14 листопада 2024 року справа № 580/10597/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державна казначейська служба України про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України далі - Відділ ДВС, відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 25 жовтня 2024 року ВП 76030590 винесеної державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко В.А.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірна постанова є протиправною, оскільки рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 у справі № 580/1384/24 боржник не виконав, адже безпосередньо боржник у письмовій формі не повідомив позивача про те, хто з посадових осіб вчинив дію чи прийняв рішення з переведення виконавчого листа Черкаського окружного адміністративного суду №580/4233/20 з бюджетної програми КПКВК 0501150 на бюджетну програму КПКВК 3504040 та який розмір грошових коштів, перебував на програмі КПКВК 0501150 “Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів» та куди вказані кошти використались, за період, з часу вчинення дії чи прийняття рішення Державною казначейською службою про взяття на облік виконавчого листа Черкаського окружного адміністративного суду № 580/4233/20, за бюджетною програмою КПКВК 3504040 по день отримання даного листа.
Ухвалою від 04.11.2024 суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження та залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державну казначейську службу України.
08.11.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову зазначивши, що 11.10.2024 до Відділу примусового виконання рішень надійшов лист Державної казначейської служби України від 03.10.2024 № 5-06-06/22195 в якому повідомлялось про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15.04.2021 у справі № 580/1384/24, а саме ОСОБА_1 надано повну інформацію на запит від 11.12.2023 та зазначалось про фактичне виконання рішення суду до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. До листа Державної казначейської служби долучено копію наданої ОСОБА_1 відповіді від 03.06.2024 № 5-11-11/12061, у зв'язку із чим державний виконавець прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження № 76030590 на підставі пункту 9 частини першої статті 39, статті 40 Закону України “Про виконавче провадження».
13.11.2024 до суду надійшли пояснення на позовну заяву, у яких представник третьої особи просив відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що в листі Казначейства від 03.06.2024 № 5-11-11/12061 містяться відповіді на питання позивача, а саме: на питання хто з посадових осіб вчинив дію чи прийняв рішення з переведення виконавчого листа Черкаського окружного адміністративного суду №580/4233/20 з бюджетної програми КПКВК 0501150 на бюджетну програму КПКВК 3504040 наявна відповідь у другому абзаці пункту 2 зазначеного листа Казначейства; на питання який розмір грошових коштів, перебував на програмі КПКВК 0501150 “Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів» та куди вказані кошти використались за період з часу вчинення дії чи прийняття рішення Державною казначейською службою про взяття на облік виконавчого листа Черкаського окружного адміністративного суду № 580/4233/20 за бюджетною програмою КПКВК 3504040 по день отримання даного листа наявна відповідь у пункті 3 зазначеного листа Казначейства. Отже, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 у справі № 580/1384/24 в частині зобов'язання Казначейства надати ОСОБА_1 повну інформацію на запит від 11.12.2023 виконано в повному обсязі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
Суд встановив, що рішенням від 15.04.2024 у справі № 580/1384/24 Черкаський окружний адміністративний суд зобов'язав Державну казначейську службу України надати ОСОБА_1 повну інформацію на запит від 11.12.2023 (вх. від 12.12.2023) з урахуванням висновків суду у цій справі.
Ухвалою від 29.07.2024 Черкаський окружний адміністративний суд роз'яснив абз. 3 ч. 1 резолютивної частини рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 в адміністративній справі № 580/1384/24, в частині того, що Державна казначейська служба України має надати ОСОБА_1 повну інформацію на запит від 11.12.2023, а саме:
- хто з посадових осіб вчинив дію чи прийняв рішення з переведення виконавчого листа Черкаського окружного адміністративного суду №580/4233/20 з бюджетної програми КПКВК 0501150 на бюджетну програму КПКВК 3504040?
- який розмір грошових коштів, перебував на програмі КПКВК 0501150 “Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів» та куди вказані кошти використались, за період, з часу вчинення дії чи прийняття рішення Державною казначейською службою про взяття на облік виконавчого листа Черкаського окружного адміністративного суду № 580/4233/20, за бюджетною програмою КПКВК 3504040 по день отримання даного листа?
