Справа № 953/7324/24
н/п 2/953/3261/24
19 листопада 2024 року
Київський районний суд м. Харкова у складі судді Вітюка Р.В.
за участю секретаря судового засідання Соломонової К.О.
розглянув у м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства "Універсал банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Короткий зміст заявлених вимог
Представник Акціонерного товариства "Універсал банк" (далі - Банк) - Мєшнік К.І. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , відповідно до якого просить стягнути з відповідачки заборгованість за договором про надання банківських послуг "Monobank" від 21.03.2020 року у розмірі 21 690,42 грн станом на 26.05.2024 року, а також судові витрати у розмірі 3 028 грн.
Позовна заява мотивована неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань із своєчасного повернення кредитних коштів та процентів за користування ними.
Виклад позиції відповідача
19.11.2024 відповідачка подала до суду заперечення, в яких просила визнати нараховані відсотки та штрафні санкції за кредитним договором недійсними з моменту початку воєнних дій 24 лютого 2022 року та обмежити її зобов'язання сумую основного боргу без відсотків і пені.
Заперечення мотивувала тим, що з 24 лютого 2022 року почалася військова агресія проти України, що є обставиною непереборної сили (форс-мажор), посилаючись на лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022. Також посилалась на ч. 1 ст. 617 ЦК України.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 13.08.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням викликом сторін та призначено перше судове засідання на 03.09.2024.
У судове засідання 03.09.2024 і 24.09.2024 учасники справи не з'явилися.
24.09.2024 від відповідачки надійшло звернення, в якому було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи на пізніший період (бажано після скасування режиму військового стану), у зв'язку з тим, що остання перебуває в Євросоюзі і прибути у судове засідання не може. Також вказала, що не отримували копії позовної заяви, відповідно не має можливості з нею ознайомитися, однак по справі має заперечення.
Ухвалою суду від 24.09.2024 клопотання про відкладення судового засідання задоволено частково, розгляд справи відкладено до 24.10.2024 та скеровано копію позовної заяву з додатками (в електронному виді) на електрону адресу відповідачки, з якої надійшло звернення ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
24.10.2024 від відповідачки надійшло звернення, в яому вона зазначила, що ухвала суду від 24.09.2024 не виконана, позовна заява з додатками нею не отримана, у зв'язку з чим просила відкласти розгляд справи.
Ухвалою суду від 24.10.2024 клопотання ОСОБА_1 про відкладення судового засідання задоволено. Розгляд справи відкладено до 19.11.2024 року. Повторно скеровано копію позовної заяву з додатками (в електронному виді) на електрону адресу відповідачки, з якої надійшло звернення ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Роз'яснено відповідачці право звернутися до суду із відповідним клопотання про прийняття участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних засобів зв'язку (ст. 212 ЦПК України), або звернутися за правовою допомогою до фахівця, який буде представляти її інтереси в суді (ст. 58, 60 ЦПК України), або надати власні заперечення по суті заявлених позовних вимог. Роз'яснено відповідачці право зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, що забезпечить отримання документів у справі в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи.
19.11.2024 від відповідачки надійшли заперечення.
Представник позивача 19.11.2024 у судове засідання не з'явився, у позовній заяві зазначив, що у разі неявки відповідача не заперечує проти розгляду справи за його відсутності та винесення заочного рішення (а.с. 1-6).
Відповідачка у судове засідання 19.11.2024 повторно не з'явилася. Про дату, час і місце судових засідань повідомлялася своєчасно та належним чином (а.с. 49, 53 - 55, 65). Поштові відправлення повернулись до суду з відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою", що згідно зі ст. 272 ЦПК України та усталеною практикою Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, від 09.11.2023 у справі № 753/114/22) вважається належним повідомленням. Відповідачці на номер вказаний у позовній заяві надсилалися судові повідомлення про виклик до суду СМС повідомлення, які доставлені 13.08.2024, 03.09.2024 , 25.09.2024 та 30.10.2024. Також обізнаність відповідачки про судове провадження підтверджується поданими нею клопотаннями про відкладення та запереченнями щодо суті позову. Також копія позовної заяви з додатками була направлена на електронну пошту відповідачки 25.09.2024 (а.с. 59) і повторно скерована і доставлена до електронної скриньки 24.10.2024 (а.с. 71 - 73). Щодо суті позовних вимог відповідачки висловила свою позицію у запереченнях.
Наведене вказує на обізнаність відповідачки щодо наявності вказаної справи та змісту позовної заяви та висловлено свої заперечення щодо неї.
Суд також враховує, що відповідачка у поданих 19.11.2024 запереченнях не заявляла клопотань про відкладення розгляду справи або такої неможливості.
Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідачка належним чином повідомлена про місце і час судового засідання (є докази її обізнаності), надання останньою своїх заперечень, неодноразові відкладення розгляду справи судові засідання за клопотанням відповідачки, а також враховуючи строки розгляду справи, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутність учасників провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Фактичні обставини, встановлені судом
Банк та ОСОБА_1 уклали кредитний договір б/н (далі - договір) на підставі анкети-заяви ОСОБА_1 від 21.03.2020, за яким вона отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, що підтверджується підписаною нею анкетою-заявою до договору про надання банківських послуг (а.с. 13).
Відповідно до п. 2.9. умов та правил обслуговування в АТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank (далі - умови та правила) клієнт зобов'язаний оплачувати послуги банку, що виникають в результаті використання платіжних карток, згідно Тарифів.
Відповідно до п. 4.3.2. умов та правил банк має право вносити зміни до договору, а також у інші умови обслуговування рахунків в порядку та у спосіб, визначені цим договором.
