Справа № 550/1290/24
Провадження № 3/550/570/24
19 листопада 2024 року смт. Чутове
Суддя Чутівського районного суду Полтавської області Хоменко Д.Є., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Головного управління ДПС у Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.163-1 КУпАП
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, головного бухгалтера ТОВ «ІНТЕР-СЕЙЛ», РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , яка є головним бухгалтером ТОВ «ІНТЕР-СЕЙЛ», що знаходиться в смт Чутове , вул. Заводська, 11 Полтавського району Полтавської області, порушила встановлений законом порядок ведення податкового обліку, а саме завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку, чим порушила п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.163-1 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була належним чином повідомленою, заяв та клопотань від останньої не надходило.
Відповідно до положень ч. 1,2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до приписів ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Диспозиція ч.1 ст.163-1 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
З диспозиції зазначеної статті випливає, що вона носить бланкетний характер і передбачає відповідальність за вчинення ряду окремих незаконних діянь, які врегульовані законодавством України.
Згідно зі ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог закону формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення його, мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.
Так, в матеріалах справи наявний лише акт документальної позапланової виїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від'ємного значення з податку на додану вартість, у т.ч. заявленого до відшкодування з бюджету, на підставі якого і був складений протокол про адміністративне правопорушення. Будь-яких інших даних про вчинення останньою даного правопорушення немає.
Відповідно до постанови Верховного Суду України від 03.11.2015р., справа №826/20761/14, висновки викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього.
Тому акт перевірки є носієм інформації, встановленої під час проведення перевірки, та не порушує права платника. Крім того, висновки податкового органу за наслідками проведення перевірки, викладені у відповідному акті, не породжують для суб'єкта господарювання певних юридичних наслідків та не змінюють фінансово-економічне становище платника до моменту прийняття ППР та їх узгодження.
З огляду на викладене, ані акт перевірки, ані дії посадових осіб контролюючого органу щодо включення до акта певних висновків не породжують правових наслідків для платника податків, тобто не змінюють стану його суб'єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов'язків для платника, що, в свою чергу, виключає підстави для притягнення особи до адміністративної відповідальності за наслідками обставини, встановлених в акті перевірки.
Крім цього, слід зазначити, що суб'єкт правопорушення, передбачений ч.1 ст.163-1 КУпАП, є спеціальним, однак в матеріалах справи відсутні будь-які дані, які б вказували на те, що ОСОБА_1 в період вчинення інкримінованого правопорушення була суб'єктом вказаного складу правопорушення.
Статтею 62 Конституції України визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суддя зазначає, що при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), що передбачають: «ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи».
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і обвинувачений є винним у його вчиненні. Це питання має бути вирішене на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи в цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення.
Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про не доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, що виключає можливість притягнення його до відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, при розгляді справи встановлено відсутність складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, а тому провадження по справі підлягає обов'язковому закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 9, 163-1, 245, 247, 251, 252, 268, 283-285, 294 КУпАП, суддя
постановив:
Провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги через Чутівський районний суд Полтавської області до Полтавського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя Д.Є. Хоменко