11 листопада 2024 року № 320/7846/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоноженко М.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до командира військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовом до командира військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (про стройовій частині) від 28.06.2023 № 132 в частині виключення сержанта ОСОБА_1 , командира гармати артилерійського взводу батареї забезпечення, зі списку особового складу військової частини НОМЕР_1 та зняття з всіх видів забезпечення з 04.12.2020.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що не надав згоди на виключення його зі списків особового складу до проведення усіх необхідних розрахунків, оскільки відповідачем не прийнято рішення та не виплачено йому матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2019 рік. Вважає, що оскільки його було виключено зі списків особового складу до проведення усіх необхідних розрахунків, станом на день прийняття наказу, тому вважає, що оскаржуваний наказ в частині виключення зі списків особового складу військової частини є передчасним та протиправним.
Ухвалою від 15.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач позов не визнав, щодо його задоволення заперечив, надав до суду письмовий відзив на позов, в якому вказав, що відсутні правові підстави для скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 (про стройовій частині) від 28.06.2023 № 132 в частині виключення сержанта ОСОБА_1 , командира гармати артилерійського взводу батареї забезпечення, зі списку особового складу військової частини НОМЕР_1 та зняття з всіх видів забезпечення з 04.12.2020, оскільки відповідачем були здійсненні всі необхідні заходи для виплати позивачу необхідних розрахунків, оскільки відповідачем не прийнято рішення та не виплачено йому матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2019 рік.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої він вважає, що доводи відповідача, які викладені у відзиві є необґрунтованими, а позов таким, що підлягає до повного задоволення.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.
Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що позивач проходив службу у Збройних Силах України, зокрема, у військовій частині НОМЕР_1 .
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07.04.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020, в адміністративній справі № 320/5331/19, визнано протиправним та скасовано наказ відповідача від 13.08.2019 №180 в частині виключення позивача зі списків особового складу та зняття зі всіх видів забезпечення з 23.09.2019 та зобов'язано відповідача видати наказ, яким скасувати наказ від 13.08.2019 №180 в частині виключення позивача зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та зняття зі всіх видів забезпечення з 23.09.2019.
На виконання цього рішення суду, наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.09.2020 №193 (далі - наказ від 07.09.2020 № 193) було скасовано пункт 1 наказу від 13.08.2019 № 180 в частині виключення позивача зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та зняття зі всіх видів забезпечення. За пунктом 10 цього наказу відповідачем прийнято рішення вважати позивача виключеним зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та знятим зі всіх видів забезпечення з 27.11.2019.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2021, в адміністративній справі №320/14013/20, визнано протиправним наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.09.2020 №193 в частині виключення позивача зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та зняття зі всіх видів забезпечення з 27.11.2019, і, зобов'язано командира військової частини НОМЕР_1 скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.09.2020 №193 в частині виключення позивача зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та зняття зі всіх видів забезпечення з 27.11.2019.
На виконання вищевказаного рішення суду 07.09.2020 військовою частиною видано наказ (по стройовій частині) №193, яким відповідно до пункту 9 було скасовано пункт 1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 13.08.2019 №180 в частині виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та зняття зі всіх видів забезпечення сержанта ОСОБА_1 та одночасно пунктом 10 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №193 від 07.09.2020 - сержанта ОСОБА_1 , командира гармати артилерійського взводу батареї забезпечення, визнано виключеним зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та знятим з усіх видів забезпечення з 27.11.2019. Підставою такого виключення стала доповідна записка ТВО начальника фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 про повний розрахунок сержанта ОСОБА_1 .
Із постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2021 у справі №320/14013/20 встановлено, що оскільки наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.09.2020 № 193 про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та зняття зі всіх видів забезпечення з 27.11.2019 без проведення усіх необхідних розрахунків на день виключення визнано протиправним і необґрунтованим, то суд також вірно дійшов висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання відповідача видати наказ по стройовій частині, яким скасувати наказ відповідача від 07.09.2020 № 193 в частині виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та зняття зі всіх видів забезпечення з 27.11.2019.
Також, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28.04.2022 у справі №320/749/22 визнано протиправним та скасовано наказ командира військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) (по стройовій частині) від 09.11.2021 № 239 в частині: «сержанта ОСОБА_1 , командира гармати артилерійського взводу батареї забезпечення, вважати виключеним зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та знятим зі всіх видів забезпечення з 03.12.2020».
