Справа № 759/11735/24 Головуючий у І інстанції Новик В.П.
Провадження № 33/824/4538/2024 Категорія ч. 5 ст. 126 КУпАП Доповідач у 2 інстанції Шроль В. Р.
01 листопада 2024 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду В.Р.Шроль, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 03 липня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн. 60 коп. судового збору,
За постановою суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що 29 травня 2024 року о 10 годині 02 хвилин, будучи особою, яка раніше вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, повторно керував автомобілем «Додж», державний номерний знак НОМЕР_1 на 19 км. автодороги Київ-Чоп в м. Києві, не маючи права керування таким транспортним засобом.
В апеляційній скарзі особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, просить постанову в частині накладення додаткового стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 5 років скасувати та постановити нову постанову, якою притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП та накласти стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 гривень, без позбавлення права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що він, не отримував раніше посвідчення водія, був фактично позбавлений права керування транспортними засобами, якого не мав. Також апелянт вказав, що він є інвалідом 2 групи, внаслідок війни, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_2 , та під час проходження військової служби неодноразово нагороджувався високими нагородами Міністерства оборони України, що не врахував суддя при накладенні адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами..
Крім того, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, звертається з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, оскільки зазначає, що копію постанови отримав лише 21.08.2024 року.
У відповідності до вимог ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення постанови.
З матеріалів справи вбачається, що постанова винесена 03 липня 2024 року, а апеляційна скарга направлена засобами поштового зв'язку 26 серпня 2024 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Вважаю, що особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, слід поновити строк на апеляційне оскарження постанови, оскільки копія постанови в строк, передбачений ст. 285 КУпАП останньому не була вручена, у зв'язку з чим причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови слід визнати поважними.
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, та його захисника , які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, передбачено накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Апеляційна скарга особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, зводиться до незгоди із призначенням суддею адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Вважаю доводи апеляційної скарги про неможливість накладення на особу, яка не отримувала раніше посвідчення водія, адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, безпідставними, з огляду на таке.
Накладення адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на особу, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.126 КУпАП, є обов'язковим.
Статтею 30 КУпАП не встановлено обмежень щодо накладення стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, коли воно передбачене у санкції частини конкретної статті Кодексу України про адміністративні правопорушення, особам, які на момент вчинення адміністративного правопорушення не мали права керувати транспортними засобами.
Зазначене кореспондується з правовим висновком, викладеним у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04.09.2023 року (справа N 702/301/20 , провадження N 51-944 кмо 23).
Та обставина, що ОСОБА_1 раніше не отримував у встановленому порядку посвідчення водія , не є перешкодою для накладення адміністративного стягнення у вигляді позбавлення його права керування транспортними засобами.
З огляду на наведене, накладення суддею на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 40 800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років , є правомірним.
Порушень норм процесуального права, які б могли слугувати підставами для зміни чи скасування судового рішення, не встановлено.
За таких обставин постанова є законною.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Поновити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності строк на апеляційне оскарження постанови судді Святошинського районного суду м. Києва від 03 липня 2024 року.
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, залишити без задоволення, а постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 03 липня 2024 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В. Р. Шроль