Справа № 363/7011/23
№ апеляційного провадження: 33/824/2753/2024
17 жовтня 2024 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Слюсар Т.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 11 квітня 2024 року під головуванням судді Дьоміної О.П., якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності, за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 11 квітня 2024 року ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536 грн 80 коп.
Судом встановлено, що 29 листопада 2023 року о 21 год. 50 хв. в с. Нові Петрівці по вул. Свято-Покровська, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом AUDІ А4, д/н НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації руху, почервоніння очей). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився у присутності свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись з указаною постановою, 21 квітня 2024 року ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Вишгородського районного суду Київської області від 11 квітня 2024 року.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що 11 квітня 2024 року під час судового засідання захисник скаржника у процесуальному порядку заявив чергове клопотання про ознайомлення зі змістом диску приєднаного до справи та перенесення судового засідання на іншу дату з вказівкою, що надісланий айонним судом диск не містить запису, а відтак сторона не ознайомлена з ключовим доказом по справі, клопотання по справі було частково задоволено та надано час 10 хв. на ознайомлення, але після того через короткий час суддя у поза процесуальному порядку заборонила надавати його захиснику на ознайомлення диск та вказала, що не допускає його до судових процесів, що були ініційовані правоохоронцями.
Посилається на те, що в процесі підготовки справи до розгляду не виконані вимоги частин 2 та 3 статті 278 КУпАП, а саме: правильність складення протоколу про адміністративне правопорушення та сповіщення осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду, що позбавило його процесуальних прав, у зв'язку з проведенням судового засідання без його участі, яке було визначено посадовою особою поліції з метою протиправного притягнення до юридичної відповідальності, оскільки місце проживання зареєстровано за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 28.
Вказує, що визначення алкогольного сп'яніння проводив інший правоохоронець, який не складав протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №017627 від 29 листопада 2023 року, на що суд першої інстанції не звернув увагу.
В судовому засіданні доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити.
Заслухавши пояснення, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суддя апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Постанова суду першої інстанції в повній мірі відповідає зазначеним вище вимогам.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Європейський суд з прав людини у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 , який реалізував своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести відповідальність та виконувати обов'язки згідно встановлених в Україні правових норм у сфері дорожнього руху.
Як убачається зі справи, 29 листопада 2023 року о 21 год. 50 хв. в с. Нові Петрівці по вул. Свято-Покровська, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом AUDІ А4, д/н НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації руху, почервоніння очей). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився у присутності свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч. 5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно з пунктом 1.9 ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп'яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння визначена ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерство внутрішніх справ України Міністерство охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 № 1452/735 (далі Порядок).
Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та Мінохорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 пунктом 2 п. І передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Як вбачається з пункту 3 р. І вказаної Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: а) запах алкоголю з порожнини рота; б) порушення координації рухів; в) порушення мови; г) виражене тремтіння пальців рук; ґ) різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; д) поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до пункту 6 р. І вказаної Інструкції - огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (спеціальні технічні засоби). Пунктом 7. Р. І передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (заклад охорони здоров'я).
Згідно частин 2-4 статті 266 КУпАП, передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. І лише у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. але не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду на стан сп'яніння, затверджується управлінням охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан сп'яніння в інших випадках забороняється (ч. 3 ст. 266 КУпАП).
Матеріали справи не містять доказів порушення поліцейським законодавства при складанні протоколу про адміністративні правопорушення, протокол складений в установленому законом порядку, з дотриманням вимог ст. ст. 256, 266 КУпАП.
До того ж дії поліцейського в установленому законом порядку не оскаржено.
Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення ААД № 017627, відеозаписом з нагрудної боді камери працівника поліції під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння (а.с. 1-3).
За таких обставин, при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення, Вишгородським районними судом Київської області належним чином були досліджені докази, що знаходяться в матеріалах справи, оцінивши які, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проте вимоги вказаного пункту Правил дорожнього руху України ОСОБА_1 дотримано не було.
При цьому з відеозапису убачається, що ОСОБА_1 має явні ознаки сп'яніння, що виражається в порушенні мовлення, також під час спілкування з працівниками поліції поводив себе знервовано та агресивно.
Доводи скаржника з приводу порушення процедури огляду на стан алкогольного сп'яніння є необґрунтованими, оскільки як убачається з долученого до справи відеозапису з нагрудної камери працівника патрульної поліції, ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому порядку не відмовлявся, проте вчиняв дії на уникнення такого проходження, а саме після численних пропонувань працівником поліції пройти огляд, декілька разів намагався продути трубку приладу «Драгер», але своїми діями фактично перешкоджав, запропонованому огляду, після чого поліцейський роз'яснив наслідки такої поведінки та зауважив, що це буде розцінюватися як відмова від проходження огляду та склав протокол, який ОСОБА_1 , в присутності свідків, підписувати відмовився.
Таким чином ОСОБА_1 , ухиляючись від прямої відмови від проходження огляду на стан сп'яніння і надаючи згоду на його проходження, фактично своїми діями та поведінкою не бажав цього робити.
У подальшому самостійно до медичного закладу, на спростування установлених працівником поліції обставин перебування за кермом авто в стані алкогольного сп'яніння, не звернувся.
Відеозапис долучений до справи свідчить про дотримання працівниками поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог ст. 266 КУпАП.
Відеозапис є одним із об'єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення, оскільки на ньому зафіксована подія правопорушення й суд його оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, скаржником не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Разом з тим, на думку апеляційного суду, характер правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема його підвищена суспільна небезпечність, унеможливлює застосування до особи, яка його вчинила, звільнення від адміністративної відповідальності із застосуванням заходів громадського впливу.
Отже, враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП доведена матеріалами справи, а в його діях наявний склад вказаного адміністративного правопорушення, а тому апеляційну скаргу, слід залишити без задоволення, а постанову Вишгородського районного суду Київської області від 11 квітня 2024 року - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Вишгородського районного суду Київської області від 11 квітня 2024 року, якою ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності, за ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано стягненню - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Т.А. Слюсар