18 листопада 2024 року справа №320/38539/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), третя особа на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби у м. Києві, в якому просить суд (з урахуванням уточнення позовних вимог):
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо підготування та направлення подання до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві для повернення 23058,00 грн збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві підготувати та направити подання до Головного управління Державної Казначейської Служби України у м. Києві для повернення 23058,00 гривень збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що на підставі договору купівлі-продажу 17.08.2023 нею було придбано квартиру. При купівлі квартири сплачено 1%, від вартості квартири, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що склало 23 058,00 грн. та підтверджується квитанцією. Позивач зазначає, що квартира була придбана нею вперше в житті, тому на підставі п. 9 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" вона звільняється від сплати збору. Позивач звернулась до відповідача із заявою про повернення суми помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, але відповідач повідомив позивача, що їй відмовлено у повернені коштів. Позивач вважає таку відмову порушенням своїх прав.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/38539/24 передана до розгляду судді Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків позову.
На виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху надійшла уточнена позовна заява позивача.
Таким чином недоліки позову усунуті.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 відкрито провадження в адміністративній справі №320/38539/24 та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
З аналізу наведених норм законодавства встановлено, що у випадку реєстрації учасника судового процесу в системі «Електронний суд», суд повідомляє вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі.
Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.
В матеріалах справи наявні відзив на позовну заяву та відповідь на відзив на позовну заяву, згідно яких сторони підтримують свої правові позиції.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
17 серпня 2023 року ОСОБА_1 придбала нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 . Договір купівлі-продажу було укладено у нотаріуса.
Оскільки оформлення договору вимагало сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, ОСОБА_1 сплатила 1% від вартості квартири, що становило 23 058,00 грн.
З огляду на те, що ОСОБА_1 придбала житло вперше, 30 січня 2024 року вона подала заяву №6276/8 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про повернення помилково сплаченого збору. До заяви додано довідки про невикористання житлових чеків.
Листом №2600-0603-8/20242 від 30 січня 2024 року Пенсійний фонд відмовив у поверненні коштів, зазначивши, що надані документи є неповними і не підтверджують факт придбання житла вперше.
16 квітня 2024 року заявниця подала додаткову заяву №21875/8, до якої додала документи, що підтверджують проживання за адресами, зазначеними у довідках про невикористання житлових чеків.
Листом №2600-0603-8/90448 від 2 травня 2024 року Пенсійний фонд повторно відмовив з тих самих підстав.
20 травня 2024 року ОСОБА_1 подала заяву №28329/8 з уточненими даними щодо місця реєстрації.
Пенсійний фонд листом №2600-0603-8/108696 знову відмовив у поверненні коштів, посилаючись на відсутність додаткових документів, що підтверджують придбання житла вперше.
Позивач вважає протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо підготування та направлення подання до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві для повернення 23058,00 грн збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло, у зв'язку з чим звернулась з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд виходить з наступного.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначено Законом № 400/97-ВР та Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (далі - Порядок).
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Згідно з п. 15-1 Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що громадяни, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла, або громадяни, які придбавають житло вперше не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Відповідно до п. 15-3 Порядку нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Згідно з п. 7.2 Порядку ведення органами ПФУ обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою ПФУ від 27 вересня 2010 року № 21-2 суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.
При цьому, відповідно до п. 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Подання складає орган, який здійснює облік заборгованості в розрізі позичальників, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку (п. 8 Порядку № 787).
Подання надається платником до відповідного головного управління Казначейства, Казначейства разом із його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Таким чином, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, в даному випадку - ГУ ПФУ в м. Києві, то саме на відповідача покладено обов'язок щодо формування подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Судом встановлено, що житло позивачем було придбане вперше саме 17.08.2023. Зазначений факт не було спростовано відповідачем належними та допустимими доказами.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач відмовив позивачу у поверненні коштів та зазначив, що останнім не було надано належних документів, які підтверджують придбання житла вперше.
Судом встановлено, що згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.08.2023 за позивачем зареєстровано право власності на вказане вище житло.
Разом з тим, умовою звільнення особи від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Порядку №1740, з урахуванням змін і доповнень, внесених Постановою №866, є серед іншого те, що особа не набувала права власності на житло шляхом приватизації, що підтверджується даними про невикористання житлових чеків для приватизації.
Як вбачається з матеріалів справи, 30 січня 2024 року позивач подала заяву №6276/8 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про повернення помилково сплаченого збору, та до заяви додано довідки про невикористання житлових чеків.
Про необхідність підтвердження невикористання житлових чеків неодноразово вказано у низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 20.03.2018 по справі №819/1249/17, від 28.11.2018 по справі №813/1126/17.
Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року №787 (далі - Порядок №787, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 5 Порядку №787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування компенсації здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України (далі - органи ДПС) та органи Державної митної служби України (далі - органи Держмитслужби)) подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Відповідно до пункту 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 №21-2, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.
Згідно з частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року №215, казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Слід зазначити, що відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.
Зазначена правова позиція також викладена у постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № К/9901/412/17, від 14 лютого 2018 року у справі № K/9901/1783/18 від 20 лютого 2018 року у справі № K/9901/404/17.
Таким чином, відповідач протиправно відмовив позивачу у поверненні помилково сплачених коштів у вигляді збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
При вирішенні справи суд враховує аналогічну правову позицію, викладену Верховним Судом, зокрема у постановах від 30.01.2018 у справі №819/1498/17 (адміністративне провадження №К/9901/412/17), від 31.01.2018 у справі №819/1667/17 (адміністративне провадження №К/9901/400/17), 20.03.2018 у справі №819/1249/17 (адміністративне провадження №К/9901/396/17), від 19.06.2018 у справі №607/14722/16-а (адміністративне провадження №К/9901/45763/18), від 13.12.2018 у справі №813/969/17 (адміністративне провадження №К/9901/30016/18); від 04.04.2019 у справі №819/1553/17 (адміністративне провадження №К/9901/408/17); від 14.11.2019 у справі №819/442/17 (адміністративне провадження №К/9901/38820/18).
Відповідно до приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, зважаючи на приписи ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає, що відповідач діяв поза межами повноважень та у спосіб, що визначених Конституцією та законами України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), необґрунтовано, упереджено, недобросовісно, не розсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.
Водночас, відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З системного аналізу вказаних норм ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України можна дійти висновку, що суд наділений повноваженнями щодо зобов'язання відповідача прийняти рішення на користь позивача.
Тобто, такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення таким способом, який би гарантував повний захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечував його виконання та унеможливлював необхідність наступних звернень до суду.
Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Таким чином, враховуючи всі обставини встановлені під час розгляду даної справи, суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо підготування та направлення подання до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві для повернення 23058,00 грн збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло та зобов'язання відповідача підготувати та направити подання до Головного управління Державної Казначейської Служби України у м. Києві для повернення 23058,00 гривень збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1211,20 грн., підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо підготування та направлення подання до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві для повернення ОСОБА_1 23058,00 грн збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві підготувати та направити подання до Головного управління Державної Казначейської Служби України у м. Києві для повернення ОСОБА_1 23058,00 гривень збору на обов?язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп. на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Парненко В.С.