Справа № 296/7844/24
2/296/3054/24
"11" листопада 2024 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м.Житомира у складі:
головуючої судді Драча Ю.І.,
за участю: секретаря судового засідання Дальянської В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до Корольовського районного суду м. Житомира з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, а саме просить суд: визнати спільною сумісною власністю подружжя квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину вказаною квартири кожному.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач та відповідач перебувають у зареєстрованому шлюбі. За час перебування у шлюбі сторонами набуте майно, а саме: квартира за адресою: АДРЕСА_1 , яка зареєстрована на ОСОБА_2 .
Оскільки між сторонами не досягнуто домовленості щодо спільного користування майном, виникла необхідність у зверненні до суду з даним позовом.
Ухвалою судді від 10.09.2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою судді від 11.11.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті.
Представником позивача подано клопотання про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримує та просить задовольнити. Також просить суд стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору (а.с. 39).
Представником відповідача подано клопотання про розгляд справи за його відсутності. Також, у заяві зазначено, що ОСОБА_2 не заперечує щодо визнання 1/2 частини квартири за позивачем, також просив суд не стягувати з відповідача судовий збір, оскільки він пропонував добровільно вирішити спір (а.с. 40).
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб , серії НОМЕР_1 (а.с. 10).
Також судом встановлено, що за час перебування у шлюбі, 27.12.1996 року ОСОБА_2 було придбано квартиру АДРЕСА_2 , що підтверджується копією договору дарування від 27.12.1996 року, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Алексеєвою Г.А., зареєстрованого в реєстрі за № 547 (а.с. 11-12).
Відповідач по справі ОСОБА_2 через свого представника не заперечив щодо задоволення позову.
Частиною другою статті 372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Згідно зі статтею 60 Сімейного кодексу України від 10.01.2002 №2947-III (далі - СК України), майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Положеннями статті 61 СК України закріплено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (стаття 61 Сімейного кодексу України).
Статтею 63 СК України врегульовано, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Частиною першою статті 69 СК України передбачено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Згідно з ч.1 ст.70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до частин першої статті 71 СК України, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
У разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частина друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).
У відповідності до абз. 1 п.22 пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 року №11 (далі - Постанова №11), сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов'язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об'єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
За змістом пунктів 23, 24 Постанови №11, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.
Згідно з п.30 Постанови №11, рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об'єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч.1 ст 63, ч.1 ст.65 СК України.
Положеннями частини третьої та четвертої статті 200 ЦПК України закріплено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Згідно з ч.1, ч.4, ст.206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Таким чином, судом встановлено, що позивачу по справі - ОСОБА_1 та відповідачу по справі - ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_2 , яка набута ними під час перебування у шлюбі.
Враховуючи, що вищезазначене нерухоме майно було набуте подружжям під час шлюбу, що не заперечується та визнано відповідачем, суд дійшов висновку, що спірна квартира є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, а тому наявні підстави для визнання права власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1/2 частині квартири кожному, та задоволення позову в повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Пунктом 3 ч. 3 ст. 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо.
Враховуючи, що відповідач визнав позовні вимоги заявлені позивачем, а також ненадання доказів стороною позивача про намагання вирішення даного спору в досудовому порядку, суд вважає за можливе стягнути з відповідача по справі на користь позивача 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову, що складає 5109,50 грн.
Керуючись ст.ст.200, 206, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов задовольнити.
Визнати квартиру за адресою: АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя.
Виділити у власність ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Залишити у власності ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5109 (п'ять тисяч сто дев'ять) грн. 50 коп. витрат зі сплати судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 . Адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 . Адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Головуючий суддя Ю. І. Драч