печерський районний суд міста києва
Справа № 757/52970/24-а
18.11.2024 суддя Печерського районного суду м. Києва Ільєва Т.Г., перевіривши адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третьої особи на стороні відповідача: спеціаліст - інспектор з паркування управління Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Павлов Олександр Володимирович про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
11.11.2024 до Печерського районного суду м. Києва надійшов позов ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третьої особи на стороні відповідача: спеціаліст - інспектор з паркування управління Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Павлов Олександр Володимирович про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Вказаний позов передано судді Ільєвій Т.Г. 15.11.2024.
Так, відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України). суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Перевіряючи відповідність позовної заяви вказаним вимогам, суд зазначає наступне.
Поняття "підсудність" розкривається законодавцем у параграфі 3 глави 2 розділу І КАС України та визначається останнім як територіальна юрисдикція, питання якої врегульовані приписами статтей 25-30 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 25 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини 2 статті 26 КАС України, позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що Кодекс адміністративного судочинства України встановлює декілька видів територіальної підсудності, в тому числі: загальну (залежно від місця проживання чи місцезнаходження відповідача) та альтернативну (за вибором позивача).
Відтак, якщо предметом адміністративного позову є оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної особи, то позивач може застосувати альтернативну підсудність.
Тобто, такий спір може бути розглянуто адміністративним судом за вибором позивача: за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) позивача або за місцезнаходженням відповідача.
Отже, стаття 25 КАС України пов'язує підсудність справи за вибором позивача з зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача.
Так, позивач вказує, що він проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Печерського району міста Києва, що і послугувало підставою для звернення саме до Печерського районного суду м. Києва.
Разом з тим, з відповіді № 907510 від 15.11.2024 з Єдиного державного демографічного реєстру вбачається, що позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суд зауважує, що частина перша статті 25 КАС України передбачає можливість вибору позивачем суду лише за зареєстрованим місцем проживання (перебування) фізичної особи-позивача, а не за фактичним.
Іншими словами, фактичне місце проживання позивача без реєстрації не може вважатися місцем проживання позивача "зареєстрованим у встановленому законом порядку" для цілей застосування статті 25 КАС України при визначені підсудності такої справи.
Так, відповідно до частини 1 статті 29 ЦК України. місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Наведене вище визначення є місцем проживання в приватноправовому розумінні.
Відносини щодо місця проживання фізичної особи в публічно-правовому розумінні регулюються Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11 грудня 2003 року N 1382-ІV (надалі за текстом - "Закон N 1382-ІV").
У статті ст. 3 Закону № 1382-ІV міститься визначення термінів, що вживаються у ньому, зокрема:
місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги;
місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об'єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги;
Механізм декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлення форми необхідних для цього документів визначає Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265.
Згідно з пунктами 3, 4, 5 цього Порядку декларування/реєстрація місця проживання (перебування), зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), зміна місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування) особи здійснюється органом реєстрації, на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради.
Особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, які на законних підставах постійно або тимчасово проживають на території України, зобов'язані протягом 30 календарних днів після зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання та прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати/зареєструвати його.
Згідно з пунктом 8 Порядку № 265 декларація формується засобами Порталу Дія у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, відповідно до відомостей, зазначених у пункті 9 цього Порядку.
Пунктом 9 Порядку № 265 визначено, що у декларації зазначаються такі відомості про особу: 1) прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності);2) стать;3) дата народження;4) місце народження (країна, область, район, населений пункт (за наявності);5) відомості про громадянство;6) адреса житла, в якому декларується місце проживання;7) попереднє місце проживання (перебування) із зазначенням адреси житла (якщо попереднє місце проживання (перебування) особи задекларовано/зареєстровано);8) контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, інші засоби зв'язку (за наявності);9) реквізити паспортного документа особи (серія та/або номер, дата видачі паспорта громадянина України, найменування уповноваженого суб'єкта, що видав, строк дії (за наявності); для дитини віком до 14 років, крім іноземців та осіб без громадянства, серія та номер свідоцтва про народження або реквізити документа про реєстрацію народження, виданого компетентним органом іноземної держави і легалізованого у встановленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, за умови підтвердження таких відомостей засобами електронної інформаційної взаємодії;10) реквізити паспортного документа іноземця чи особи без громадянства (за наявності) для осіб, які декларують місце свого проживання на підставі посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання, оформленої засобами Єдиного державного демографічного реєстру;11) унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);12) реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);13) окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі Реєстр військовозобов'язаних) (за наявності) або відомості військово-облікового документа (тип військово-облікового документа, найменування районного (об'єднаного районного), міського (районного у містах, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі територіальний центр комплектування та соціальної підтримки), в якому особа перебуває та/або перебувала на військовому обліку; для військовозобов'язаних та резервістів також серія та/або номер військово-облікового документа (за наявності); 14) прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, інші засоби зв'язку (за наявності) батьків або інших законних представників чи одного з них, за адресою якого (яких) здійснюється декларування місця проживання дитини; 15) прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, інші засоби зв'язку (за наявності) та найменування посади уповноваженої особи житла, яка надала згоду на декларування місця проживання особи у випадках, встановлених законодавством;16) відомості про сплату адміністративного збору;17) дата формування декларації.
