Справа №757/13112/24-к Слідчий суддя ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/6692/2024 Доповідач в суді ІІ інстанції ОСОБА_2
12 листопада 2024 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
та секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08 квітня 2024 року про арешт майна у кримінальному провадженні №62022000000000849 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 307, ст. 368-5 КК України,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08 квітня 2024 року задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 та накладено арешт на нерухоме та рухоме майно, яке є предметом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України та відносно якого ОСОБА_9 може прямо чи опосередковано вчиняти активні дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними, а саме:
- квартира, трикімнатна, загальною площею ( АДРЕСА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 (право власності 28.02.2024 змінено на наступних осіб: спільна частка у розмірі 2/6 ОСОБА_10 ; спільна частка у розмірі 2/6 ОСОБА_11 ; спільна частка у розмірі 1/3 ОСОБА_12 );
- земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:62:264:0222, площею 0,0013 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 (право власності 28.02.2024 змінено на наступних осіб: спільна частка у розмірі 2/6 ОСОБА_10 ; спільна частка у розмірі 2/6 ОСОБА_11 ; спільна частка у розмірі 1/3 ОСОБА_12 );
- автомобіль LEXUS RX 350 - 2013 чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 ,
VIN - НОМЕР_2 (право власності 27.12.2023 перереєстровано на ОСОБА_13 );
- автомобіль BMW 530, 2019 року випуску чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_3 , VIN - НОМЕР_4 (право власності 26.12.2023 перереєстровано на ОСОБА_7 );
- автомобіль LEXUS NX 300H, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_5 , VIN - НОМЕР_6 (право власності 17.02.2024 перереєстровано на ОСОБА_14 ).
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.
Апелянт вказує, що клопотання прокурора не містить будь-яких фактичних даних, які б підтверджували той факт, що арештоване майно є доказом кримінального правопорушення, за фактом якого здійснюється досудове розслідування.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 , думку прокурора ОСОБА_15 , вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження підлягає задоволенню, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п'яти днів з дня її оголошення.
З урахуванням наведеного, оскільки клопотання прокурора розглянуто слідчим суддею 08.04.2024 без виклику власника майна ОСОБА_15 , копію повного тексту оскаржуваної ухвали отримано адвокатом ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 25.09.2024, а апеляційну скаргу подано до суду 30.09.2024, тому, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу в інтересах власника майна ОСОБА_7 , а відтак суд апеляційної інстанції переглядає ухвалу слідчого судді лише в частині задоволених вимог клопотання прокурора про накладення арешту на нерухоме та рухоме майно, яке є предметом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України та відносно якого ОСОБА_9 може прямо чи опосередковано вчиняти активні дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними, а саме:
- автомобіль BMW 530, 2019 року випуску чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_3 , VIN - НОМЕР_4 (право власності 26.12.2023 перереєстровано на ОСОБА_7 ).
Як вбачається із матеріалів судового провадження, слідчими першого відділу Управління з досудового розслідування військових правопорушень, а також порушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених внаслідок ведення російською федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022000000000849 від 24.10.2022 у якому про підозру повідомлено ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 307, ст. 368-5 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_9 набув активи, вартість яких більше ніж на шість тисяч п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує його законні доходи, на загальну суму 15 210 814,06 грн.
Дії ОСОБА_9 кваліфіковано за ч. 3 ст. 368 КК України - прохання та одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вчинення та невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії з використанням наданого їй службового становища, предметом якого була неправомірна вигода у великому розмірі, ч. 3 ст. 307 КК України - незаконне придбання, перевезення, зберігання з метою збуту наркотичних засобів в особливо великих розмірах та ст. 368-5 КК України - у набутті особою, уповноваженою на виконання функцій держави, активів, вартість яких більше ніж на шість тисяч п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи.
Відповідно до ст. ст. 42, 276, 277, 278 КПК України ОСОБА_9 05.10.2023 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
06.11.2023 йому вручено письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 та ч. 3 ст. 307 КК України.
20.03.2024 йому вручено письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 307, ст. 368-5 КК України.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_9 набув у власність активи, право власності на які оформлено на близьких та знайомих осіб, однак відносно яких може прямо чи опосередковано вчиняти активні дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними, серед іншого, на автомобіль BMW 530, 2019 року випуску чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_3 , VIN - НОМЕР_4 (право власності 26.12.2023 перереєстровано на ОСОБА_7 ).
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08 квітня 2024 року задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 та накладено арешт на нерухоме та рухоме майно, яке є предметом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України та відносно якого ОСОБА_9 може прямо чи опосередковано вчиняти активні дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними, серед іншого майна, на автомобіль BMW 530, 2019 року випуску чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_3 , VIN - НОМЕР_4 (право власності 26.12.2023 перереєстровано на ОСОБА_7 ).
З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
При розгляді апеляційної скарги колегія суддів перевіряє дотримання слідчим суддею вимог ст.ст. 132, 167, 170, 171, 172, 173 КПК України і бере до уваги сукупність усіх чинників і обставин, передбачених зазначеними нормами кримінального процесуального закону.
Чинний кримінальний процесуальний закон покладає на орган досудового розслідування обов'язок вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні (ч. 1 ст. 170 КПК України), який полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною другою статті 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У відповідності до ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно положенням ч. 4 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.
Пунктами 1-4 ч. 1 ст. 96-2 КК України передбачено, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно відповідає наступним ознакам:
1) одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення;
3) були предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави;
4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовим доказом в рамках вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
Поряд з тим беручи до уваги той факт, що даний транспортний засіб, відповідно до ст. 96-2 КК України, може бути одержаний внаслідок вчинення кримінального правопорушення, та з огляду на передбачувану санкцію статті, за якою підозрюється ОСОБА_9 , у вигляді конфіскації майна, на даний транспортний засіб може бути застосована спеціальна конфіскація.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про накладення арешту на майно з метою конфіскації майна та вважає, що стороною обвинувачення доведена необхідність в даному випадку застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
Доводи апелянта про те, що вказане майно не відповідає критеріям речових доказів, є безпідставними, оскільки встановлені стороною обвинувачення фактичні обставини кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого припущення, що це майно може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже відповідають ознакам речових доказів, зазначеним у ст. 98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 170 КПК України дає підстави для його арешту як речових доказів з метою збереження.
Враховуючи обставини можливих вчинень злочинів, які розслідуються у цьому кримінальному провадженні, існує сукупність розумних підозр вважати, що зазначене майно може бути використане як доказ у кримінальному провадженні.
Інші зазначені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.
Колегією судів не встановлено порушень слідчим суддею положень ст.ст. 170, 172-173 КПК України, які б слугували підставою для її скасування. Ухвала слідчого судді відповідає вимогам ч. 5 ст. 173, 372 КПК України, та містить у собі підстави та мотиви прийнятого рішення.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією не встановлено.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
постановила:
Поновити адвокату ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08 квітня 2024 року.
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08 квітня 2024 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ________________ ОСОБА_16
Судді
: ОСОБА_17 ____________ ОСОБА_18____________