За вказаним судовим рішенням, яке набрало законної сили 03.07.2024, виданий виконавчий лист, який був звернутий до виконання через органи ДВС - Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та відкрито виконавче провадження № 76030590 згідно постанови від 13.09.2024.
Листом від 03.06.2024 № 5-11-11/12061 Державна казначейська служба України повідомила позивача, що на час надходження запиту виконавчий лист Черкаського окружного адміністративного суду по справі № 580/4233/20 обліковувався в Казначействі з 12.07.2021 по другій черзі заборгованості за бюджетною програмою 3504040 “Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» (далі - Програма 3504040). Відповідно до пункту 33 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок 845), зокрема, у разі неможливості виконати судове рішення протягом двох місяців з дня надходження документів, зазначених у пункті 6 цього Порядку, таке рішення виконується за Програмою 3504040. У зв'язку із неможливістю виконати виконавчий лист Черкаського окружного адміністративного суду по справі № 580/4233/20 протягом двох місяців з рахунків боржника - Державної судової адміністрації України, яка є головним розпорядником коштів за бюджетною програмою КПКВК 0501150 “Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів» (далі - Програма 0501150), Казначейство (відділ виконання судових рішень Юридичного департаменту) зазначений виконавчий лист взято на облік за Програмою 3504040 з дати надходження виконавчого листа до Казначейства, тобто з 12.07.2021 відповідно до пункту 33 Порядку № 845. Розписом Державного бюджету України за територіями Державній судовій адміністрації України (код за ЄДРПОУ 26255795) за Програмою 0501150 були затверджені асигнування: на 2021 рік у сумі 3000000,00 грн, у тому числі за кодом економічної класифікації видатків (далі - КЕКВ) 2730 “Інші виплати населенню», за яким здійснюються, зокрема виконання судових рішень за позовами суддів на їх користь згідно із законодавством - 2930231,00 грн; на 2022 рік у сумі 750000,00 грн, у тому числі за КЕКВ 2730 - 700000,00 грн; на 2023 рік станом на 12.12.2023 у сумі 405500,00 грн, у тому числі за КЕКВ 2730 - 355500 гривень. Станом на сьогодні загальна сума виконавчих документів за Програмою 0501150, які надійшли і зареєстровані раніше виконавчого листа Черкаського окружного адміністративного суду по справі № 580/4233/20 становить 17 судових рішень на суму понад 2,72 млн гривень. Додатково повідомили, що Законом України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» Державній судовій адміністрації України як головному розпоряднику за Програмою 0501150 затверджено бюджетних призначень у сумі 10,00 млн гривень. Відповідно до пункту 3.1 Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2012 № 1407 Казначейство отримує від Міністерства фінансів України розпис державного бюджету та доводить до головних розпорядників (крім державних адміністрацій) витяги з нього за формами згідно з додатками 4 - 8 до цього Порядку. Розписом Державного бюджету України за територіями Державній судовій адміністрації України (код за ЄДРПОУ 26255795) за Програмою КПКВК 0501150 затверджені асигнування на 2024 рік у сумі 361700,00 грн, у тому числі за КЕКВ 2730 “Інші виплати населенню», за яким здійснюються, зокрема виконання: судових рішень за позовами суддів на їх користь згідно із законодавством - 311700,00 гривень. У разі встановлення Державній судовій адміністрації України відповідних бюджетних асигнувань за Програмою 0501150, Казначейство здійснить заходи, спрямовані на безспірне списання коштів за виконавчим листом по справі № № 580/4233/20 з рахунків боржника. Крім того, надало інформацію щодо проведених касових видатків Державної судової адміністрації України за КПКВК 0501150, КЕКВ 2730 за період з 12.07.2021 по 12.12.2023 (додається) з дотриманням вимоги знеособлення та захищення персональних даних відповідно до Закону України “Про захист персональних даних».