На виконання вищевказаного рішення суду військовою частиною 28.06.2023 видано наказ (по стройовій частині) №132, яким скасовано п. 10 наказу від 09.11.2021 №239 стосовно виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та зняття зі всіх видів забезпечення з 03.12.2020 сержанта ОСОБА_1 , командира гармати артилерійського взводу батареї забезпечення та викладено її у наступній редакції: «сержанта ОСОБА_1 , командира гармати артилерійського взводу батареї забезпечення, вважати виключеним зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та знятим зі всіх видів забезпечення з 04.12.2020».
У силу вимог частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Оскільки позивач не надав згоди на виключення його зі списків особового складу до проведення усіх необхідних розрахунків, враховуючи факт не прийняття рішення та не виплату йому матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2019 рік, тому позивач звернувся до суду із цим позовом щодо скасування наказу від 28.06.2023 № 132 в частині виключення його зі списку особового складу військової частини НОМЕР_1 та зняття з всіх видів забезпечення саме з 04.12.2020.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходив із такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби регулює Закон України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок та військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно зі статтею 2 Закону № 2232-ХІІ, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до частини першої статті 19 Закону № 2232-ХІІ, військовослужбовці, які проходять кадрову або строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, громадяни призовного віку, які мають вищу, професійно-технічну, повну або базову загальну середню освіту і не проходили строкової військової служби, військовозобов'язані, а також жінки, які не перебувають на військовому обліку, укладають контракт про проходження військової служби за контрактом з додержанням умов, передбачених статтею 20 цього Закону.
Із рішення суду у справі № 320/14013/20, що набрало законної сили, встановлені обставини в якому в межах розглядуваної справи в силу вимог статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають доказуванню, встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу з 03.04.2017 за контрактом згідно з частиною другою статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з 07.08.2018 проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 на різних посадах, у тому числі з 07.08.2018 по 10.10.2018 на посаді командира гармати 1 гаубичного артилерійського взводу гаубичної артилерійської батареї дивізіону забезпечення військової частини НОМЕР_1 та з 10.10.2018 на посаді командира гармати артилерійського взводу батареї забезпечення військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до частини п'ятої статті 26 Закону № 2232-ХІІ, контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах: пункт 1, у мирний час: підпункту «б», за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або обмежену придатність до військової служби, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби.
Відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини шостої, частини сьомої статті 26 Закону № 2232-ХІІ, військовослужбовці, які проходять кадрову військову службу, звільняються з військової служби на підставах: у мирний час: за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби;
Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Відповідно до пункту 6.4 розділу VI Медичний огляд військовослужбовців, затвердженого наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», у разі виявлення під час обстеження або лікування у військовому лікувальному закладі у військовослужбовця захворювання, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), які зумовлюють у мирний час непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або непридатність до військової служби у мирний час, обмежену придатність у воєнний час (пункти «а», « 6» статей Розкладу хвороб, без індивідуальної оцінки), у воєнний час - непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, ці особи направляються на медичний огляд для встановлення ступеня придатності до військової служби за рішенням начальника військового лікувального закладу на підставі подання начальника лікувального відділення, у якому обстежується (лікується) військовослужбовець, про що робиться запис в історії хвороби (медичній книжці), який завіряється підписом начальника військового лікувального закладу.
Рішенням суду в межах адміністративної справи № 320/14013/20 встановлено, що у відповідності до вимог законодавства командиром військової частини НОМЕР_1 було видано наказ № 9-РС від 09.08.2019 - відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» нижчепойменованих осіб рядового, сержантського та старшинського складу військової служби за контрактом військової частини НОМЕР_1 звільнити зі служби - у запас за підпунктом «б» (за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положенням про проходження громадянами України військової служби) - ОСОБА_1 , командира гармати артилерійського взводу батареї забезпечення військової частини НОМЕР_1 .
Суд зазначав, що правомірність цього наказу підтверджується рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30.01.2020 у справі № 320/6210/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2020.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно з частиною першою статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Крім того, у силу вимог процесуального закону, встановлені рішенням суду у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (стаття 78 Кодексу).
Так, у зазначених рішеннях судами було встановлено, що у відповідача виник обов'язок щодо звільнення позивача за станом здоров'я з дня надходження постанови госпітальної військово-лікарської комісії, оформленої свідоцтвом про хворобу від 31.07.2019 № 1026, якою ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час. Тобто, звільнення з військової служби проводиться тільки на підставі наказу після отримання військовою частиною відповідного висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність військовослужбовця до військової служби за станом здоров'я. Відтак, бажання позивача продовжувати військову службу повинно узгоджуватись із об'єктивними причинами, а саме можливістю за станом здоров'я виконувати ним свої службові обов'язки, оскільки військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї осіб, зокрема, за станом здоров'я.
