Суддя Ізмайлов І. К.
Справа № 644/3502/24
Провадження № 2/644/2222/24
05.11.2024
05 листопада 2024 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Ізмайлова І.К.,
за участю секретаря - Книшенко Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 644/3502/24 за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення -
09.05.2024 законний представник малолітнього ОСОБА_2 - ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_3 з позовом про відшкодування майнової та моральної шкоди спричинених злочином.
Уточнюючи вимоги зазначила, що за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 05.03.2024 ОСОБА_3 визнано винною та засуджено за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді 1 року обмеження волі, з застосуванням положень ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік.
Відповідно до обставин встановлених вироком суду 03.02.2024 ОСОБА_3 у квартирі АДРЕСА_1 умисно спричинила малолітньому ОСОБА_2 тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку з наявністю синців та саден на голові, які відносяться до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я тривалістю понад 6 днів, але не більше 3-х тижнів (21 дня), а також синців на лівій нозі, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
У зв'язку зі вчиненням злочину спричинено майнової шкоди, яка складається з витрат понесених при стаціонарному лікуванні у зв'язку з ушкодженням здоров'я, придбання медикаментів на суму 3707,38 грн.,
Крім того, позивачу спричинено моральну шкоду, яка виявилась у спричиненні фізичного болю та стражданнях у зв'язку з спричиненням тілесних ушкоджень та лікуванні, а також стражданнях у зв'язку з протиправною поведінкою особи, яка спричинила тілесні ушкодження.
На підставі чого у відшкодування моральної шкоди просила стягнути 56350,00 грн.
04.06.2024 ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова позовну заяву залишено без руху та позивачці надано строк на усунення недоліків зазначених в ухвалі суду.
24.06.2024 ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова позов прийнято до розгляду. Вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача - адвокат Коротенко О.І. та законний представник неповнолітнього ОСОБА_2 його матір ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надали заяву, в якій просили розглядати справу їх участі, позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не прибула, про дату, час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, відзиву на позов не надавала.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Згідно вимог ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутністю учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши обставини у справі, суд вважає необхідним позов задовольнити повністю, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_2 матір'ю, якого записана ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.
Згідно ст. 12 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, обов'язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципів змагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.
Вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 05.03.2024 ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 чт. 125 КК України та призначено покарання у виді 1 року обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 рік.
05.04.2024 вирок суду набрав законної сили.
Відповідно до вироку суду ОСОБА_3 визнано винною та засуджено за умисне нанесення 03.02.2024 року, малолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, а саме: закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку з наявністю синців та саден на голові, які відносяться до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я тривалістю понад 6 днів, але не більше 3-х тижнів (21 дня), а також синців на лівій нозі, які відносяться до легких тілесних ушкоджень
За правилами ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Отже, обставини того, що умисними, злочинними діями ОСОБА_3 малолітньому ОСОБА_2 спричинені тілесні ушкодження не підлягають доказуванню.
Відповідно до виписки № 548 із медичної карти стаціонарно хворого ОСОБА_2 він перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Міська дитяча лікарня № 5» з 05.02.2024 по 26.02.2024 з діагнозом закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, гострий період (03.02.2024). Забій м'яких тканин обличчя та голови.
За зазначеною випискою під час лікування ОСОБА_2 призначались L-лізіна есцинат 5,0 в/в крап. № 5, р-н Тіоцетам 5,0 в/м № 10, р-н Актовегін 4,0 в/м № 10, р-н Магнія сульфат 25%-5,0 в/м № 1, Когнум 500 мг. По 1 таб*2р/д, Магнікум-антистрес по 1 таб. 2р/д, Релаксіл 1 капс* 2р/д.
В обґрунтування позову позивачем надано чеки від 15.02.2024 про придбання в аптеці № НОМЕР_1 розташованій в АДРЕСА_2 на суму 136,75 грн., 17.02.2024 в аптеці АДРЕСА_3 , 81 Актовегіну 2000 мг. на суму 473, 20 грн., 19.02.2024 в аптеці АДРЕСА_4 на суму 149,36 грн., 17.02.2024 в аптеці АДРЕСА_5 , Актовегіну 2000 мг./5 мл. № 5 на суму 474, 63 грн., 05.02.2024 в аптеці № НОМЕР_2 розташованій в АДРЕСА_6 у L-лізіну есцинат 5 мл. № 10 на суму 334,83 грн., Магнікум-антистрес № 60 на суму 258,57 грн., 05.02.2024 в аптеці АДРЕСА_7 на суму 140,70 грн.
Крім того надано квитанцію КЗОЗ ХОБСМЕ від 05.02.2024 вартість проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_2 на 521,33 грн., придбання рентгенплівки 03.02.2024 на суму 242,00 грн. та проведення МРТ головного мозку 09.02.2024 на суму 1600,00 грн.
