15 листопада 2024 року справа № 580/10090/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді: Янківської В.П.,
за участю секретаря: Могили І.В.,
представника позивача - Олабин Ю.І. (за самопредставництвом),
представника відповідача - Яворського О.М. (за самопредставництвом),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Національної поліції в Черкаській області до Відділу примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними та скасування постанов,
встановив:
14 жовтня 2024 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернулося Головного управління Національної поліції в Черкаській області з позовом до Відділу примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якій просить:
1) визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління МЮ (м. Київ) Яворського О.М. про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження № 76177735 від 02.10.2024;
2) визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління МЮ (м. Київ) Яворського О.М. про стягнення виконавчого збору № 76177735 від 02.10.2024;
3) зобов'язати відділу примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління МЮ (м. Київ) закінчити виконавче провадження №76177735 від 02.10.2024 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ “Про виконавче провадження».
В обгрунтування позовної заяви позивач зазначив, що оскаржувані постанови винесені після добровільного виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.
Ухвалою суду від 05.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Відповідач у встановлений судом строк надав відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позову просить відмовити.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити повністю.
Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову повністю.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05.03.2024, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2024, адміністративний позов по справі № 580/11830/23 задоволено повністю та зобов'язано Головне управління Національної поліції в Черкаській області (18036, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд.57, код ЄДРПОУ 40108667) прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) одноразової грошової допомоги у зв'язку з установленням 2 групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції, відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.97 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII "Про Національну поліцію", Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року №4.
Постановою відповідача від 02.10.2024 відкрито виконавче провадження №76177735 на підставі виконавчого листа №580/11830/23 виданого 23.09.2024 Черкаським окружним адміністративним судом.
Крім того, 02.10.2024 винесено постанову про стягнення з позивача виконавчого збору в розмірі 32000 грн та постанову про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 315,12 грн.
Вважаючи постанови відповідача від 02.10.2024 про стягнення з позивача виконавчого збору в розмірі 32000,00 грн та про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 315,12 грн протиправними та не закінчення виконавче провадження №76177735 від 02.10.2024 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ “Про виконавче провадження», позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Під час вирішення спору по суті суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон України № 1404-VIII).
Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У частині першій статті 5 Закону № 1404-VІІІ зазначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт перший частини другої статті 18 Закону №1404-VIII).
Пунктом першим частини першої статті 26 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
За змістом частин 5, 6 статті 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Згідно з частиною 3, 4 статті 27 Закону №1404-VIII за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Отже, приймаючи одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову і про стягнення з боржника виконавчого збору, державний виконавець діє правомірно відповідно до норм чинного законодавства.
Випадки, коли виконавчий збір не стягується визначені ч.5 ст. 27 Закону №1404-VIII.
Разом з тим, обов'язок щодо стягнення виконавчого збору виникає у разі закінчення виконавчого провадження, у якому не сплачений виконавчий збір, з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII.
Відповідно пункту 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Так, Законом № 1404-VIII передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі добровільного виконання рішення суду до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження починається примусове виконання рішення суду, за яке передбачено стягнення виконавчого збору у визначеному законом розмірі.
Положенням частини 3 статті 40 Закону №1404-VIII визначено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Таким чином, у разі закінчення виконавчого провадження, у якому не сплачений виконавчий збір, з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII, державний виконавець виносить постанову про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення виконавчого провадження.
Тобто, якщо державний виконавець не встановить факту того, що виконання рішення відбулось до відкриття виконавчого провадження, то він не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому Законом № 1404-VІІІ (якщо виконавчий збір не було стягнуто) або виконує в примусовому порядку раніше прийняту постанову про стягнення виконавчого збору.
За визначенням частини 1 статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби.
Обов'язковою передумовою стягнення виконавчого збору є вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону № 1404-VІІІ, кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення (ч. 4 ст. 42 Закону № 1404-VІІІ)
Зміст викладених правових норм дає підстави для висновку про те, що умовою для стягнення виконавчого збору (за виключенням визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) є початок примусового виконання, відкриття якого здійснюється з огляду на відповідний виконавчий документ. При цьому, виконавець одночасно із відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору. Стягнення з боржника виконавчого збору є обов'язком виконавця, спрямованим на перерахування цих коштів до Державного бюджету України.
Так, відповідно до пункту 8 Розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону (далі Інструкція №512/5).
Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.
Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.
Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.
