Справа №759/87300/24 Головуючий в суді 1-ї інстанції - ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/5226/2024 Доповідач у суді 2-ї інстанції - ОСОБА_2
Ухвала
14 листопада 2024року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченої - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 04 липня 2024 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, з середньою освітою, не працюючу, заміжню, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судиму,
визнано винною у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України та призначено покарання у виді виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України обвинувачену ОСОБА_7 звільнено від відбуття покарання з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк 3 (три) роки, з покладенням обов'язків визначених ст. 76 КК України.
Цим же вироком вирішено питання речових доказів, процесуальних витрат,
Згідно вироку суду І-ї інстанції, ОСОБА_7 07.04.2024 о 18 годині 19 хвилин, перебуваючи за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , використовуючи мобільний телефон з абонентським номером НОМЕР_1 в месенджері «Signal» у невстановленої слідством особи, яка умовно визначила себе як «RIKO», замовила особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, 4-ММС (4-метилметкатинон). Продовжуючи свої злочинні дії, 08.04.2024 приблизно о 17 годині, ОСОБА_7 , діючи з прямим умислом, прибула в лісопаркову зону, що розташована по АДРЕСА_3 , де в кущах знайшла за попередньо наданими координатами, пакет з вмістом білої речовини, що містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, 4-ММС (4-метилметкатинон), яку вона придбала та стала незаконно зберігати без мети збуту. В цей же день приблизно о 17 годині 17 хвилин, ОСОБА_7 , виходячи з лісопаркової зони, що за адресою: АДРЕСА_3 , була виявлена працівниками поліції, які надалі в ході проведення особистого обшуку останньої вилучили особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено 4-ММС (4-метилметкатинон) згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770 "Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів" Список № 2 "Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено" в Таблиці 1. Маса 4-ММС (4-метилметкатинон) в речовині становить 242,55г, що згідно Наказу Міністерства охорони здоров'я України від 01.08.2000 №188 "Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу" є особливо великим розміром.
Не погоджуючись з вироком суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду скасувати в частині призначеного покарання та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 3 ст. 309 КК України у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі. Виключити з вироку суду посилання на обставину, що пом'якшує покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Такі вимоги мотивує тим, що посилання суду на наявність обставин, що пом'якшують покарання є невмотивованим, оскільки матеріали кримінального провадження не містять даних про те, що обвинувачена вжила заходів для виправлення наслідків вчиненого, не стала на лікування від наркоманії, виявлений у неї наркотичний засіб вилучений внаслідок дій правоохоронних органів, а обставини його придбання виявлено в ході огляду мобільного телефону.
Також, зазначає, що призначене судом покарання зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України є явно несправедливим через м'якість.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку вимог поданої апеляційної скарги, думку обвинуваченої та її захисника, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Згідно зі ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 309 КК України підтверджується матеріалами кримінального провадження та учасниками процесу не оспорюються.
Доводи апеляційної скарги прокурора про невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м'якість, колегія суддів вважає неспроможними.
Відповідно до загальних засад призначення кримінального покарання, передбачених ст. 65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Так, при призначенні покарання ОСОБА_7 суд першої інстанції, в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких, обставини скоєння злочину, дані про особу обвинуваченої, яка в силу ст. 89 КК України не судима, не працює, здійснює догляд за чоловіком, який є інвалідом IIгрупи, а також за свекрухою 1939 року народження, яка не пересувається та потребує стороннього догляду, має постійне місце проживання, на спеціальних обліках не перебуває.
Згідно ст. 66 КК України, обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченої суд визнав щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, що обтяжують покарання останнього, судом не встановлено.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_7 покарання в межах санкції інкримінованого кримінального правопорушення, але з урахуванням обставин кримінального провадження, наявності пом'якшуючих обставин, даних про особу обвинуваченої, її щирого каяття та осуду своєї поведінки, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченої можливе без ізоляції від суспільства, а тому визнав за доцільне застосувати до ОСОБА_7 положення ст. 75 КК України та звільнити її від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки, з покладенням обов'язків, визначених ст. 76 КК України.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки, в даному випадку звільнення обвинуваченої ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням є обґрунтованим, а встановлений іспитовий строк буде необхідним і достатнім для її виправлення та попередження скоєння нею нових кримінальних правопорушень.
Всупереч доводів прокурора, колегія суддів вважає вмотивованим висновок суду про визнання обставинами, що пом'якшують покарання щире каяття обвинуваченої та активне сприяння розкриттю злочину, з огляду на те, що основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого кримінального правопорушення. Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_7 як під час досудового розслідування так і під час судового провадження у суді першої та апеляційної інстанції свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнала в повному обсязі, надавала послідовні логічні та достовірні показання, які не змінювала протягом усього часу, у зв'язку з чим у суді першої інстанції судовий розгляд відбувався відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що доводи прокурора про м'якість призначеного обвинуваченій покарання внаслідок безпідставного застосування до неї положень ст. 75 КК України та звільнення від відбування покарання з випробуванням, є необґрунтованими.
Доказів на спростування висновків місцевого суду прокурором в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами провадження не встановлено, і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду першої інстанції ухвалити законний та обґрунтований вирок, перевіркою кримінального провадження в апеляційному порядку колегією суддів не виявлено.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що підстави для скасування вироку суду першої інстанції відсутні, а тому в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а вирок суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок Святошинського районного суду м. Києва від 04 липня 2024 року щодо ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 309 КК України - без змін.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді: