Суддя Ізмайлов І. К.
Справа № 643/6188/24
Провадження № 2/644/2771/24
19.11.2024
19 листопада 2024 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Ізмайлова І.К.
за участю секретаря - Книшенка Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 643/6188/24 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач АТ Комерційний банк «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому зазначає, що відповідач з метою отримання банківських послуг звернувся до позивача, у зв'язку з чим підписав заяву № б/н від 26.04.2018.
Банком відкрито кредитний рахунок та видано кредитну картку, на яку встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, який в подальшому збільшився до 50000,00 грн. Для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту відповідач отримав кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 11/21, тип - «Універсальна». В процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки на 42,0% річних. У процесі користування кредитним рахунком клієнту були завжди доступні у вільному доступі на сайті банку та у додатку Приват24 умови обслуговування кредитних карток, які банк постійно пропонує клієнту для ознайомлення огляду кожного наступного разу, коли відбуваються навіть незначні зміни. Також, в зв'язку зі змінами у законодавстві - впровадженні нормами закону «Про споживче кредитування» паспорту споживчого кредиту - клієнт підписав паспорт споживчого кредиту від 10.12.2021, в якому також є інформація про відсоткові ставки по кредитуванню по картковим рахункам. Клієнт не надавав банку жодного разу заперечення щодо розміру відсоткової ставки, при цьому частково погашав заборгованість, що свідчить про обізнаність клієнта з умовами кредитування.
Відповідач був належним чином повідомлений про умови кредитування, зокрема, щодо сплати відсотків. Починаючи з 10.12.2021 відсотки нараховувалися відповідно до підписаної відповідачем Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а саме згідно п. 1.3. у розмірі 42,0%. При цьому за погодженою ставкою банком нараховано відсотків у розмірі 11906,31 грн. У березні 2022 року банк пішов на зустріч клієнтам та скасував відсоткову ставку - розмір 0 %, а в подальшому із 01.04.22 відсоткова ставка поступово повернута до погодженого розміру.
Позивач зазначає, що свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту, для чого за зверненнями Відповідача відкрив рахунок та надавав кредитні картки до нього, а відповідач отримуючи кредитні картки фактично отримував електронний платіжний інструмент, який дає можливість використовувати власні гроші або кредитний ліміт на банківському рахунку для здійснення безготівкових операцій, тим самим відповідач мав безперервний доступ до самого рахунку.
Відповідач зобов'язався повернути використану частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений Договором. Але в процесі користування кредитним рахунком відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, у зв'язку з чим станом на 05.03.2024 у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 63920,67 грн, з яких: 52014,36 грн - заборгованість за тілом кредиту, 11906,31 грн - заборгованість за простроченими відсотками.
На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав та інтересів АТ КБ «ПриватБанк».
19 липня 2024 ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова прийнято позов про стягнення заборгованості за кредитним договором. Вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача надав суду клопотання, в якому позов підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечує, просить справу розглядати без його участі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не прибув, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання, яка зазначена в позовній заяві та підтверджена довідкою з Єдиного державного демографічного реєстру, причину неявки суду не повідомив, заяв про відкладання розгляду справи від нього до суду не надходило. У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не подав.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши обставини справи, суд доходить наступних висновків:
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
Згідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що 26.04.2018 ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, в якій зазначено, що дана заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають між ним та позивачем договір про надання банківських послуг.
На підставі вищевказаної Анкети-заяви ОСОБА_1 Банком відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 50000,00 грн, що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку та Випискою по рахунку.
10.12.2021 ОСОБА_1 власноруч на планшеті підписано Паспорт споживчого кредиту та Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, в яких погоджені інші суттєві умови користування кредитним рахунком, зокрема визначено процентну ставку 42% річних.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (частини перша та друга статті 14 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
З наданих позивачем доказів вбачається, що відповідачем фактично отримано кредитні кошти, які останнім не повернуто позивачу. Отримані відповідачем кредитні кошти відображені виписці по рахунку, доданої до позовної заяви, в якій відображено користування відповідачем кредитними коштами та часткове погашення кредиту.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 зазначено, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, Велика Палата Верховного Суду погоджується із висновком судів попередніх інстанцій, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Звертаючись до суду з позовом позивач посилається на те, що відповідач по справі отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків. Зобов'язання зі своєчасного повернення грошових коштів за договором відповідач не виконав, що відображено у розрахунку заборгованості та виписці по договору. Так, заборгованість відповідача перед позивачем за тілом кредиту складає 52014,36 грн.
З огляду на викладене та враховуючи, що фактично отримані та використані відповідачем кошти у добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Також, судом встановлено та вбачається із матеріалів справи, що ОСОБА_1 10.12.2021 підписано Паспорт споживчого кредиту, в якому міститься інформація про відсоткові ставки по кредитування по картковим рахункам, а саме 42% річних для карти Універсальна та Заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг, в якій серед іншого визначено розмір відсоткової ставки 40,8 % річних.
Таким чином, сторони узгодили умови договору щодо розміру процентів за користування кредитними коштами.
Як зазначено вище, Анкета-заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, паспорт споживчого кредиту та Заява про приєднання до Умов та Правил надання послуг, в яких містяться, зокрема, базова процентна ставка за кредитом, підписані ОСОБА_1 .
Згідно зі статтею 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, вибору контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості, наданій сторонам визначити умови такого договору.
З наданих позивачем доказів вбачається, що банк свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу у користування кредитні кошти. Водночас відповідач свої зобов'язання за договором виконав не належним чином, тіло кредиту та відсотки за користування кредитом сплатив не у повному обсязі, у зв'язку з чим станом на 05.03.2024 має перед банком заборгованість у розмірі 63920,67 грн, з яких: 52014,36 грн - заборгованість за тілом кредиту, 11906,31 грн - заборгованість за простроченими відсотками.
Згідно статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Долучена позивачем на підтвердження розміру заборгованості відповідача за кредитним договором банківська виписка має статус первинного документу згідно Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін'юсту від 12.04.12 р. № 578/5, а відтак є належними та допустимими доказами у справі, оскільки зазначена у ній інформація підтверджує рух коштів по банківському рахунку відповідача, вміщує записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій, а тому є належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у справі № 554/4300/16.
За таких обставин, суд погоджується з наданим позивачем розрахунком заборгованості, оскільки він є обґрунтованим, його розмір підтверджений належними та допустимими доказами, а відповідачем, всупереч вимогам ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не спростовано обставини, на які посилається позивач.
У зв'язку з невиконанням позичальником взятих на себе зобов'язань за договором, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Керуючись ст. 10, 12, 13, 76, 81, 128, 131, 141, 223, 258, 259, 263-265, 273-274, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 26.04.2018 в розмірі 63920 (шістдесят три тисячі дев'ятсот двадцять) грн. 67 коп., яка складається з наступного: 52014,36 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 11906,31 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» 3028,00 грн. понесених витрат по сплаті судового збору.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції з дня складання повного рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ст. 354 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, місце знаходження: вул. вул. Грушевського, б. 1Д, м. Київ, 01001.
Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 19 листопада 2024.
Суддя: І.К. Ізмайлов