Суд також звертає увагу, що закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України (частина третя статті 24 Закону № 2232-ХІІ).
Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України, затверджене Указом Президента України 10.12.2008 № 1153/2008 (далі - Положення № 1153/2008), визначає порядок проходження громадянами України (військової служби у Збройних Силах України та регулює питання, пов'язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі. Це Положення застосовується також до відносин, що виникають у зв'язку з проходженням у Збройних Силах України кадрової військової служби особами офіцерського складу до їх переходу в установленому порядку на військову службу за контрактом або звільнення з військової служби.
Зокрема, згідно пункту 225 розділу XII Положення № 1153/2008, яким визначено права посадових осіб щодо звільнення з військової служби встановлено, що звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється у мирний час на підставах, передбачених пунктом 2 частини третьої, частинами 6 і 7 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у військових званнях до майора (капітана 3 рангу) включно за всіма підставами, крім звільнення осіб офіцерського складу через службову невідповідність та у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, - командувачами видів Збройних Сил України, першим заступником начальника Генерального штабу Збройних Сил України.
Відповідно до абзаців 1 та 3 пункту 242 Положення №1153/2008, після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за вибраним місцем проживання. Особи, звільнені з військової служби, зобов'язані у п'ятиденний строк прибути до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (колишніх військових комісаріатів) для взяття на військовий облік.
Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Таким чином, з наведених норм чинного законодавства слідує, що виключення зі списків особового складу військовослужбовця, звільненого з військової служби, можливе за умови здачі посади та проведення з ним усіх необхідних розрахунків по грошовому, продовольчому та речовому забезпеченню. При цьому, виключення військовослужбовця зі списків особового складу до проведення усіх необхідних розрахунків дозволяється лише зі згоди такого військовослужбовця.
Крім того, згідно з пунктом 15 статті 10-1 Закону України «Про соціальний та правових захист військовослужбовці та членів їх сімей», у разі звільнення військовослужбовців зі служби (крім звільнення через службову невідповідність, у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади, у зв'язку з набранням законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, пов'язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку, а також у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) та невикористання ними щорічної основної відпустки за їх бажанням надається невикористана відпустка з наступним звільненням їх зі служби. Датою звільнення військовослужбовця зі служби у такому разі є останній день відпустки. У разі звільнення військовослужбовця зі служби у зв'язку із закінченням строку контракту невикористана ним щорічна основна відпустка за його бажанням може надаватися й тоді, коли час цієї відпустки повністю або частково перевищує строк контракту. У цьому випадку дія такого контракту продовжується до закінчення відпустки.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) за № 180 від 13.08.2019 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу цієї військової частини і всіх видів забезпечення з 23.09.2019. Цим же наказом відповідач прийняв рішення про виплату позивачу: 1) щомісячної премії за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 105% посадового окладу, надбавку за особливість проходження служби в розмірі 65% посадового окладу, окладу за військове звання та вислугу років за період з 01 серпня по 23 вересня 2019 року; 2) одноразової грошової допомоги по звільненню відповідно до Наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 02 календарні роки; 3) грошової компенсації замість належного до видачі речового майна у сумі 16745, 28 грн.
Однак, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07.04.2020 у справі № 320/5331/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020, визнано протиправним та скасовано згаданий наказ в частині виключення позивача зі списків особового складу та зняття зі всіх видів забезпечення з 23.09.2019 та зобов'язано командира військової частини видати наказ, яким скасувати цей наказ, оскільки не було згоди позивача на виключення його зі списків особового складу військової частини та відсутністю усіх необхідних розрахунків з позивачем на день виключення його зі списків особового складу.
На виконання вказаного рішення суду у справі № 320/5331/19, наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.09.2020 № 193 (далі - наказ від 07.09.2020 № 193) було скасовано пункт 1 наказу від 13.08.2019 № 180 в частині виключення позивача зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та зняття зі всіх видів забезпечення. За пунктом 10 цього наказу відповідачем прийнято рішення вважати позивача виключеним зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та знятим зі всіх видів забезпечення з 27.11.2019.
Проте рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2021, в адміністративній справі № 320/14013/20, визнано протиправним наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.09.2020 № 193 в частині виключення позивача зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та зняття зі всіх видів забезпечення з 27.11.2019, і, зобов'язано командира військової частини НОМЕР_1 скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.09.2020 № 193 в частині виключення позивача зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та зняття зі всіх видів забезпечення з 27.11.2019.
На виконання рішення суду у справі № 320/14013/20, за наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.11.2021 № 239 прийнято рішення скасувати наказ від 07.09.2020 № 193 стосовно виключення позивача зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та зняття зі всіх видів забезпечення з 27.11.2019 та читати у наступній редакції: «сержанта ОСОБА_1 , командира гармати артилерійського взводу батареї забезпечення, вважати виключеним зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та знятим зі всіх видів забезпечення з 03.12.2020».
Позивач стверджував, що пункт 10 наказу відповідача від 09.11.2021 № 239 є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки при прийнятті судових рішень у справі № 320/5331/19 судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що наказ відповідача від 13.08.2019 № 180 про виключення позивача зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та зняття зі всіх видів забезпечення з 23.09.2019, без проведення усіх необхідних розрахунків на день виключення є протиправним і необґрунтованим, належним способом захисту його порушеного права є зобов'язання відповідача видати наказ по стройовій частині, яким скасувати наказ від 13.08.2019 № 180 в частині виключення позивача зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та зняття зі всіх видів забезпечення з 23.09.2019, оскільки 29.08.2019 ним до відповідача було надіслано поштовим відправленням рапорт про незгоду на виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 без повного розрахунку, який отриманий відповідачем 17.09.2019.
За змістом спірного наказу від 09.11.2021 вбачається, що підставою для виключення зі списків особового складу позивача було рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2021 № 320/14013/20, а також рапорт підполковника ОСОБА_2 (вх. №1660 від 09.11.2021).
Водночас, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2020 у справі №320/5332/19, що набрало законної сили 15.09.2020, було зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 від 25.04.2019 про надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2019 рік та прийняти відповідне рішення.
Під час розгляду справи відповідачем не спростовано тверджень позивача в зазначеній частині та не надано жодного рішення за результатами розгляду рапорту від 25.04.2019 щодо виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2019 рік, а матеріали справи зворотного не містять.
Зазначене свідчить про те, що повного розрахунку з позивачем у частині виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2019 рік на час прийняття спірного наказу від 09.11.2021 відповідачем здійснено не було.
Суд зазначає, що виключення зі списків особового складу військовослужбовця, звільненого з військової служби, можливе за умови здачі посади та проведення з ним усіх необхідних розрахунків по грошовому, продовольчому та речовому забезпеченню. При цьому виключення військовослужбовця зі списків особового складу до проведення усіх необхідних розрахунків дозволяється лише зі згоди такого військовослужбовця.
У матеріалах справи відсутні докази того, що позивач надавав згоду на виключення його зі списків особового складу до проведення усіх необхідних розрахунків, та те, що ним ніби то отримано матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2019 рік.
Таким чином з урахуванням встановлених обставин у справі, суд дійшов висновку, що оскільки позивача виключено зі списків особового складу до проведення з ним усіх необхідних розрахунків, станом на день прийняття спірного наказу (28.06.2023), а також те, що фактично виключено його зі списків особового складу за десять (10) місяців до набрання чинності судовим рішенням у справі №320/14013/20 та за тридцять шість (36) місяців до винесення спірного наказу №132 від 28.06.2023, тому оскаржуваний позивачем наказ у частині виключення позивача зі списків особового складу військової частини є передчасним та протиправним.
При цьому, винесення наказу про виключення позивача зі списків особового складу з 04.12.2020 унеможливлює дотримання вимог пункту 242 Положення № 153/2008 щодо зобов'язання позивача у п'ятиденний строк прибути до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік.
З урахуванням викладеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку про протиправність наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28.06.2023 №132 в частині: «сержанта ОСОБА_1 , командира гармати артилерійського взводу батареї забезпечення, вважати виключеним зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та знятим зі всіх видів забезпечення з 04.12.2020». Інших вимог зобов'язального характеру позовна заява не містить.
З огляду на вищезазначене, Київський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Згідно частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору та не надав доказів понесення інших судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (про стройовій частині) від 28.06.2023 №132 в частині виключення сержанта ОСОБА_1 , командира гармати артилерійського взводу батареї забезпечення, зі списку особового складу військової частини НОМЕР_1 та зняття з всіх видів забезпечення з 04.12.2020.
Позивач: ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ).
Відповідач: командир військової частини НОМЕР_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Білоноженко М.А.