення у справі № 490/4887/22 на сторінці 137 вбачається, що копію ухвали Миколаївського апеляційного суду від 27 лютого 2024 року разом з супровідним листом від 29 лютого 2024 року № вих. 490/4887/22/3662/2024 у справі № 490/4887/22 на сторінках 134-136 було направлено судом на адресу ОСОБА_1 . Однак, зазначене поштове відправлення 16 березня 2024 року повернуто на адресу суду у зв'язку з закінченням строку зберігання поштового відправлення. Тобто, позивач ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 27 лютого 2024 року не отримувала засобами поштової кореспонденції. Згідно відмітки про ознайомлення на копії заяви представника позивача, про ознайомлення з матеріалами справи від 25 липня 2024 року, повний текст ухвали Миколаївського апеляційного суду від 27 лютого 2024 року отримано позивачем 25 липня 2024 року у ході ознайомлення з матеріалами справи № 490/4887/22.
Ухвалою Верховного Суду від 06 вересня 2024 року продовжено строк для усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 28 жовтня 2024 року заяву повернуто. Продовжено строк для усунення недоліків касаційної скарги.
На виконання ухвали Верховного Суду від 06 вересня 2024 року ОСОБА_1 направив матеріали на усунення недоліків, а саме клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Миколаївського апеляційного суду від 27 лютого 2024 року. Щодо підстав для поновлення строку на касаційне оскарження зазначає з березня 2022 року, позивач з двома доньками, вимушено виїхала за межі території України - на територію держави Ізраїль. У березні 2023 року, ОСОБА_1 з доньками вимушено виїхала на територію Канади. Після виїзду за межі України, діти перебували та перебувають на повному утриманні та забезпеченні їхньої матері. Батько дітей, з початком повномасштабного вторгнення російських окупаційних військ на територію України, вступив до лав Збройних сил України. В той же час, він ніяким чином не брав участі у вихованні та забезпеченні дітей. З моменту виїзду з України, відповідач лише щомісячно обіцяв надавати грошові кошти для задоволення потреб дітей, але так нічого і не надав. У зв'язку з викладеними обставинами, позивач була вимушена звернутись до суду з позовом про розірвання шлюбу та стягнення аліментів. 17 липня 2023 року Центральним районним судом м. Миколаєва ухвалено рішення про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на користь позивача. 26 вересня 2023 року державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на примусове виконання зазначеного рішення суду відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1. 09 січня 2024 року Центральним ВДВС у м. Миколаєві ПМУ МЮ (м. Одеса) звернуто стягнення на доходи відповідача. І лише у квітні 2024 року державний виконавець перерахував на рахунок позивача частину заборгованості з аліментів - це було єдине надходження коштів від батька дітей матері з березня 2022 року. З огляду на викладене, звертаю увагу суду на те, що позивач не перебуває на території України наразі, і не перебувала в Україні з початку розгляду Миколаївським апеляційним судом апеляційної скарги відповідача. Разом з тим, протягом перебігу строку на касаційне оскарження ухвали Миколаївського апеляційного суду 27 лютого 2024 року, одна з доньок - ОСОБА_4 , скаржилась на самопочуття. Лікарське обстеження показало про необхідність проведення дитині стоматологічної операції, що було зроблено на початку квітня 2024 (копія та переклад епікризу додається). Аналогічну операцію у 2023 році проведено ОСОБА_4 . ОСОБА_1 не знала та не мала змоги дізнатись про ухвалу Миколаївського апеляційного суду № 490/4887/22 від 27 лютого 2024 року. На підтвердження вказаних обставин надано копії: паспорту для виїзду за кордон ОСОБА_1 ; дозволу на роботув Канаді ОСОБА_1 (з перекладом); дозволу на в'їзд в Канаду ОСОБА_5 (з перекладом); дозволу на навчання в Канаді ОСОБА_5 (з перекладом); дозволу на в'їзд в Канаду ОСОБА_4 (з перекладом); дозволу на навчання в Канаді ОСОБА_4 (з перекладом); епікризу ОСОБА_4 (з перекладом); витягу з РПЄП від 15 грудня 2016 року № 1614033404334; постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1; постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.
Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
У частині другій статті 390 ЦПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. У частині третій статті 390 ЦПК України передбачено, що строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Однак вказані підстави не можна вважати поважними, оскільки особою, яка подала касаційну скаргу, не надано будь-яких належних доказів порушення апеляційним судом порядку вручення/направлення оскаржуваної постанови (довідка суду, тощо). Заявником не додано до матеріалів касаційного провадження жодних належних доказів (документів) на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, які об'єктивно перешкоджали ОСОБА_1 подати касаційну скаргу у передбачений ЦПК України строк, а також до часу звернення із скаргою, що вказує на необґрунтованість заявленого нею клопотання.
Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що сторони про дату , час та місце розгляду повідомлені належним чином, однак у судове засідання не з'явилися, що в силу приписів частини другої статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності. Таким чином, ОСОБА_1 необхідно надіслати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, в якій вказати підстави поважності пропуску строку та надати належні докази (документи), які їх підтверджуватимуть.
Разом з тим, ухвала Верховного Суду від 05 серпня 2024 року виконана не у повному обсязі, а саме не надано докази поважності причин його пропуску.
Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
Відповідно до частини першої статті 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. У частині другій статті 127 ЦПК України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Аналіз клопотання свідчить про наявність підстав для продовження строку на усунення недоліків. Тому суд, на підставі частини другої статті 127 ЦПК України, продовжує його.
Керуючись статтями 120, 127, 260, 393 ЦПК України,
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги до 18 грудня 2024 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. О. Дундар