06 листопада 2024 року
справа № 369/7707/23
провадження № 22-ц/824/10532/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Сушко Л.П., Олійника В.І.
при секретарі: Шереметьєвій М.В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 січня 2024 року, постановлено під головуванням судді Волчка А.Я., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
В травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просила розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 09 червня 2018 року Управлінням цивільної адміністрації району Чаоян міста Пекін Китайської Народної Республіки, № НОМЕР_3, номер свідоцтва про шлюб НОМЕР_1 , яке повірено нотаріусом Ян Янь нотаріальної контори Чженян міста Пекін Китайської Народної Республіки, 02.07.2018 року, яке легалізовано Посольством України в Китайській Народній Республіці 11.01.2019 року № 572/6058. Крім того, просила залишити на виховання та проживання матері - дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вимоги мотивовано тим, що відносини в сім'ї між позивачем та відповідачем не склалися, сімейні стосунки між ними припинені та спільне господарство сторони не ведуть. Шлюб носить лише формальний характер, подальше спільне життя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивачки, тому вважає, що примирення та збереження шлюбу є неможливим.
Від спільного подружнього життя сторони мають малолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 січня 2024 року позов задоволено частково. Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 09 червня 2018 року Управлінням цивільної адміністрації району Чаоян міста Пекін Китайської Народної Республіки, № НОМЕР_3, номер свідоцтва про шлюб НОМЕР_1 , яке повірено нотаріусом Ян Янь нотаріальної контори Чженян міста Пекін Китайської Народної Республіки, 02.07.2018 року - розірвано.У решті позовних вимог відмовлено.
В поданій апеляційній скарзі представник позивача просить рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати, постановити в цій частині нове, яким дитину ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити на виховання та проживання матері - ОСОБА_1 .
Вимоги обґрунтовані тим, що відсутність спору щодо визначення місця проживання дитини не є підставою для відмови у задоволенні заявлених позовних вимог.
Учасники справи в судове засідання не з'явились, про місце дата та час розгляду справи повідомлялись належним чином.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні вимог про залишення на виховання та проживання дитини матері суд першої інстанції виходив із відсутності спору між сторонами з цих підстав.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Встановлено, що 09 червня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , Управлінням цивільної адміністрації району Чаоян міста Пекін Китайської Народної Республіки зареєстровано шлюб за № НОМЕР_3, та видано свідоцтво про шлюб номер НОМЕР_1 , яке в подальшому повірено нотаріусом Ян Янь нотаріальної контори Чженян міста Пекін Китайської Народної Республіки, 02.07.2018 року та легалізоване Посольством України в Китайській Народній Республіці 11.01.2019 року № 572/6058.
Від спільного подружнього життя сторони мають малолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 27 серпня 2021 року Консульським відділом Посольства України в Китайській Народній Республіці.
Відповідно до частини першої статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може бути вирішено органом опіки та піклування або судом.
Відповідно до статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях стосовно дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
З аналізу вказаного положення слідує, що захисту підлягає не будь - яке право особи, яка звертається до суду з позовом, а лише порушене право.
До того ж порушення такого права повинно бути допущене відповідачем, а не іншою особою.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами або договором (стаття 5 ЦПК України).
В позовній заяві зазначено про відсутність спору щодо визначення місця проживання дитини між сторонами.
Доказів існування такого спору учасниками до суду апеляційної інстанції не надано.
Враховуючи відсутність між учасниками судового процесу спору щодо проживання та виховання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні цих вимог.
Рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 січня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач
Судді