Справа №361/3224/24 Головуючий в суді І інстанції - Скрипка О.В.
Провадження № 33/824/3765/2024 Доповідач в суді II інстанції - Свінціцька О.П.
06 листопада 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд
в особі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Свінціцької О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2024 року,
Постановою судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2024 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він, 21.03.2024 р. близько 10 години 37 хвилин по вул. Київська, 1 в м. Бровари Київської області керував т/з «Volkswagen Golf» н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду відповідно до встановленого законом порядку на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків, порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 указано на незаконність та невмотивованість постанови судді та необхідність її скасування. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що не було підстав для його огляду, вказав про те, що поводив себе адекватно, чітко відповідав на запитання поліцейських та висловлював свої заперечення. Вважає, що в нього були відсутні ознаки сп'яніння що вказали поліцейські, а саме порушення координації рухів, порушення мови та виражене тремтіння пальців рук, що також підтвердили в судовому засіданні в суді першої інстанції свідки. Крім того, вказав на те, що відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки працівниками поліції в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про відмову від проходження медичного огляду, однак працівники поліції не мають права проводити такий огляд. Вважає, що згідно ст.130 КУпАП відмова повинна бути від огляду у встановленому законом порядку, а не від медичного огляду. Разом з тим, на думку ОСОБА_1 , були відсутні підстави для його огляду, оскільки працівниками поліції після оголошення ознак сп'яніння не було зафіксовано порядку перевірки виявлених у нього ознак наркотичного сп'яніння. Також вказав на те, що матеріали справи не містять документального підтвердження правомірності його зупинки, а під час процедури проходження огляду та складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення йому не було належним чином роз'яснено про його право на допомогу адвоката, що є порушенням його права на захист. Також вказав про те, що йому не роз'яснили порядок та наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння. За таких обставин, просив скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
ОСОБА_1 до суду не прибув, про дату та час розгляду справи повідомлявся тричі. Вперше, про розгляд справи призначений на 07.08.2024 року був повідомлений по телефону, про що складена відповідна телефонограма, однак до суду не з'явився, причини неявки не повідомив. Вдруге на судове засідання, призначене на 02.10.2024 року був повідомлений засобами поштового зв'язку щляхом направлення повістки за адресою, зазначеною ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, втретє, на судове засідання, призначене на 06.11.2024 року повідомлявся засобами поштового зв'язку шляхом направлення повістки, також суд намагався повідомити ОСОБА_1 за допомогою sms - повідомлення, однак його телефон вже був вимкнений. Суд звертає увагу на те, що рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. З урахуванням викладеного, судом було вжито всіх заходів для належного повідомлення ОСОБА_1 про дату та час розгляду справи, однак останній до суду не з'явився, причини неявки не повідомив, а тому суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 .
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Висновки судді місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.5 ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованими.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази суддя місцевого суду дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, правильності кваліфікації його дій за ч.1 ст. 130 КУпАП, необхідності накладення на нього стягнення та на законних підставах, із дотриманням вимог ст. 23 і 33 КУпАП наклав на нього стягнення у межах санкції, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП.
Так, суддею вірно встановлено та наведено в постанові, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР, оскільки водій повинен на вимогу працівників поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння.
Як вбачається з матеріалів справи, працівниками поліції в присутності двох свідків та за допомогою відео фіксації на нагрудні камери працівників поліції, було запропоновано ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння внаслідок виявлення таких ознак як порушення мови та координації рухів, виражене тремтіння пальців рук.
Відмовляючись від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. При цьому суд зважає на те, що мотиви відмови від проходження огляду на стан сп'яніння не мають значення для висновків про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Суд вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не мав ознак сп'яніння. Ознаки наркотичного сп'яніння, які стали підставою для вимоги про проходження огляду на стан сп'яніння, поліцейськими викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Суд при цьому зважає на те, що підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння є суб'єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані наркотичного сп'яніння, яке ґрунтується на наявності у особи ознак наркотичного сп'яніння, перелік яких визначений у п.4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Крім того, як вбачається з долученого до матеріалів справи відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, в ході спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 , останній повідомив про те, що він іноді вживає канабіс, однак давно не курив. У зв'язку із викладеним суд вважає, що зазначена обставина не є такою, яка дає підстави для скасування постанови судді щодо ОСОБА_1
Не ґрунтуються як на матеріалах справи, так і на вимогах закону доводи апеляційної скарги в частині порушення поліцейськими порядку виявлення та фіксації відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Так, відповідно до п.12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан наркотичного сп'яніння проводиться виключно у закладі охорони здоров'я, що вказує на відсутність порушень із боку поліцейського. Крім того, відповідно до п.7 розділу ІІІ Інструкції, проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Так, з долученого до матеріалів справи відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що ОСОБА_1 працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, на що останній відмовився. Відмовляючись від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Також, судом не приймаються до уваги доводи щодо незаконності зупинки транспортного засобу. Факт неправомірної, на думку апелянта, зупинки транспортного засобу під його керуванням, не виключає його вини у відмові від проходження на вимогу поліцейського в установленому законом порядку медичного огляду з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння. Так, нормативними документами, якими регламентується порядок виявлення у водіїв стану сп'яніння, проведення огляду на стан сп'яніння та фіксації результатів такого огляду не ставиться у залежність факт проходження огляду на стан сп'яніння від правомірності зупинки водія поліцейськими, а відповідно до положень п.2.5 ПДР України проходження огляду на стан сп'яніння на вимогу поліцейського є обов'язком водія незалежно від наявності будь-яких чинників чи факторів.
Доводи апеляційної скарги в частині не вмотивованості постанови суду не ґрунтуються на матеріалах справи, із яких вбачається, що розгляд справи проведений із належною повнотою, а висновки судді належним чином мотивовані. Апеляційна скарга не містить доводів, які би указували на незаконність ухваленого суддею рішення. Так, у апеляційній скарзі не наведено доводів, які би спростовували докази, що доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги в частині порушення працівниками поліції права на захист та не роз'яснення прав спростовуються протоколом про адміністративне правопорушення, з якого вбачається, що ОСОБА_1 було роз'яснено його права та обов'язки, що передбачені ст. 63 Конституції України та ст.268 КУпАП, що підтверджується його підписом в протоколі. При цьому, ОСОБА_1 при складанні протоколу жодних зауважень не висловлював.
З урахуванням викладеного суд вважає, що у ході розгляду цієї справи у суді першої інстанції із належною повнотою були доведені як подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП так і вина ОСОБА_1 у його вчиненні.
Отже, розгляд цієї справи суддею місцевого суду проведений відповідно до вимог закону, при її розгляді та ухваленні рішення суддею дотримані вимоги ст. 23, 245, 280 КУпАП, рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності із накладенням стягнення є обґрунтованим і належним чином мотивоване. Підстав для скасування чи зміни постанови судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2024 року щодо ОСОБА_1 суд не вбачає, у зв'язку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2024 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Свінціцька