Листом від 03.10.2024 № 5-06-06/22195 Державна казначейська служба України повідомила відповідача про надану позивачу відповідь та зазначила про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 у справі № 580/1384/24.
Постановою від 25.10.2024 державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко В.А. закінчив виконавче провадження № 76030590 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 та ст. 40 Закону України “Про виконавче провадження».
Позивач вважає вказану постанову про закінчення виконавчого провадження такою, що підлягає скасуванню, у зв'язку з чим звернувся в суд з цим позовом.
Під час вирішення спору по суті суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, є Закон України “Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною ст. 5 Закону № 1404-VІІІ визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Частиною 1 ст. 18 Закону № 1404-VІІІ на виконавця покладено обов'язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 18 Закону № 1404-VIII передбачено обов'язок виконавця здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Загальний порядок виконання рішень судів про стягнення боргу врегульований положеннями статтями 48-62 Закону № 1404-VIII, а порядок виконання рішень немайнового характеру - нормами статей 63-67 вказаного Закону.
Так, відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
У свою чергу п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404-VIII встановлює, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Як уже зазначено, спірна постанова винесена на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону №1404-VIII, тобто у зв'язку із фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Ст. 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно з ч. ч. 2, 4 ст. 372, ч. 1 ст. 373 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання; примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом; виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Оцінюючи підстави для закриття виконавчого провадження ВП № 76030590 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404-VIII, суд зазначає таке.
Відповідно до рішення від 15.04.2024 у справі № 580/1384/24, з урахуванням ухвали від 29.07.2024 з питань роз'яснення судового рішення, Державна казначейська служба України мала надати ОСОБА_1 повну інформацію на запит від 11.12.2023, а саме надати відомості:
- хто з посадових осіб вчинив дію чи прийняв рішення з переведення виконавчого листа Черкаського окружного адміністративного суду № 580/4233/20 з бюджетної програми КПКВК 0501150 на бюджетну програму КПКВК 3504040?
- який розмір грошових коштів, перебував на програмі КПКВК 0501150 “Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів» та куди вказані кошти використались, за період, з часу вчинення дії чи прийняття рішення Державною казначейською службою про взяття на облік виконавчого листа Черкаського окружного адміністративного суду № 580/4233/20, за бюджетною програмою КПКВК 3504040 по день отримання даного листа?
Разом з тим, аналіз листа від 03.06.2024 № 5-11-11/12061, яким Державна казначейська служба України надала відповідь по суті запиту позивача, свідчить, що він не містить відомостей про те хто з посадових осіб вчинив дію чи прийняв рішення з переведення виконавчого листа Черкаського окружного адміністративного суду № 580/4233/20 з бюджетної програми КПКВК 0501150 на бюджетну програму КПКВК 3504040.
За вказаних обставин, суд доходить висновку, що Державна казначейська служба України не у повному обсязі надала відповідь по суті запиту позивача від 11.12.2023 (вх. від 12.12.2023) у зв'язку із чим суд констатує неповне виконання третьою особою рішення суду у справі № 580/1384/24.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні “Юрій Миколайович Іванов проти України» наголосив на тому, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.
У такому контексті необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів.
Саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.
Відтак, виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід'ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, складовою права на справедливий суд.
З урахування встановлених обставин неповного виконання ДКС України рішення суду у справі № 580/1384/24 суд доходить висновку, що державний виконавець у спірних правовідносинах діяв формально та без врахування обов'язку, визначеного у вказаній вище ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VІІІ.
Отже, спірна постанова про закінчення виконавчого провадження винесена передчасно й за відсутності доказів, які б підтверджували факт повного виконання судового рішення.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.
Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України “Про судовий збір» та не надав доказів понесення інших судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 271, 272, 287, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко В.А. про закінчення виконавчого провадження від 25 жовтня 2024 року ВП № 76030590.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Учасники справи:
1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 );
2) відповідач - Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13);
3) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державна казначейська служба України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 37567646).
Рішення складене у повному обсязі та підписане 14.11.2024.
Суддя Василь ГАВРИЛЮК