Справа № 559/4377/24
Провадження № 3/559/2330/2024
14.11.2024 м. Дубно
Суддя Дубенського міськрайонного суду Рівненської області Жуковська О.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли від ВОНС в Дубенському районі УПП в Рівненській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 від 09.06.2020, місце проживання: АДРЕСА_1 , не працює, не притягалася до адміністративної відповідальності, роз'яснивши вимоги ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України,
адміністративні матеріали щодо ОСОБА_1 , що надійшли від ДПП УПП в Рівненській області ВОНС в Дубенському районні та розглядаються одночасно суддею, об'єднати за №559/4377/24 (провадження № 3/2330/2024) згідно ст. 36 КУпАП.
Згідно протоколів за ч.1. ст. 173-2 КУпАП ОСОБА_1 ставиться в провину те, що вона, перебуваючи по місцю проживання по АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство в сім'ї відносно матері ОСОБА_2 :
-27.10.2024 близько 18:40 год. умисно вчинила дії фізичного та психологічного характеру, а саме: штовхала, шарпала за одяг, обзивала нецензурними словами свою матір, ОСОБА_2 , що не завдало фізичного болю та не спричинило тілесних ушкоджень, однак завдало шкоди психологічному здоров'ю потерпілій, а також порушила вимоги тимчасового заборонного припису на заборону спілкування, серії АА №435166 від 26.10.2024, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 173-2 КУпАП;
-28.10.2024 о 17:10 та о 03:50 год. не виконала вимоги тимчасового заборонного припису відносно кривдника серії АА №435166 від 26.10.2024, а саме: перебувала у місці проживання потерпілої ОСОБА_2 та контактувала з нею, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 173-2 КУпАП;
-02.11.2024 о 10:34 год. не виконала вимоги тимчасового заборонного припису відносно кривдника, серії АА №435166 від 26.10.2004, а саме: зобов'язання заборони у будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою 10 діб, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину в пред'явленому їй правопорушенні категорично не визнала. Пояснила, що вона придбала квартиру, однак там зареєстрований її брат ОСОБА_3 , в квартирі поки що немає умов для проживання її і дитини, бо треба зробити ремонт, який пообіцяв виконати брат. Тому тимчасово разом зі своїм сином після розлучення переїхала у будинок своїх батьків, у АДРЕСА_1 , де живе також і її брат. Проживаючи у батьківській хаті, між нею та її матір'ю ОСОБА_2 постійно виникають конфліктні ситуації на побутовому рівні. Матір не дає включити опалення на більшу температуру, щоб було тепло. Вона немає можливості помити дитину чи себе, бо в ванній кімнаті температура лише 15 градусів. Ключів від хати матір не дає, каже, що вони їй не потрібні. Ключів від її квартири у неї теж немає. Всі її особисті речі, які вона перевезла в будинок батьків, закриті на горищі, тому вона не має можливості ними користуватися. Пральну машинку за вказівкою матері з хати винесли, бо ніби вона її мала побити, хоча не збиралась нищити майно в батьківській хаті. Матір від неї вимагає прати як колись прали. Матір втручається у процес виховання дитини і кричить до неї та принижує її в присутності її дитини. Матір вимагає від неї пройти лікування в психіатра і щоб вона пила ліки, які порадила знайомий лікар матері, але вона не психічно хвора, а пригнічена тим, що матір контролює кожен її крок. Вона сама здатна звернутись за психологічною допомогою та пропити заспокійливе, лише не хоче, щоб в це втручалась її мати. Сама вона дійсно спілкується з матір'ю на підвищених тонах і може відбиватись, але це лише дії у відповідь, бо вона не знає як захиститись інакшим чином. Свою поведінку пояснила результатом постійного стресу та напруги, в якому вона проживає. Брата матір також контролює і він її підтримує і навіть застосовував силу, але вона з братом зараз помирилась. Вони дійшли спільної згоди, що вона заплатить за ремонт, а він докладе свої сили і знання, щоб його зробити - до 1 лютого в її квартирі зробить ванну, а до 1 квітня решта робіт, включно зі штукатуркою, щоб можна було переїхати і жити окремо, а також що він підтримає її, щоб відремонтувати унітаз та збільшити температуру в приміщенні хати в батьків, поки вона там з дитиною живе. Частину комунальних послуг, що виростуть внаслідок збільшення температури, вона оплатить за себе і дитину. По терміновому заборонному припису, то вона до матері першою не заговорювала, але матір її зачіпає в побутових питаннях і як виховувати дитину, а в будинку при цьому немає жодних міжкімнатних дверей та можливості будь-як усамітнитись. Живуть матір, батько, брат і вона з сином. Дійсно вона вже місяць ночами нормально не спить, але це через стрес від усього цього. Золота материного вона ніколи не крала, бо взяла лише своє, яка сама купувала чи їй дарували. Сину її подарували телефон, щоб вона могла з ним спілкуватись, поки в Польщі була і на квартиру заробляла. Але коли вона повернулась, то телефон у її сина баба, тобто її матір, забрала, і не віддає смартфон, хоч не вона його дитині дарувала. І так у всьому. Вона не хоче, щоб батьки втручались у її життя. Вона не хоче, щоб матір її заочно лікувала, не хоче, щоб батько робив ремонт. Все, що вона хоче, - це з'їхати від батьків, але поки заради дитини мусить терпіти, бо немає куди йти.
