про закриття провадження у справі в частині позовних вимог
14 листопада 2024 рокусправа № 380/15247/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження питання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якій позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд:
- визнати дії ГУ ПФ України неправомірними, що не відповідають чинному законодавству;
- поновити виконання рішення Львівського адміністративного апеляційного суду від 2015 р. і Висновку інспекції Держекспертиз праці від 2015 р.;
- зобов'язати ГУ ПФ у Львівській області України перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, з врахуванням індексацій, інфляцій та інших перерахунків, згідно діючого законодавства з врахуванням Висновку інспекції Держекспертиз праці на вимогу ГУ ПФ України у Львівській області провірених первинних документів НДГХП «Сірка» (заступ. ГУ ПФ України у Львівській області (Іванкова, Білецька), згідно ст. 46 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 87 ЗУ «Про пенсійне забезпечення»;
- зобов'язати ГУ ПФ України у Львівській області згідно ст. 101 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» та Постанови №22-1 п.36 Постанови Мінсоцполітики №637 п. 20 витребувати довідку про характер та умови праці згідно первинних документів, які були провірені Держекспертиз праці у Львівській області і зробленого висновку ними;
- виконання рішення суду взяти під судовий контроль.
Позивач вважає, що, при виконанні постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2015 у справі №876/8561/15, відповідачем не враховано відомості уточнюючої довідки Державного підприємства «Новояворівське державне гірничо-хімічне підприємство «Сірка» №201 від 10.12.2003 про характер роботи і умови праці позивача, необхідні для призначення пільгової пенсії. Крім цього, відповідачем не враховано висновок Держпраці від 2015 року щодо врахування періоду роботи позивача з 06.12.1977 по 01.11.1987 на роботах, віднесених до Списку №1. Наведене спонукає позивача до висновку про необхідність зобов'язання відповідача, зокрема, поновити виконання рішення Львівського адміністративного апеляційного суду від 19.10.2015 у справі №876/8561/15 та поновити виконання висновку Держпраці від 2015 року.
Ухвалою суду від 22.07.2024 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 31.07.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі, без повідомлення (виклику) сторін.
З матеріалів справи судом встановлено, що постановою Яворівського районного суду Львівської області від 23.06.2015 у справі №2-а-1/11 було задоволено позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської області про зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської області зарахувати стаж роботи ОСОБА_1 з 06 грудня 1977 року по 16 травня 1978 року та з 10 грудня 1979 року по 01 листопада 1987 року, до пільгового стажу, який дає право на пільгову пенсію за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад та показників, при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, з врахуванням індексацій, інфляцій та інших перерахунків, згідно діючого законодавства.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2015 у справі №876/8561/15 задоволено частково апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської області. Скасовано постанову Яворівського районного суду Львівської області від 23.06.2015 у справі №2-а-1/11 та прийнято нову, якою позов задоволено частково. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської області зарахувати стаж роботи ОСОБА_1 з 20.08.1980 р. по 01.11.1987 р. до пільгового стажу, який дає право на пільгову пенсію за Списком №1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. № 1173. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. № 1173, з 19.07.2006 р. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робот в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. № 1173, з врахуванням виплачених сум. В решті позову відмовлено.
У мотивувальній частині постанови від 19.10.2015 суд апеляційної інстанції надав оцінку наявній в матеріалах справи довідці ЯДГХП «Сірка» від 10.12.2003 №201, яка уточнює характер роботи і умови праці ОСОБА_1 , необхідні для призначення пільгової пенсії, відповідно до якої позивач працював повний робочий день у виробництві «гірничі роботи» та у хімічному виробництві на виплавці сірки з 01.11.1987 р. по 28.02.1991 р. - з роки 03 місяці 27 днів механіком змінної дільниці рудника підземної виплавки сірки, що передбачено Списком №1, з 01.03.1991 р. по 21.07.1991 р. - 04 місяці 20 днів механіком Немирівської добувної дільниці рудника підземної виплавки сірки, що передбачено Списком №1. Вказане підтверджено також Довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 06.08.2010 р. №166.