Відтак, договір безоплатного користування кімнатою в квартирі від 01.02.2021 не належить до переліку документів, до якого вноситься інформація про зареєстроване місце перебування особи, та не є документом, який підтверджує зареєстроване місце перебування особи.
Пунктом 46 вказаного Порядку визначено, що посадова особа органу реєстрації в день звернення особи або її законного представника (представника) чи в день отримання документів від центру надання адміністративних послуг або представника спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту або даних від органу соціального захисту населення:
приймає рішення про реєстрацію місця проживання (перебування) або про відмову у реєстрації місця проживання (перебування) особи;
вносить відомості про реєстрацію місця проживання (перебування) до реєстру територіальної громади відповідно до Порядку створення, ведення та адміністрування реєстрів територіальних громад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265;
формує інформацію про реєстрацію місця проживання (перебування) особи для її передачі до відомчої інформаційної системи ДМС з подальшою передачею інформації до Єдиного державного демографічного реєстру відповідно до Порядку електронної інформаційної взаємодії між інформаційно-комунікаційними системами та передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265.
Отже, чинним законодавством передбачено чіткі вимоги до реєстрації особою місця свого проживання чи перебування, та передбачено документи, які підтверджують таку реєстрацію.
Відтак, суд доходить висновку, що наданий позивачем договір безоплатного користування кімнатою в квартирі від 01.02.2021 не є документом, який підтверджує зареєстроване місце проживання/перебування позивача за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки підтверджує лише факт тимчасового проживання особи.
Підсумовуючи, суд зазначає, що для застосування положень ч. 1 ст. 25 КАС України, яка визначає підсудність справи за вибором позивача, необхідною умовою є саме наявність зареєстрованого місця проживання чи перебування позивача. При цьому місце проживання чи перебування фізичної особи має бути зареєстрованим у встановленому законом порядку.
Наведеною нормою не передбачено можливості звернення до суду з позовом за фактичним місцем проживання позивача, не зареєстрованим у встановленому законом порядку.
За таких обставин, згідно ст. 25 КАС України, дана справа не підсудна Печерському районному суду м. Києва, оскільки факт реєстрації у визначеному законом порядку місця проживання/перебування позивача у Печерському районі міста Києва не підтверджено, належних доказів щодо цього суду не надано, а відтак розгляд даної справи має здійснюватись Шевченківським районним судом м. Києва (за місцезнаходженням відповідача).
Враховуючи зазначене, за правилами територіальної підсудності, адміністративна справа №757/52970/24-а підсудна Шевченківському районному суду м. Києва.
Згідно з пунктом другим частини 1 статті 29 КАС України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до частин 6 та 8 статті 29 КАС України питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4-6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.
Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Таким чином, суд вважає за необхідне передати адміністративну справу за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва (за місцезнаходженням відповідача).
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до частини 1 статті 318 КАС України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.
Таким чином, порушення адміністративним судом правил як предметної, так і територіальної підсудності є підставою для скасування судового рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Наведене дає підстави стверджувати, що процесуальний закон забороняє адміністративним судам розглядати справи, які йому територіально не підсудні, і зобов'язує суд направити таку справу на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Керуючись ст. ст. 25, 26, 29, 171, 243, 248, 256 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третьої особи на стороні відповідача: спеціаліст - інспектор з паркування управління Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Павлов Олександр Володимирович про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - передати на розгляд за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва (вулиця Дегтярівська, 31А, Київ, 03057).
Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя Тетяна ІЛЬЄВА