Таким чином, у зв'язку зі спричиненням тілесних ушкоджень ОСОБА_2 проходив лікування і його законний представник - матір ОСОБА_1 несла витрати на обстеження та придбання медикаментів, відповідно до листа призначення, на суму підтверджену чеками - 3707,38 грн.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до частин 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Частиною 1 статті 1177 ЦК України передбачено, що, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Отже понесені позивачкою витрати на суму 3707,38 грн. підлягають стягненню з ОСОБА_3 , як особи з вини якої спричинено шкоду.
Як вбачається з копії вироку Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 05.03.2024 ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 03.02.2024 у квартирі АДРЕСА_1 умисно нанесла малолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 удар кулаком правої руки в область лівого ока, удар лівою ногою в область лівого стегна, після чого взяла до рук чобіт та вдарила ним по обличчю, в ділянку щелепи зліва, крім того нанесла кулаком правої руки в область лобу. В результаті чого ОСОБА_2 спричинені тілесні ушкодження вказані вище у цьому рішенні.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода - це негативні наслідки (втрати) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких фізична особа зазнала у зв'язку з посяганням на її права та інтереси.
Відповідно до частини першої ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Європейський суд з прав людини вказує, що перше речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає від держав, серед іншого, запровадження законодавчих та адміністративних механізмів, спрямованих на забезпечення ефективного стримування загроз праву на життя у контексті як державної, так і приватної діяльності, під час здійснення якої право на життя може опинитися під загрозою (рішення у cправі «Енерюлдіз проти Туреччини»). Якщо порушення права на життя чи тілесну недоторканість не здійснюється навмисно, позитивне зобов'язання за статтею 2 Конвенції щодо створення ефективної судової системи не обов'язково вимагає надання кримінально-правового засобу правового захисту в кожному випадку (рішення у справі «Во проти Франції»).
Ґрунтуючись на природно-правових засадах розумності й добросовісності, суд бере до уваги вразливість становища малолітньої особи, ступень душевних страждань в результаті побиття, та наслідки спричинених тілесних ушкоджень, у вигляді стаціонарного лікування
При оцінці обґрунтованості вимог позивачів у справах про відшкодування моральної шкоди необхідно керуватися принципом розумності, тобто виходити з об'єктивно передбачуваних за обставин конкретної справи втілень моральної шкоди. Відповідно, як основний доказ заподіяння моральної шкоди слід розглядати достатньо переконливі з погляду розумності пояснення потерпілої сторони щодо характеру завданих їй немайнових втрат.
З огляду на моральну зумовленість виникнення інституту відшкодування моральної шкоди, цілком адекватними і самодостатніми критеріями визначення розміру належної потерпілому компенсації є морально-правові імперативи справедливості, розумності та добросовісності.
З урахуванням характеру, обсягу та глибини душевних страждань, яких зазнав малолітній їх тривалості, перенесеного фізичного болю, виходячи з засад справедливості, розумності та наслідків, що наступили суд доходить висновку про необхідність задоволення позову та відшкодуванням відповідачем моральної шкоди у розмірі 56350,00 грн.
За змістом ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. В тому числі, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Позивачка просить стягнути з відповідача на свою користь витрати на правову допомогу в сумі 2000,00 грн.
Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно зі ст. 1 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Дія договору про надання правової допомоги припиняється його належним виконанням (ч. 1 ст. 29 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до ч. 3 ст. 28 Правил адвокатської етики розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю.
З огляду на викладене, суд зауважує, що правовідносини щодо домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах яких розглядаються питання щодо зобов'язання про сплату та строки сплати.
Втручання суду у договірні відносини між адвокатом і клієнтом з питань визначення розміру гонорару чи його зменшення можливо лише за умови обґрунтованості та наявності доказів підтвердження невідповідності витрат фактично наданим послугам (постанови Верховного Суд від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, від 21.04.2021 у справі № 488/1363/17, провадження № 61-11991св20).
Цивільним процесуальним законом визначено критерії, які необхідно застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу, зокрема гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19, постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Суд, взявши до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих позивачу послуг, дійшов висновку, що стягненню на користь позивачки підлягають витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 2000,00 грн., що відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.
Судові витрати по сплаті судового збору розмірі 3028,00 грн. понесені ОСОБА_1 при подачі позову, виходячи з положень ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з ОСОБА_3 .
Керуючись ст.ст. 4, 12, 11, 13, 81, 82, 141, 229, 247 263-265, 268, 273 ЦПК України,-
Позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , в якості відшкодування матеріальної шкоди 3707,38 грн., моральну шкоду в розмірі 56350,00 грн., а всього стягнути 60057 (шістдесят тисяч п'ятдесят сім) грн. 38 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , витрати на правничу допомогу в сумі 2000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції з дня складання повного рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ст. 354 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне рішення складено 15.11.2024.
Позивачка: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , (адреса: АДРЕСА_8 ), яка діє інтересах ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , (адреса: АДРЕСА_8 ).
Відповідачка: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_9 .
Суддя: І.К. Ізмайлов