Щодо висновків органу Держпраці, суд апеляційної інстанції у постанові вказав, що відповідно до листа Територіальної державної інспекції з питань праці у Львівській області від 11.03.2015 №02-0493/07 ОСОБА_1 з 06.12.1977 р. по 01.11.1987 р. працював на посадах, які включені до Списку №1. Водночас, колегія суддів суду апеляційної інстанції зауважила, що згідно з листом Головного управління праці та соціального захисту населення Львівської ОДА від 04.05.2007 р. щодо підтвердження пільгового стажу для працівників цеху фільтрації сірки, у цеху фільтрації здійснювалось складування та відвантаження сірки, а технологічний процес фільтрації сірки не діяв. Відповідно, працівники, що значились в штатному розписі цієї структури, виконували інші роботи, що є підставою не враховувати цей період роботи як пільговий. Щодо працівників зайнятих у складуванні сірки: процес відвантаження сірки відбувався без проведення її фільтрації, тому період роботи працівників, які безпосередньо були задіяні на відвантаженні сірки може бути зарахований як пільговий. Аналогічний порядок застосовується для працівників Змінної дільниці №2 - до уваги береться період роботи, коли працівники безпосередньо повний робочий день задіяні у виробництвах, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Суд апеляційної інстанції зробив висновок, що, оскільки з матеріалів справи та пояснень сторін у судовому засіданні не вбачається, що цех фільтрації сірки було введено в експлуатацію та не підтверджено, що працівники цеху фільтрації сірки працювали повний робочий день протягом робочої зміни в шкідливих умовах, відсутні підстави для зарахування до пільгового стажу, який дає право на пільгову пенсію за Списком №1, період роботи позивача з 06.12.1977 р. по 19.08.1980 р.
Крім цього, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що загальний пільговий стаж ОСОБА_1 становить понад 10 років: пільговий стаж позивача за Списком №1 становить 3 роки 8 місяців 17 днів, що підтверджено Довідками №201 від 10.12.2003 р. та №166 від 06.08.2010 р. та понад 7 років 2 місяці, що підтверджено трудовою книжкою, первинними документами ЯДГХП «Сірка» та нормативними документами і роз'ясненнями.
У даній справі суд встановив, що на виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2015 у справі № 876/8561/15, Головним управлінням прийнято рішення від 21.01.2016 про зарахування періоду роботи на ДП НДГХП «Сірка» з 20.08.1980 по 01.11.1987 до пільгового стажу, який дає право на пільгову пенсію за Списком № 1, та призначено пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 з 19.07.2006. Виплата пенсії за рішенням суду проведена з 19.07.2006 з врахуванням отриманих сум пенсій за період з 06.08.2010 по 31.01.2016.
Розглядаючи питання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Частинами другою та четвертою статті 372 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі №686/23317/13-а на підставі аналізу положень Закону № 1404-VIII зробила висновок, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом № 1404-VIII.
Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду. Ці норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів позивача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 820/4261/18, від 09.07.2019 у справі №826/17587/18, від 21.12.2022 року у справі №620/4090/22.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зазначає, що заявлені позивачем позовні вимоги в частині поновлення виконання рішення Львівського адміністративного апеляційного суду від 2015 р. і Висновку інспекції Держекспертиз праці від 2015 р. стосуються саме порядку виконання рішення суду в іншій справі (№), а тому позивач, має встановлене процесуальним законом право в порядку статті 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Вищевказані позовні вимоги фактично спонукають суд адміністративної юрисдикції вдатися до перевірки належності виконання рішення суду, що набрало законної сили.
Якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2015 у справі №876/8561/15 порушуються його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред'являти новий адміністративний позов.
Таким чином, вимоги позивача в частині поновлення виконання рішення Львівського адміністративного апеляційного суду від 2015 р. і Висновку інспекції Держекспертиз праці від 2015 р. не підлягають розгляду в межах окремої справи за правилами адміністративного судочинства, а можуть бути вирішені на підставі відповідної заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України в межах справи №876/8561/15.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі в частині позовних вимог про поновлення виконання рішення Львівського адміністративного апеляційного суду від 2015 р. і Висновку інспекції Держекспертиз праці від 2015 р.
Згідно ч. 2 ст. 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до матеріалів справи, позивачем за подання позову сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн. (квитанція №70208203 від 26.07.2024). Отже з Державного бюджету на користь позивача належить повернути 1211,20 грн. сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст. 238, 242, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
закрити провадження у справі №380/15247/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - в частині позовних вимог про поновлення виконання рішення Львівського адміністративного апеляційного суду від 2015 р. і Висновку інспекції Держекспертиз праці від 2015 р.
Повернути з Державного бюджету на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. сплаченого судового збору.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у п'ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали.
Повний текст ухвали складено 14.11.2024 року.
СуддяКостецький Назар Володимирович