Згідно з п. 5.9. умов та правил на суму наданого кредиту банк нараховує відсотки. Відсотки нараховуються за кожен календарний день використання кредитного ліміту за фактично витрачені в рахунок кредиту кошти з розрахунку 365/366 календарних днів у році, за процентними ставками, зазначеними в Тарифах.
Відповідно до розділів 3, 4 паспорту споживчого кредиту Чорної картки monobank передбачено такі умови кредитування: сума / ліміт кредиту - від 0 до 500 000 грн (в залежності від суми, яка погоджена у заявці на кредит та відображена у мобільному додатку); спосіб та строк надання кредиту - кредитні кошти надаються клієнту у вигляді суми кредитного ліміту на споживчі потреби на платіжній картці клієнта, яка відкрита у Банку на підставі укладеного договору про надання банківських послуг; процентна ставка, відсотків річних - пільгова процентна ставка: 0,00001 %, базова процентна ставка: 3,1 % в місяць (37,2 % річних); тип процентної ставки - фіксована.
Відповідно до наданого банком розрахунку за договором заборгованість ОСОБА_1 станом на 26.05.2024 становить 21 690,42 грн (тіло кредиту) (а.с. 8-12).
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України (у редакції, чинній на момент вчинення заяви) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачка уклала кредитний договір б/н на підставі анкети-заяви ОСОБА_1 від 21.03.2020, що підтверджується власноручним підписом відповідачки. Наведене вказує на те, що сторони досягли згоди щодо істотних умов договору, як того вимагають положення статті 638 ЦК України.
Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
З наданого розрахунку заборгованості за укладеним договором №б/н від 21.03.2020 вбачається, що станом на 26.05.2024 ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 21 690,42 грн.
При цьому суд враховує, що відповідачка у своїх запереченнях не спростовує факту отримання коштів у межах укладеного з банком договору.
Тобто, Товариство виконало взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, своєчасно та повністю, надавши ОСОБА_1 в розпорядження платіжну картку із встановленням кредитного ліміту, однак відповідачка в порушення ст. 509, 526, 1046, 1048, 1049, 1054 ЦК України порушення умов договору відповідачка зобов'язання належним чином не виконувала, внаслідок чого останньої перед позивачем наявна заборгованість.
Враховуючи диспозитивність цивільного судочинства та принцип змагальності, наданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заявлених ним вимог.
Щодо доводів відповідачки.
Відповідачка посилаючись на лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 та ч. 1 ст. 617 ЦК України просить стягнути з неї суму основного боргу, визнавши нараховані відсотки та штрафні санкції недійсними, мотивуючи це настанням форс-мажорних обставин, у зв'язку із запровадженим воєнним станом.
Відповідно до листа Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 ТПП України на підставі ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких(-го) настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких(-го) стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Згідно з ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
З приписів статей 549 ЦК України вбачається, що відповідальністю за порушення зобов'язання є, зокрема, неустойка (штраф, пеня).
Натомість нараховані відсотки у розумінні статей 1048, 1054 ЦК України є платою за користування кредитними коштами, що не є відповідальністю за порушення зобов'язання у розумінні ст. 617 ЦК України, а є самим зобов'язанням, що виникає під час виконання договору позики (кредиту) на умовах, передбачених договором.
Суд також враховує усталену практику Верховного Суду щодо врахування обставин непереборної сили, зокрема, що форс-мажор не звільняє сторін договору від виконання зобов'язань і не змінює строків такого виконання, цей інститут спрямований виключно на звільнення сторони від негативних наслідків, а саме від відповідальності за невиконання чи прострочення виконання зобов'язань на період існування форс-мажору. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.09.2023 у справі №910/8741/22 від 25.09.2024 у справі № 910/17252/23.
За таких обставин, суд зазначає, що доводи заявниці з посиланням на ст. 617 ЦК України та наявність форс-мажорних обставин (лист ТПП України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022) щодо звільнення від відповідальності не поширюють свою дію на зобов'язання за договором, тобто сплату тіла кредиту та процентів за користування ним.
Крім того, з наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що позивачем не нараховувалися відсотки за користування кредитом (нараховано відсотків на залишок поточної заборгованості за кредитом - 0,00; відсотки за порушення грошового зобов'язання - 0,00), неустойка (сума пені - 0,00), індекс інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми. При цьому, заборгованість відповідача складається з загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 21 690,42 грн, яку просить стягнути позивач.
Суд враховує заперечення відповідача, в яких вона не заперечує проти наявності у неї заборгованості та просить обмежити зобов'язання сумою основного боргу, що є також додатковою підставою для задоволення позовних вимог.
Суд, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до ст. 89 ЦПК України, дійшов висновку про доведеність позивачем заявлених вимог, а тому з відповідачки підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 21 690,42 грн.
Висновки за результатами розгляду заяви
Отже, позовні вимоги Акціонерного товариства "Універсал банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судовий збір
Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у зв'язку з чим з відповідача на користь АТ "Універсал банк" підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3 028 грн.
Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 49, 141, 223, 263-265, 353 ЦПК України, суд
1. Позовні вимоги Акціонерного товариства "Універсал банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства "Універсал Банк" (адреса: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) суму заборгованості за договором про надання банківських послуг "Monobank" від 21.03.2020 в розмірі 21 690 (двадцять одна тисяча шістсот дев'яносто) гривень 42 копійки.
3. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства "Універсал Банк" (адреса: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://ki.hr.court.gov.ua/sud.
Повне судове рішення складено та підписано 19.11.2024 .
Суддя Роман ВІТЮК