Справа № 214/9440/24
1-кс/214/1436/24
12 листопада 2024 року м. Кривий Ріг
Слідчий суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ ВП №4 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_3 , по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041750001360 від 25.10.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, про арешт майна, -
11 листопада 2024 року до суду надійшло клопотання старшого слідчого СВ ВП №4 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_3 , по кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024041750001360 від 25.10.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, яке вилучене 25.10.2024 під час складання протоколу огляду місця події, а саме: автомобіль марки ВАЗ 21013, легковий - загальний седан категорії В, номер шасі, кузова, рами VIN НОМЕР_1 , фіолетового кольору, 1984 року випуску, р.н. НОМЕР_2 , об'єм двигуна 1198, який був виявлений та вилучений за адресою: АДРЕСА_1 , який на праві власності належить ОСОБА_5 , та фактично перебував у володінні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із подальшою забороною на розпорядження вищевказаним автомобілем.
Своє клопотання старший слідчий мотивує тим, що у провадженні СВ ВП №4 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування по кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за №12024041750001360 від 25.10.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.10.2024 невстановлена особа в період часу з 00:00 год. до 01:00 год., знаходячись на парковці біля кафе «Хавал», розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , заволоділа транспортним засобом ВАЗ 2101, р.н. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_6 25.10.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , був виявлений автомобіль ВАЗ 2101, р.н. НОМЕР_2 .
Постановою старшого слідчого СВ ВП №4 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 25.10.2024, вищезазначений транспортний засіб та свідоцтво про його реєстрацію, визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
З метою подальшого проведення ефективного досудового розслідування, встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, досягнення об'єктивної істини у вищевказаному кримінальному провадженні, а також з метою проведення повного, об'єктивного та не упередженого досудового розслідування, збереження предметів злочинної діяльності, що мають значення речових доказів у даному кримінальному провадженні, збереження майна, в органу досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту тимчасово вилученого майна.
Вказаний захід забезпечення кримінального провадження є крайнім та необхідним, а також найбільш ефективним, у зв'язку із тим, що іншими наявними заходами, окрім як накладення арешту на вищевказане тимчасово вилучене майно забезпечити його схоронність, не допущення знищення, розтрати, приховування, відчуження, перетворення, пересування, зникнення не можливо, у зв'язку із тим, не застосування вказаного заходу, може привести до вищевказаних ризиків.
Враховуючи вищевикладене, а також наявність підстав вважати, що вилучене майно могло використовуватись, як інструменти вчинення кримінального правопорушення та зберегти на собі сліди кримінального правопорушення, старший слідчий звернувся до слідчого судді з вищезазначеними вимогами.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав вищезазначене клопотання старшого слідчого та просив його задовольнити в повному обсязі.
Власник майна в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду клопотання був повідомлений в порядку встановленому законом.
Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України неприбуття в судове засідання слідчого, власника та користувача майна не перешкоджає розгляду клопотання.
Слідчий суддя, вислухавши позицію прокурора, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, включаючи витяг з ЄРДР по кримінальному провадженні за №12024041750001360 від 25.10.2024, в рамках якого було подано клопотання та докази по даних матеріалах, приходить до наступного висновку.
Положеннями ст.ст.131, 132 КПК України визначено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Клопотання про арешт майна подано з додержання вимог ст.171 КПК України та в межах визначеного ч.5 ст.171 КПК України процесуального строку.
Відповідно до фабули витягу з ЄРДР по кримінальному провадженні за №12024041750001360 від 25.10.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.289 КК України, невстановлена особа в період часу з 00:00 год. до 01:00 год., знаходячись на парковці біля кафе «Хавал», розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , заволоділа транспортним засобом ВАЗ 2101, р.н. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_6 .
Крім того, відповідно до змісту протоколу огляду місця події від 25.10.2024, проведеного слідчим СВ ВП №4 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , 25.10.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , між сміттєвими баками, що розташовані праворуч, та металевим гаражним блоком, що розташований ліворуч, був виявлений автомобіль ВАЗ 2101, р.н. НОМЕР_2 ., фіолетового кольору. В ході огляду встановлено, що транспортний засіб без наявних візуальних ушкоджень, колеса цілі, салон транспортного засобу з відчиненими дверима, з правої частини салону у бардачку виявлено техпаспорт, власником якого є ОСОБА_5 , даний документ вилучено у конверт НПУ. При обробці магнітним порошком «Малахіт» поверхні кузова та салону автомобіля, було виявлено: один слід капілярних ліній на поверхні зовнішньої сторони лівих передніх дверей автомобілю, який вилучено на один відрізок липкої стрічки; один слід капілярних ліній на поверхні лівого заднього крила автомобілю, який вилучено на один відрізок липкої стрічки, а також один слід капілярних ліній з поверхні внутрішньої сторони правих передніх дверей транспортного засобу, який вилучено на одну ліпку стрічку. Вищевказані сліди капілярних ліній вилучено у паперовий пакет НПУ.
Протокол огляду підписано без зауважень за участю: спеціаліста-криміналіста ОСОБА_8 та понятими ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Згідно з ч.5 ст.171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
У відповідності до абз.2 ч.1 ст.170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, а відповідно до п.1 ч.2 цієї статті арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу, тобто були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюється під час судового цього кримінального провадження, кваліфікованого за ч.1 ст.370 КК України.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Зазначене в клопотанні майно, а саме: автомобіль марки ВАЗ 21013, легковий - загальний седан категорії В, номер шасі, кузова, рами: VIN НОМЕР_1 , фіолетового кольору, 1984 року випуску, р.н. НОМЕР_2 , об'єм двигуна 1198, який був виявлений та вилучений за адресою: АДРЕСА_1 , який на праві власності належить ОСОБА_5 , та фактично перебував у володінні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також технічний паспорт на автомобіль НОМЕР_3 на прізвище ОСОБА_5 , згідно постанови слідчого від 25.10.2024 визнано речовими доказами у вищевказаному кримінальному провадженні
Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична особа або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Слідчий суддя наголошує, що першим і найголовнішим правилом ст.1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (рішення Європейського Суду у справі «Суханов та Ільченко проти України»).
Відтак, право на володіння речами і документами не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.
Важливим в даних правовідносинах є те, що в кримінальному проваджені арешт допускається в тому числі і з метою забезпечення збереження речових доказів.
Враховуючи конкретні обставини, слідчий суддя приходить до висновку про вірогідність вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що вилучене майно відноситься до тимчасово вилученого майна та є доказом в кримінальному провадженні, відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України, оскільки зберегло на собі його сліди, містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Враховуючи встановлені досудовим слідством обставини та зібрані у кримінальному провадженні докази, вбачаються підстави для накладення арешту на вилучене майно, оскільки таке є безпосереднім предметом кримінального правопорушення, у подальшому може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, з метою його збереження, запобігання можливості приховування, знищення, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням даного кримінального провадження слідчий суддя вважає, що є всі правові підстави для накладення арешту на вказане у клопотанні майно, а відтак клопотання старшого слідчого є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.32, 98, 100, 110, 131, 132, 170-173, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ ВП №4 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_3 , по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041750001360 від 25.10.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: автомобіль марки ВАЗ 21013, легковий - загальний седан категорії В, номер шасі, кузова, рами: VIN НОМЕР_1 , фіолетового кольору, 1984 року випуску, р.н. НОМЕР_2 , об'єм двигуна 1198, який був виявлений та вилучений за адресою: АДРЕСА_1 , який на праві власності належить ОСОБА_5 , та фактично перебував у володінні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із подальшою забороною на розпорядження вищевказаним автомобілем.
Ухвала підлягає негайному виконанню старшим слідчим та прокурором.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Повний текст ухвали складений та проголошений 12 листопада 2024 року о 16 год. 20 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1