справа № 362/4693/24
головуючий у суді І інстанції Попович О.В.
провадження № 33/824/4547/2024
головуючий суддя Мостова Г.І.
Іменем України
09 жовтня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Мостової Г.І., за участю секретаря Лазоренко Л.Ю., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28 серпня 2024 року
у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28 серпня 2024 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, і накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн..
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.
При розгляді адміністративної справи судом встановлено, що 21 червня 2024 року о 20:00 год. на 63 км 300 м автодороги М-05 сполученням «Київ-Одеса», водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Mersedes Benz», номерний знак НОМЕР_1 , під час зміни напрямку руху та перестроювання, не переконався що це буде безпечним, не надав дорогу автомобілю марки «Volksvagen Т4», номерний знак НОМЕР_2 , який рухався по тій смузі на яку він перестроювався, внаслідок чого відбулося їх зіткнення, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів з матеріальними збитками, чим ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28 серпня 2024 року та закрити провадження у справі
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що в оскаржуваній постанові зазначено, що ОСОБА_1 визнав свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, що не відповідає дійсності.
Судове засідання, призначене на 28 серпня 2024 року у суді першої інстанції не відбулося, що підтверджується тим, що у матеріалах справи відсутній технічний запис цього судового засідання.
Вказує, що 28 серпня 2024 року, рухаючись у напрямку м. Києва по автодорозі «Київ - Одеса», він завчасно включив лівий покажчик повороту з метою зайняти ліву полосу руху, що не є спростованим, але автомобіль на якусь мить став некерованим та виїхав на зустрічну полосу руху у напрямку м. Одеса де мене і наздогнав автомобіль марки «Volksvagen Т4», номерний знак НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_4 , зіткнувшись передньою частиною свого автомобіля у бокову частину автомобіля ОСОБА_1 . Зіткнення відбулося на правій полосі руху у напрямку м. Одеса, що підтверджується схемою ДТП. Надалі автомобіль марки «Volksvagen Т4», номерний знак НОМЕР_3 , яким керував водій ОСОБА_4 , зупинився далеко за межами автодороги, що також підтверджується схемою ДТП.
Із оскаржуваної постанови суду та матеріалів справи не вбачається, чому водій автомобіля марки «Volksvagen Т4» виїхав на зустрічну полосу руху, а не продовжив рух по своїй полосі руху та які дії він вчинив для уникнення зіткнення.
На думку апелянта, саме водій автомобіля марки «Volksvagen Т4» грубо порушив пункти 10.1. 12.3 ПДР бо був неуважним до дорожньої обстановки та не вчинив жодних дій для безперешкодного об'їзду транспортного засобу, що рухався попереду, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу та з невідомих причин поїхав вслід за його автомобілем на зустрічну полосу руху. Все це свідчить про те, що водій автомобіля марки «Volksvagen Т4» не дотримувався безпечної дистанції всупереч вимогам пункту 13.3 ПДР, їхав зі швидкістю що не давала йому можливості своєчасно відреагувати на зміну напрямку автомобілем, що рухався попереду.
Від ОСОБА_4 надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу.
ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та зазначив, що у ДТП винні обидва учасники.
Потерпілий ОСОБА_4 та його представник - Данилевич О.Й. у судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вказали, що у суді першої інстанцій відбулося судове засідання щодо розгляду цієї справи: суддя розпочав судове засідання, вислухав пояснення учасників, дослідив матеріали справи. Зазначили, що коли ОСОБА_1 почав виконувати маневр він був зобов'язаний пропустити автомобіль під керуванням ОСОБА_4 .
Дослідивши матеріали за апеляційною скаргою, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Так, згідно зі статтею 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, в тому числі, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
За змістом частини 1 статті 9 КУпАП невід'ємною ознакою складу адміністративного правопорушення є вина особи у його вчиненні, яку зумовлює, зокрема наявність реальної можливості не вчинити дії або відвернути наслідки, які складають об'єктивну сторону правопорушення.
Відповідно до вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа), відповідно до статті 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Пунктом 10.1 ПДР визначено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Згідно з пунктом 10.3 ПДР у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.
У рішенні у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Апелянт в апеляційній скарзі, посилаючись на те, що його автомобіль на якусь мить став не керованим та виїхав на зустрічну полосу, не заперечує факту здійснення ним маневру перестроювання ліворуч, не надавши при цьому переваги в русі іншому транспортному засобу марки «Volksvagen Т4», який рухався у попутному напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтися, що у результаті призвело до зіткнення транспортних засобів.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про порушення водієм ОСОБА_1 вимог пунктів 10.1, 10.3 ПДР, що знаходиться у причинно-наслідковому зв'язку з фактом зіткнення транспортних засобів марки «Mersedes Benz», номерний знак НОМЕР_1 , та марки «Volksvagen Т4», номерний знак НОМЕР_2 .
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не забезпечив фіксування судового засідання технічними засобами, слід зауважити, що нормами КУпАП таке фіксування не передбачено, тому процесуальних порушень під час розгляду справи допущено не було.
Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не проведено судове засідання 28 серпня 2024 року щодо розгляду цієї справи, оскільки такі спростовуються поясненнями потерпілого та його представника, наданими суду апеляційної інстанції, а також такі доводи ОСОБА_1 не підтверджені будь-якими доказами.
Що стосується доводів апелянта в тій частині, що у ДТП винен також інший учасник ДТП - водій транспортного засобу марки «Volksvagen Т4», номерний знак НОМЕР_2 , який на думку апелянта мав дотримуватися безпечної дистанції, апеляційний суд вважає їх необґрунтованими, оскільки такі не спростовують факту невиконання водієм ОСОБА_1 вимог пунктів 10.1, 10.3 ПДР під час здійснення ним маневру перестроювання у смугу руху, якою рухався потерпілий.
Також апеляційний суд наголошує, що сам ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі посилається на втрату нам керування транспортним засобом марки «Mersedes Benz» безпосередньо перед ДТП.
Судом першої інстанції під час розгляду справи було повно і всебічно встановлено усі фактичні обставини та надано їм належну правову оцінку, а апелянтом не наведено обґрунтованих доводів щодо наявності істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови та повернення протоколу про адміністративне правопорушення для належного оформлення, як про це просить апелянт у своїй апеляційній скарзі.
За таких обставин, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтею 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 28 серпня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Г.І. Мостова