про залишення позовної заяви без руху
11 листопада 2024 рокум. Ужгород№ 260/6957/24
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Маєцька Н.Д., вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 , в особі представника Нам'яка Ю.Ю., звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою просить: 1) Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо постановки ОСОБА_1 на військовий облік військовозобов'язаних; 2) Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 що стосуються видачі мобілізаційного розпорядження щодо ОСОБА_1 ; 3) Визнати протиправними дії представників ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо незаконного затримання без законних на те повноважень у відношенні до ОСОБА_1 ; 4) Визнати протиправною дії/бездіяльність військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неналежного проведення медичного обстеження з порушенням визначеного Законом порядку під час проходження військово-лікарської комісії та вчинення дій пов'язаних з визначенням придатності ОСОБА_1 ; 5) Скасувати протокол військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , в частині, що стосується визначення придатності ОСОБА_1 за станом здоров'я до військової служби.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України з наступних підстав.
Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
За приписами частини першої-другої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Із цих законодавчих положень вбачається, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.
При цьому, зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Наведений висновок сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 по справі № 640/7310/19.
Відтак, обов'язок з визначення (формулювання) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав, на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, тому для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що містяться в статтях 160, 161 КАС України.
В прохальній частині позовної заяви позивач зокрема просить скасувати протокол військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , в частині, що стосується визначення придатності за станом здоров'я до військової служби.
В той же час, позивачем у прохальній частині позову не вказано такі реквізити оскарженого протоколу як дата та номер.
Відповідно до п. 5, 8 ч. 1 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, а також перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У відповідності до ч. 2 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до частин 4, 5 ст. 94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що не є військовозобов'язаним, знятий та не перебуває на військовому обліку та підставою зняття/виключення позивача з військового обліку є висновок про непридатність до військової служби.
Позивач також зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_3 проведено медичний огляд з метою встановлення його придатності до військової служби, однак такий проведений з порушенням Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України. Зі змісту заявлених позовних вимог вбачається, що позивач зокрема просить суд скасувати протокол військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , в частині, що стосується визначення придатності за станом здоров'я до військової служби.
В той же час, суддя констатує, що в порушення вищенаведених норм КАС України, позивачем до позовної заяви не додано жодного доказу, що підтверджує обставини, наведені позивачем у позовній заяві, а також перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.
Наведене вказує на недотримання позивачем вимог частини четвертої статті 161 КАС України в частині надання доказів в обґрунтування позовних вимог про порушення прав рішенням, діями чи бездіяльністю відповідача.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення та звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 132 КАС України).
Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України "Про судовий збір" № 3674-VI (надалі Закон України № 3674-VI).
Відповідно до статті 3 частини 1 Закону України № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Так, згідно ст.4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Цією ж нормою встановлено, що за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік», станом на 01 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 3028,00 грн.
Таким чином, ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру становить 1211,20 грн.
У той же час згідно з ч. 3 ст. 6 Закону №3674-VI у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Зі змісту заявлених позовних вимог вбачається та враховуючи їх взаємопов'язаність, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, отже, за подання до адміністративного суду даного позову ставка судового збору становить 2422,40 грн.
Однак, доказів на підтвердження сплати судового збору суду не надано.
В той же час, відповідно до статті 4 частини 3 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки позовна заява подана до суду через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд", тому при зверненні до суду необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1937,92 грн.
Відтак, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1937,92 грн. та надати суду докази на підтвердження такої сплати.
В позовній заяві представник позивача зазначає, що позивач звільнений від сплати судового збору, однак не вказує підставу для звільнення від сплати судового збору, визначену ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Водночас, доказів, які б підтверджували те, що позивач на цей час є військовослужбовцем, військовозобов'язаним чи резервістом, який призваний на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, до позовної заяви не додано.
Відтак, позивачу вказаний судовий збір слід перераховувати на наступні платіжні реквізити: отримувач коштів - ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37975895; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA988999980313141206084007493; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *; 101; _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Отже, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду:
- позовну заяву, оформлену відповідно до вимог ст. 160 КАС України із викладенням прохальної частини у відповідності до законодавства, із зазначенням дати та номеру оскаржуваного протоколу військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо визначення придатності позивача за станом здоров'я до військової служби;
- докази, що підтверджують обставини, наведені позивачем у позовній заяві;
- оригінал доказу сплати судового збору у розмірі 1937,92 грн.
На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вищезазначених недоліків.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Попередити позивача, що у випадку не виправлення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Д. Маєцька