Справа № 292/1245/24
Номер провадження 3/292/947/24
19 листопада 2024 року с-ще Пулини
Суддя Червоноармійського районного суду Житомирської області Лотуга В.Ф. розглянувши матеріали справи, які надійшли з відділення поліції №4 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянина України, не працюючого, проживаючого по
АДРЕСА_1
за ч.1 ст.173-2 КУпАП, -
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 06 жовтня 2024 року, близько 13 год. 00 хв., ОСОБА_1 за адресою проживання вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини, а саме - вчинив сварку, ображав нецензурною лайкою, чим міг завдати шкоди психологічному здоров'ю.
Дії особи кваліфіковані працівниками поліції, як вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з"явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази, приходжу до наступного висновку.
Згідно вимог ч.1 ст.245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.278 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи вирішує наступні питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення (ст.251 КУпАП) є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, а також іншими документами.
У відповідності до ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 173-2 ч.1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Частиною 1 ст.256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу порушника; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Так, в протоколі в графі (дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення) зазначено, що ОСОБА_1 вчинив інкриміноване правопорушення за адресою проживання відносно своєї дружини, однак не вказана адреса та прізвище ім"я по батькові потерпілої.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Малофєєва проти Росії", серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Таким чином, суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно ч.2 ст. 256 КУпАП протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. При складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені ст.268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (ст.254 КУпАП).
У порушення вимог закону протокол про адмінправопорушення не підписаний особою, яка притягується до адмінвідповідальності та другий примірник протоколу не вручено, а зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від підписання та отримання другого примірника протоколу, але така відмова нічим не підтверджена.
Також, із протоколу не вбачається чи роз'яснювались ОСОБА_1 права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, оскільки підпис останнього з даного приводу у протоколі відсутній.
З долучених до справи документів вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення та інші документи 06 жовтня 2024 року у присутності ОСОБА_1 не складалися, їх зміст не оголошувався та копії протоколу не вручалися.
Таким чином, при складанні протоколу працівником поліції порушені права ОСОБА_1 щодо дачі пояснень, подання доказів, знайомлення з матеріалами, заявлення клопотань, при розгляді справи користуватись юридичною допомогою, що є порушенням права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на захист.
При поверненні матеріалів справи згідно постанови суду від 10.10.2024 до ВП № 4 Житомирського РУП для належного оформлення, зазначені недоліки не усунуті.
З огляду на допущені працівниками поліції порушення, протокол та надані документи суд не може визнати допустимими доказами на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Інших доказів, які "поза розумним сумнівом" свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 , не надано.
У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять "обвинувачення за адміністративним проступком" та "обвинувачення, які мають ознаки злочину", залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі "Лутц проти Німеччини", "Отцюрк проти Німеччини», "Девеєр проти Бельгії», "Адольф проти Австрії" та інші), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб.
Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст.62 Конституції України.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.
У той же час, у справі "Barbera, MesseguandJabardo v. Spain" від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Згідно ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Дослідивши надані матеріали справи, враховуючи порушення права ОСОБА_1 на захист при складанні протоколу про адміністративне правопорушення і як результат, недопустимості наданих доказів на підтвердження вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, приходжу до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 події і складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
Згідно п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, суддя приходить до висновку, що провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.283 КУпАП, суддя,-
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Червоноармійський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя В. Ф. Лотуга