05 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 757/38384/23-ц
провадження № 61-13775ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Ситнік О. М., Фаловської І. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 12 грудня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), треті особи: Державна казначейська служба України, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області, про відшкодування моральної шкоди,
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до держави Україна в особі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), треті особи: Державна казначейська служба України, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області, про відшкодування моральної шкоди, завданої затягуванням розгляду справи № 133/2133/22 у розмірі 50 000,00 грн.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 12 грудня 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 18 вересня 2024 року, відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову.
15 жовтня 2024 року ОСОБА_1 , через підсистему «Електронний суд», подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Печерського районного суду міста Києва від 12 грудня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 вересня 2024 року, в якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Печерського районного суду міста Києва від 12 грудня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 вересня 2024 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах
з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу
до категорії малозначних помилково.
Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 дійшов висновку, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, який встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис ЦПК України також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року
№ 10р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України
(є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Згідно з частиною дев'ятою статті 19 ЦПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна
дія чи ухвалюється судове рішення.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України
на 2024 рік» з 01 січня 2024 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 3 028,00 грн.
Предметом спору у цій справі є відшкодування моральної шкоди в розмірі 50 000,00 грн.
Отже, зазначена справа не є справою з ціною позову, яка перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
(3 028,00 грн х 250 =757 000,00 грн).
Тому відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України справа
не підлягає касаційному оскарженню.
У касаційній скарзі заявник посилається на пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України та зазначає, що копія постанови апеляційного суду, надіслана йому, підписана лише одним суддею з колегії суддів, в той час, як чинний ЦПК України передбачає, що рішення повинно бути підписане всім складом суду.
Такі доводи касаційної скарги не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.
Відповідно до розділу 2 Інструкції про порядок взаємодії відповідальної особи апарату місцевого загального суду та інформаційно-технічного адміністратора Єдиного державного реєстру судових рішень при зборі, обробці та надсиланні копій судових рішень в електронному вигляді для внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 02 жовтня 2008 року № 89, зареєстрованого
в Міністерстві юстиції України 23 жовтня 2008 року за № 1019/15710, копія судового рішення в електронному вигляді - текст судового рішення
із зазначенням обов'язкових реквізитів судового рішення, склад та порядок розміщення яких визначено законодавством, який вноситься до Реєстру, складений у формі електронних даних в апараті суду із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення і може бути перетворений електронними засобами у візуальну форму. Копія судового рішення
в електронному вигляді підписується електронним цифровим підписом уповноваженого на це судді.
Тобто саме на суддю-доповідача покладено обов'язок підписати електронним цифровим підписом копію судового рішення в електронному вигляді.
Також слід звернути увагу, що у випадку не підписання всією колегією суддів постанови Київського апеляційного суду від 18 вересня 2024 року, це виключає
її оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Відповідно до Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення
є відкритими та підлягають оприлюдненню в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - Реєстр) не пізніше наступного дня після їх виготовлення
і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
За частиною третьою статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Встановлено, що повне рішення суду апеляційної інстанції (постанови Київського апеляційного суду від 18 вересня 2024 року) складено 11 жовтня 2024 року, зареєстровано в Єдиному державному реєстрі судових рішень 12 жовтня
2024 року та забезпечено надання загального доступу 14 жовтня 2024 року.
Отже, такі доводи касаційної скарги є безпідставними та не заслуговують
на увагу.
Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема
й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до статей 389, 394 ЦПК України.
Зазначення підстав касаційного оскарження є лише вимогою до форми та змісту касаційної скарги відповідно до цивільного процесуального закону, проте
не є безумовною підставою для відкриття провадження у малозначній справі.
Верховний Суд дослідив та взяв до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України,
які б свідчили про необхідність перегляду судових рішень у цій справі у касаційному порядку.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України, є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції,
а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez
de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Оскільки заявник оскаржив судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва
від 12 грудня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), треті особи: Державна казначейська служба України, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області, про відшкодування моральної шкоди, відмовити.
Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Сердюк
О. М. Ситнік
І. М. Фаловська