13 листопада 2024 р. справа № 400/8164/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні з повідомленням учасників справи, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2
до відповідачівІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 , Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 ,
провизнання протиправним та скасування рішення від 25.07.2024 року № 5/8167; зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач 1) та ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач 2), в якому просить суд:
1) визнати протиправним та скасування рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.07.24 р. № 5/8167 про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв'язку з відсутністю документів про утримання дітей, прийняте відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
2) зобов'язати відповідача 1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.07.24 р. вх.№129 Ж-1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти рішення про надання відстрочки.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що рішення про відмову йому у наданні відстрочки є протиправним, оскільки у нього на утриманні знаходяться три неповнолітні дитини.
Відповідач 1 відзив не подав, про розгляд справи повідомлений через підсистему «Електронний суд» 29.08.24 р.
Відповідач 2 подав відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову, оскільки позивач до заяви на відстрочку не надав свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір'ю трьох і більше дітей. Також відповідач зазначає, що є неналежним відповідачем, а належним відповідачем повинна бути комісія.
Від позивача надійшла відповідь на відзив, в який він заперечив обґрунтування відповідача 2 та додатково зазначив, що у відзиві відповідач 2 зазначив іншу підставу відмови, а саме відсутність свідоцтва про реєстрацію шлюбу з матір'ю (батьком) дітей (трьох і більше). Рішення засідання комісії відповідачем 1 не надано. Відмовляючи у наданні відстрочки, відповідач 2 залишає поза увагою факт утримання позивачем трьох неповнолітніх дітей та те, що залишення трьох неповнолітніх дітей без батька, що їх утримує грубо порушує права цих дітей.
Суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою від 09.09.24 р. суд відмовив у розгляді справи за правилами загального позовного провадження, а подальший розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Вирішуючи спір суд виходить з наступного.
Позивач 12.07.24 р. звернувся до комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
До заяви позивач додав нотаріально засвідчені копії свого паспорта та РНОКПП; свідоцтва про народження сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , матір'ю яких є ОСОБА_4 ; свідоцтва про шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 ; свідоцтва про народження доньки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 , матір'ю якої є ОСОБА_6 ; копія свідоцтва про шлюб ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , та заяву ОСОБА_8 від 11.07.24 р. щодо утримання ОСОБА_1 неповнолітньої доньки ОСОБА_5 .
Позивачем отримано на адвокатський запит повідомлення № 2335 від 01.08.24 р., в якому зазначено, що за результатами розгляду заяви позивача протоколом від 13.08.24 № 18 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.
Причиною відмови зазначено - «відсутність свідоцтва про реєстрацію шлюбу з матір'ю трьох дітей».
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.22 р. "Про введення воєнного стану в Україні" введено воєнний стан із 5 год. 30 хв. 24 лютого 2022 р. строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІІ) Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Відповідно з абзацом першим частини першої статті 39 Закону № 2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законами Україна «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.93 р. № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII) встановлено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Так, ст. 1 Закону №3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 23 Закону №3543-XII визначені категорії громадян, для яких встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно пункту 3 частини першої ст. 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці
Процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.24 р. № 560 (далі - Порядок № 560).
Згідно пункту 56 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Відповідно до пункту 57 Порядку № 560 для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Пунктом 58 Порядку № 560 визначено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16 - 23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Згідно п. 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
У додатку 5 до постанови КМУ № 560 Переліку документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці свідоцтво про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням батьківства військовозобов'язаного та один із документів:
- свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір'ю (батьком) дітей (трьох і більше) або
- рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір'ю),
- або рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов'язаним,
- або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні,
- або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов'язаного відповідно до положень статті 315 Цивільного процесуального кодексу України,
- а також договір про сплату аліментів на дитину.
Відповідач 2 у відзиві зазначив, що при розгляді заяви (справи) комісія вирішила питання щодо відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу позивача та вказав, що позивач не надав один із визначених законодавством документів, а саме свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір'ю (батьком) дітей (трьох і більше) та/або один із документів зазначених в Додатку 5 до Порядку КМУ № 560 від 16.05.24 р., а саме рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір'ю), або рішення органу опіки та піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов'язаним, або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні, або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов'язаного відповідно до положень статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, а також договір про сплату аліментів на дитину.
У повідомленні № 2335 від 01.08.24 р. зазначено, що причиною відмови зазначено - «відсутність свідоцтва про реєстрацію шлюбу з матір'ю трьох дітей».
Судом встановлено, що позивач подав комісії нотаріально засвідчені копії свого паспорта та РНОКПП; свідоцтва про народження сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , матір'ю яких є ОСОБА_4 ; свідоцтва про шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 ; свідоцтва про народження доньки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 , матір'ю якої є ОСОБА_6 ; копія свідоцтва про шлюб ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , та заяву ОСОБА_8 від 11.07.24 р. щодо утримання ОСОБА_1 неповнолітньої доньки ОСОБА_5 .
Однак, позивачем у відповідності до положень п. 3 додатку 5 Порядку № 560 не було надано комісії окрім свідоцтва про реєстрацію шлюбу з матір'ю трьох дітей, також одного із обов'язкових документів, а саме рішення суду про встановлення факту перебування дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , матір'ю якої є ОСОБА_6 , на утриманні позивача відповідно до положень ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні.
Посилання позивача на заяву ОСОБА_8 від 11.07.24 р. щодо утримання ОСОБА_1 неповнолітньої ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , матір'ю якої є ОСОБА_6 не приймається судом до уваги, оскільки таким документом у відповідності до п. 3 додатку 5 Порядку № 560 може бути лише письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні, або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов'язаного відповідно до положень ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-216, 262 КАС України, суд, -
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), відмовити.
2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А. О. Мороз