Потерпіла ОСОБА_2 в суді пояснила, що її дочка поводить себе неадекватно по відношенню до неї та до свого сина, бо дитина завжди плаче. Вона все робить для дочки, щоб їй допомогти, однак та допомогу не приймає, звинувачує її, що вона підсипає якийсь порошок, а вона лише хотіла, щоб та спала, бо вночі вона не спить і всім заважає. Не спить вже місяць і це терпіти неможливо. Ходила вона на консультацію і їй порадили ліки, то дочка навіть слухати не хоче про ті ліки. Щодо того, що в хаті холодно, то це неправда: у будинку опалення вони включили тиждень назад, тому там достатньо тепло і можна просто вдягатись тепліше, а не щоб дитина ходила напівгола. Вона категорично не згідна збільшувати температуру, бо з пенсії комунальні послуги не оплатить. Те, що дочка готова платити надлишок - в цьому потреби немає, бо в хаті нормальна температура. Речі дочки були в кухні - вона поставила там праску, стакани, різні коробки, а вони їй заважають, їм там не місце і їх винесли, бо вони їй не потрібні, тому що в будинку є все для користування. Пральну машинку-автомат винесли, бо дочка по ній стукнула, нехай тепер пере на звичайній як колись і як вона сама пере, а замість цього вона замочила одяг і вже кілька тижнів його не пере. Вона сама дочку боїться, бо не знає, що від неї чекати, дочка психічно нездорова, її треба лікувати. Окрім того, дочка вкрала в неї цілу жменю золота, яке вона купувала. Телефон онуку подарували, щоб він міг говорити з матір'ю, поки вона в Польщі, а вона повернулась і смартфон йому не треба, тому він у неї і не віддасть його. В квартирі ремонт хоче допомогти зробити батько, бо він хороший електрик, а дочка кричить, щоб він туди не йшов, а це неправильно, бо син сам не справиться, а людей наймати дорого. Ліля б'є її щоденно, вона нервова і агресивна і вона її боїться. І 23.10.2024 її дочка била, і 26.10.2024 її била, царапає її і вона хоче, щоб по ній порушили кримінальну справу. А як лише вона пролікується в психіатра чи психолога, то вона заяву з поліції забере. Вона вже сьогодні написала заяву в поліцію на дочку і хоче, щоб почали її притягнення по криміналу. Вона сама заговорювала до доньки, бо та неправильно виховує сина, а в хаті немає міжкімнатних дверей, але та у відповідь кричить до неї.
ОСОБА_3 , брат особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 і син потерпілої ОСОБА_2 , пояснив, що сестра дуже нервова, кричить, кидається до матері, не спить нормально, дома нездорова атмосфера і він теж кричав та застосував силу, як і вона. Але він розуміє, що сестра в емоційно-нестабільному стані та їй треба допомогти. Він теж хоче, щоб вони проживали окремо, а не всі разом у батьків, і вже почав ремонт в її квартирі, де він прописаний, і ключі від якої в нього. Вони з сестрою домовились, що вона дає цемент і допомагає фінансово, але довіряє його рішенням в плані здійснення ремонтних робіт. Він у вихідні дні і у вільний від роботи час постарається зробити ванну в квартирі до 31.01.2024, але до 01.02.2025 ванну точно закінчить. Ще треба зробити підлогу, стелю, а штукатурку в квартирі в теплу пору року, тому до 01.04.2025 ремонт квартири закінчить до такого стану, щоб там можна було жити. В цей час в хаті у батьків він обіцяє полагодити унітаз і підтримати позицію сестри щодо збільшення температури в приміщенні. Матір справді контролює всі аспекти проживання і в будинку батьків, де вони всі живуть, немає міжкімнатних дверей. Але йому і матір шкода, і сестрі він хоче допомогти, хоче, щоб конфлікти скінчились і вони всі жили мирно, тому готовий докласти зусиль.
