18 листопада 2024 р. Головуючий І інстанції: Заічко О.В. Справа № 520/4918/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,
Суддів: Бегунца А.О. , Русанової В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 року повний текст складено по справі № 520/4918/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
22.02.2024 року представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Коломойцев М.М. звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - пенсійний орган, ГУ ПФУ в Харківській області) в проведенні перерахунку її пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії з 01.04.2019 року, згідно з оновленою довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.02.2024 року № ФХ127154, надану станом на 05.03.2019 року;
- зобов'язати ГУПФУ в Харківській області провести перерахунок та виплату позичці пенсії з 01.04.2019 року, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закон України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ) з врахуванням положень Постанови № 704, згідно з оновленою довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.02.2024 року № ФХ127154, надану станом на 05.03.2019 року.
В обґрунтування позовних вимог представник позички зазначив, що ОСОБА_1 є пенсіонеркою Міністерства оборони України, пенсія їй призначена по втраті годувальника, померлого ОСОБА_2 , згідно із Законом №2262-ХІІ. З 05.03.2019 року, з дня набрання чинності рішенням у справі №826/3858/18, виникли підстави для перерахунку пенсій призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення. Разом з цим, в результаті протиправних дій пенсійного орану позивачці не здійснено перерахунок та виплату пенсії, обчислену з грошового забезпечення визначеного на підставі довідки виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01.02.2024 року № ФХ127154, надану станом на 05.03.2019 року.
Відзив на адміністративний позов від відповідача не надходив.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 року (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадження)) відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 .
Висновок суду першої інстанції вмотивований тим, що після отримання оновленої довідки наданої ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01.02.2024 року № ФХ127154 станом на 05.03.2019 року, у відповідача виник обов'язок у відповідності до Закону № 2262-ХІІ та Порядку № 45 перерахувати пенсію позивачці. Разом з цим, матеріали справи не містять доказів відмови ГУ ПФУ в Харківській області щодо здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.02.2024 року № ФХ127154, надану станом на 05.03.2019 року.
Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Коломойцев М.М. посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції всіх обставин справи, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити вимоги адміністративного позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції фактично констатував наявність у позивачки права на перерахунок пенсії за наявною довідкою, однак з формальних підстав відмовив у судовому захисті з питання поновлення такого права, отже, фактично відмовив позивачці у доступі до правосуддя.
Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надійшов, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
В даному випадку, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не є складними, виходячи з визначення справ незначної складності.
Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України).
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а судове рішення на підставі ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав.
Судовим розглядом встановлено, що позивачка перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області та отримує пенсію по втраті годувальника ОСОБА_2 призначену на підставі Закону № 2262-XII (а.с.8).
07.02.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_2 підготував та скерував до ГУ ПФУ в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 від 01.02.2024 року № ФХ127154 станом на 05.03.2019 року із включенням всіх видів додаткового грошового забезпечення (а.с. 12-13).
Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, перевіряючи рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною 1 ст. 63 Закону №2262-ХІІ визначено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Частиною 4 цієї ж норми передбачено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст.51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що перерахунок пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону № 2262-ХІІ може бути проведений як за додатковими документами, які має право надати пенсіонер, так і на підставі відомостей, які надаються уповноваженими державними органами.
У випадку, коли перерахунок пенсії проводиться у зв'язку із зміною розміру видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців на підставі відповідної довідки про розмір грошового забезпечення, виданої уповноваженим органом, то такий перерахунок провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Згідно зі статтею 10 Закону № 2262-ХІ1, обов'язок нарахування та виплати пенсій покладено на органи Пенсійного фонду, які здійснюють нарахування пенсій на підставі наданих документів, відповідними органами/особою-пенсіонером довідок про розмір грошового забезпечення, і розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у довідках.
Частиною 1 ст. 52 Закону № 2262-ХІІ визначено, що особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, пенсія виплачується органами Пенсійного фонду України щомісяця, не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України, незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця його проживання, через організації, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
З аналізу наведеної норми можна дійти висновку, що виплата перерахованої пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки від 01.02.2024 року № ФХ127154 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 , станом на 05.03.2019 року, пенсійним органом мала бути здійснена не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія (тобто 29.02.2024 року).
Водночас, як убачається з матеріалів справи представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Коломойцев М.М. звернувся до суду з цим позовом 22.02.2024 року. Таким чином, враховуючи положення ч. 1 ст. 52 Закону № 2262-ХІІ, станом на 22.02.2024 року права позивачки пенсійним органом порушені не були.
Колегія суддів відхиляє доводи представника позивачки щодо відмови судом першої інстанції з формальних підстав у судовому захисті порушених прав ОСОБА_1 , оскільки до суду апеляційної інстанції скаржником не було надано жодних доказів, які б безспірно посвідчували ту обставину, що з часу отримання довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 01.02.2024 року № ФХ127154 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 , відповідач не здійснив перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі означеної вище довідки.
Таким чином, беручи до уваги те, що станом на дату звернення представника позивачки до суду з цим позовом права ОСОБА_2 пенсійним органом порушені не були, враховуючи, що позивачкою до суду першої інстанції не надано доказів відмови ГУ ПФУ в Харківській області щодо здійснення їй перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки від 01.02.2024 року № ФХ127154, представником позивачки не надано таких доказів і до суду апеляційної інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 .
Колегія суддів зауважує, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати), зазвичай, індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
З урахуванням наведено вище, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Коломойцев М.М. та не вбачає підстав для скасування судового рішення.
Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін (п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України).
У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного від 03.04.2024 року по справі № 520/4918/24, - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Л.В. Мельнікова
Судді А.О. Бегунц В.Б. Русанова