Якщо рішення про стягнення коштів було виконано боржником частково до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, виконавчий збір стягується із суми, яку не було сплачено боржником до відкриття виконавчого провадження.
Розрахунок нарахування виконавчого збору (додаток 17) обчислюється державним виконавцем в автоматизованій системі виконавчого провадження та долучається до матеріалів виконавчого провадження.
Витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження.
Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.
Мінімальні витрати виконавчого провадження складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов'язаних з винесенням постанов про: відкриття виконавчого провадження; стягнення виконавчого збору (крім випадків, коли виконавчий збір не стягується); стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім випадків, коли основна винагорода не стягується); стягнення витрат виконавчого провадження; закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу).
Витрати, пов'язані з винесенням постанов, включають такі види витрат виконавчого провадження: виготовлення постанов та супровідних листів до них (папір, копіювання (друк) документів, канцтовари); пересилання постанов (конверти, знаки поштової оплати (марки) або послуги маркувальної машини (послуги поштового зв'язку)).
До додаткових витрат виконавчого провадження належать витрати виконавчого провадження, які не визначені цим пунктом як мінімальні витрати виконавчого провадження.
Аналізуючи зазначені положення Закону № 1404-VIII та Інструкції № 512/5, в аспекті спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що стягнення виконавчого збору, мінімальних витрат виконавчого провадження, крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується, пов'язується з початком примусового виконання. Останнє виконавець розпочинає на підставі виконавчого документа, відтак одночасно з відкриттям виконавчого провадження, виконавець зобов'язаний зазначити про стягнення з боржника суми виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону, яка підлягає стягненню, та витрати виконавчого провадження у тому числі мінімальні. Тобто, стягнення виконавчого збору та мінімальних витрат виконавчого провадження при відкритті виконавчого провадження є обов'язком державного виконавця.
Судом встановлено, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05.03.2024, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2024, адміністративний позов у справі № 580/11830/23 задоволено повністю та зобов'язано Головне управління Національної поліції в Черкаській області (18036, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд.57, код ЄДРПОУ 40108667) прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) одноразової грошової допомоги у зв'язку з установленням 2 групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції, відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.97 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII "Про Національну поліцію", Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року №4.
На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05.03.2024 у справі №580/11830/23 позивачем повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 30.11.2022 щодо виплати ОГД, за результатами розгляду якої прийнято рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги у формі відмови (Висновок про призначення одноразової грошової допомоги від 18.07.2024), в ході чого підготовлено та направлено лист ОСОБА_1 з інформацією про прийняте рішення та обґрунтуванням підстав відмови.
Суд зазначає, що посилання представника позивача на добровільне виконання рішення суду від 05.03.2024 у справі №580/11830/23 судом оцінюються критично, оскільки рішенням суду зобов'язано прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з установленням 2 групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції, проте Висновком про призначення одноразової грошової допомоги від 18.07.2024 у призначенні такої допомоги відмовлено.
Крім того, посилання представника позивача на те, що на розгляді в Черкаському окружному адміністративному суді перебуває справа №580/1291/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, яка на думку представнка позивача має приюдиційне значення при прийнятті рішення в даному випадку, судом до уваги не береться, оскільки дана справи жодним чином не вплаває на виконання рішення суду в справі №580/11830/23.
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що позивач безпідставно оскаржує постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору та про стягнення витрат виконавчого провадження у межах виконавчого провадження ВП №76177735, оскільки такі винесені правомірно та із дотриманням положень Закону №1404-VIIIта Інструкції № 512/5.
Отже, під час прийняття спірних постанов державний виконавець діяв лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Суд вважає, що позивачем не зазначено законних підстав, передбачених частиною 9 статті 27 Закону №1404-VIII, за яких виконавчий збір не стягується. Крім того, матеріалами справи не підтверджено виконання позивачем рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05.03.2024 №580/11830/23 до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Враховуючи вищевикладене підстави для зобов'язання відділу примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління МЮ (м. Київ) закінчити виконавче провадження №76177735 від 02.10.2024 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» відсутні.
Беручи до уваги викладене у межах даної справи відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Згідно з вимогами статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч.1ст.77 КАС України).
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.
Зважаючи на відмову у задоволенні позовних вимог - судовий збір, сплачений позивачем, у даній адміністративній справі відповідно до ст.139 КАС України не відшкодовується.
Керуючись ст. 242-246, 250, 255, 268, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА