Провадження № 11-сс/803/2027/24 Справа № 202/12497/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
13 листопада 2024 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
судді -доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
підозрюваного (в режимі
відеоконференції) ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника
ОСОБА_7 , діючого в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 , на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 25 жовтня 2024 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023042010000122 від 10 травня 2023 року, щодо
ОСОБА_9 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м.Дніпропетровськ,
зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
проживаючого за адресою:
АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.5 ст.190 КК України,-
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 25 жовтня 2024 року задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_10 , яке погоджене прокурором обласної прокуратури ОСОБА_6 , та застосовано стосовно підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 21 грудня 2024 року.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що стороною обвинувачення доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним вказаних кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 5 частини першою статті 177 КПК України, що є визначеною законом підставою застосування запобіжного заходу. На даній стадії кримінального провадження, з урахуванням обставин інкримінованого ОСОБА_9 злочину, який вчинений із застосуванням насильства (ч.2 ст.146 КК України), що підтверджується показаннями потерпілого, слідчий суддя вважав необхідним скористатися своїм правом не визначати розмір застави підозрюваному, оскільки перебування ОСОБА_9 під дією застави об'єктивно не зможе запобігти встановленому слідчим суддею ризику, а саме вчинення іншого кримінального правопорушення.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги захисник посилається на те, що відповідно до вимог ст.409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є: неповнота судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисників та підозрюваного, які просили задовольнити вимоги апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 , прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника та просив ухвалу суду залишити без зміни, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступного.
В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Судове рішення стосовно запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, та містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи винного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч.1 ст.177 КПК України.
Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження №42023042010000122 від 10 травня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.5 ст.190 КК України.
23 жовтня 2024 року ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.5 ст.190 КК України, що виразилося у незаконному позбавленні волі, вчинене з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, здійснюване протягом тривалого часу; у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене у особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб.
З наданих матеріалів вбачається, що обґрунтованість підозри ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, зокрема: рапортом співробітників УКР ГУНП в Дніпропетровській області; протоколами проведених НС(Р)Д, а саме зняття інформації з електронних комунікаційних систем, аудіо-, відеоконтроль особи, візуальне спостереження за особою; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 ; протоколами пред'явлення для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_11 ; протоколами проведення обшуків; протоколами затримання осіб в порядку ст. 208 КПК України; речовими доказами у кримінальному провадженні, атакож іншими зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.
В межах даного кримінального провадження слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави щодо ОСОБА_9 .
Як слідує з наданих матеріалів, слідчим суддею належним чином і в повній мірі досліджені у сукупності наявні докази у провадженні, долучені до клопотання, які є достатньо вагомими на підтвердження обґрунтованості підозри й дають достатньо вагомі підстави зробити об'єктивний висновок, що ОСОБА_9 міг вчинити кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.146, ч.5 ст.190 КК України.
Слідчий суддя також, у відповідності до вимог ст.178 КПК України, належним чином врахував тяжкість та обставини злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, покарання, яке загрожує підозрюваному, у разі визнання його винуватим, у виді позбавлення волі на строк до восьми років, дані про особу ОСОБА_9 , а саме одруженого, раніше не судимого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, непридатного до військової служби, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а саме, що залишаючись на свободі ОСОБА_9 матиме змогу переховуватись від органів досудового розслідування або суду, знищити речі та документи, які мають доказове значення у кримінальному провадженні.
Також існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_9 може незаконно впливати на потерпілого та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, оскільки йому відомі їх анкетні дані, а тому він без будь-яких перешкод, шляхом погроз, підкупу або умовлянь, зможе змусити їх давати необхідні йому показання, які будуть заважати встановленню об'єктивної істини у справі.
При встановленні наявності вказаного ризику апеляційний суд враховує встановлений КПК України порядок отримання показань, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від таких осіб та дослідження їх судом.
Крім того, підозрюваний ОСОБА_9 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній офіційно не працює, а тому не має сталого доходу.
Також, суд першої інстанції, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, крім даних про суворість покарання, передбаченого за злочин, в якому підозрюють ОСОБА_12 , та даних про особу підозрюваного, взяв до уваги і інші обставини кримінального провадження, а саме вчинення злочину із застосуванням насильства, що в сукупності є достатньо суттєвим елементом при оцінюванні ризику його переховування від органів досудового розслідування або суду, незаконного впливу на потерпілого та інших підозрюваних, можливості знищити речі та документи, які мають доказове значення у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
При цьому, зазначені ризики об'єктивно збільшуються з урахуванням введення в Україні військового стану через агресію Російської Федерації проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.
Дані висновки узгоджуються із практикою Європейського Суду з прав людини, який неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду провадження дійшов висновку, що слідчим суддею правильно встановлено, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України, і тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.
На переконання апеляційного суду при розгляді клопотання прокурором доведено об'єктивне існування обставин, які виправдовують тримання під вартою ОСОБА_9 , та встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а будь-яких об'єктивних даних, які б безумовно свідчили про зміну або відсутність обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, стороною захисту не наведено.
Відомостей щодо протипоказань для перебування підозрюваного в умовах слідчого ізолятора захисником не було надано, як під час розгляду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в суді першої інстанції, так і під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції.
Жодних нових обставин, які б впливали на обґрунтованість поданої апеляційної скарги захисника, апеляційним переглядом не встановлено.
Приймаючи рішення про обрання підозрюваному ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя повно та об'єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував ступінь тяжкості інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Істотних порушень кримінального процесуального закону при постановленні зазначеної ухвали судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому за наслідками апеляційного розгляду апеляційний суд вважає необхідним ухвалу слідчого судді залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника - залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , діючого в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 , залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 25 жовтня 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_9 - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ _________________ ______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4