Вислухавши думку сторін, поспілкувавшись впродовж тривалого часу з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в даній сім'ї профіль жертви домашнього насильства має саме дочка, ОСОБА_1 . Саме відносно неї вчиняється психологічне, економічне домашнє насильство. Коли суд поставив просте питання матері чи може її донька користуватись власними речами в будинку своїх батьків, то ОСОБА_2 так і не відповіла в категоричній формі, обмежуючись формулюванням відповідей: «А нащо вони в кухні?.. Мені вони заважають… Ці речі їй (тобто ОСОБА_1 ) не потрібні». На пропозицію суду підняти температуру в житловому приміщенні, де проживає дитина, щоб це понизило градус конфлікту, заспокоїло ОСОБА_1 і створило комфортні умови для дитини, ОСОБА_2 не змогла погодитись на консенсус. Хоч її син і донька між собою, але без присутності матері, спільної згоди дійшли. Першопричиною конфліктної ситуації стало те, що в життя дорослої жінки ОСОБА_1 постійно втручається її матір, контролюючи все до дрібниць: при якій температурі в приміщенні жити, як прати одяг, як виховувати дитину, коли лягати спати і що робити вночі, і чи навіть можна дитині користуватись телефоном чи ні. Психоемоційний стан ОСОБА_1 дуже нестабільний - вона починає кричати до матері, вона не може спокійно вести з нею діалог, хоч до цього в приміщенні суду поводила себе адекватно обстановці впродовж кількох годин. Але при цьому ОСОБА_1 усвідомлює свій знервований стан і готова пройти відповідне лікування, лише зробити це самостійно, без втручання матері. І те, що ОСОБА_1 не спить нормально впродовж близько місяця часу, свідчить, що саме її якість життя погіршились. Найскладніше у цій ситуації те, що події відбуваються на очах і в присутності малолітньої дитини, бо будинок, в якому всі вони проживають - без міжкімнатних дверей і немає можливості усамітнитись.
Окрім того, відносно ОСОБА_1 виписано терміновий заборонний припис серії АА №435166 від 26.10.2024 на 10 діб лише з однією забороною: в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою, тобто з матір'ю. При цьому в формі оцінці ризиків вказано, що саме турбує постраждалу особу: «Постійно провокує конфлікти». Тобто, за висновком поліцейських, це ОСОБА_1 «постійно провокує конфлікти» і саме це стало підставою для винесення термінового заборонного припису, коли «кривдниця» ОСОБА_1 не має можливості навіть своїми власними речами розпоряджатись чи телефоном, подарованим її малолітньому сину, без відома «постраждалої особи» матері, і коли обидві живуть в одному будинку без внутрішній дверей. Можливості не контактувати з матір'ю у ОСОБА_4 немає, тому що в будинку, де вони проживають немає місця для усамітнення. ОСОБА_4 стверджує, що перша не зверталась до ОСОБА_2 , а та визнає, що втручалась у процес виховання дитини, бо їй дитини шкода і тому вона виховувала ОСОБА_4 , чи вимагала від ОСОБА_4 лягати спати, а не сидіти в телефоні вночі, а оскільки донька психічно нестабільна, то вона щоразу викликала поліцію. І при цьому матір ОСОБА_2 повідомляла поліцію. що її донька психічно хвора, але на обілку не перебуває.
В даній ситуації, враховуючи в яких умовах проживає ОСОБА_1 з малолітньою дитиною, врахуючи презумпцію психічного здоров'я, суд не вбачає достатніх підстав для винесення термінового заборонного припису серії АА №435166 від 26.10.2024, який в принципі виконати неможливо у мовах проживання ОСОБА_1 та її матері ОСОБА_2 . Доказів домашнього насильства по події від 27.10.2024 матеріали справи не містять, а потерпіла не може розрізнити події по часу, а згадує лише 23.102024, що вже перевіряється органом досудового розслідування. По події від 28.10.2024, то ТЗП не містить вимоги не перебувати у місці проживання потерпілої ОСОБА_1 . Про спілкування між учасниками і неможливість його уникнення суд уже зазначив вище.
Згідно ст. 62 Конституції України суд тлумачить всі сумніви на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутні подія та склад адміністративного правопорушення. В діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2КУпАП, тому провадження підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 36, ч.1 ст.173-2, 247, 251, 252, 284 КУпАП, -
об'єднати адміністративні справи №559/4377/24 (провадження по справі №3/559/2330/2024), №559/4378/24 (провадження по справі №3/559/2331/2024), № 559/4379/24 (провадження по справі №3/559/2332/2024), №559/4380/24 (провадження по справі №3/559/2333/2024), з присвоєнням єдиного номера справи №559/4377/24 (провадження по справі №3/559/2330/2024).
Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, в зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подано скаргу протягом десяти днів з дня винесення до Рівненського апеляційного суду через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області.
Суддя Жуковська О.Ю.