про залишення позовної заяви без руху
13 листопада 2024 р. № 400/10663/24
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Лісовська Н. В., ознайомившись з позовною заявою:
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1
доВійськової частини НОМЕР_1 (пп НОМЕР_2 ), АДРЕСА_2 ,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до військової частини НОМЕР_3 (пп НОМЕР_2 ) про:
- визнання протиправними бездіяльності щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації відпустки, як учаснику бойових дій за 2021-2024 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу 10.07.2024;
- зобов'язання нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2021-2024 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу 10.07.2024.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з ч.ч.1-2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, частиною 2 ст.233 КЗпП України, у редакції до 19.07.2022р., було визначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.233 КЗпП, в редакції від 19.07.2022р., працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених ч.2 цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (ст.116).
Як вбачається з матеріалів справи, наказом від 10.07.2024 р. № 203 Позивача виключено зі списків особового складу частини з 10.07.2024 р., до суду з даним позовом позивач звернувся 06.11.2024 р. (дата поштового штемпеля на конверті), крайній термін для подачі позовної заяви - 10.10.24 р., тобто позовна заява подана поза межами строків звернення до суду.
В клопотанні про поновлення процесуальних строків представником позивача - адвокатом Поповим А.О., не зазначено жодної причини та/або обставини, які перешкоджали Позивачеві подати позовну заяву до суду в тримісячний строк з моменту, коли Позивач дізнався про своє порушене право, та які б могли бути визнані судом поважними. В клопотанні про поновлення процесуальних строків представник позивача вдається до аналізу правових позицій, викладених у рішенні ВП ВС 990/156/23, що не є підставою та/або обставиною, яку Суд може визнати поважною.
Щодо посилання представника позивача на неотримання Позивачем виписок про виплачені суми при звільненні, та на те, що Відповідачем не було надано відповіді на звернення ОСОБА_1 від 11.09.24 р., Суд зауважує, що дане звернення не містило вимогу про надання військовою частиною йому сум розрахунку виплачених при звільненні, та не містило вимогу на виплату компенсації за не використані відпустки УБД за 2021 - 2024 роки.
Від так, Суд не може вважати такі доводи представника позивача об'єктивними причинами, які перешкоджали Позивачеві подати позовну заяву вчасно.
Відповідно до частин першої та другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Залишити позовну заяву без руху.
2. Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати заяву про поновлення строку звернення до суду та інші докази поважності причин його пропуску.
Ухвала окремо не оскаржується.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею у порядку ст. 256 КАС України.
Суддя Н. В. Лісовська