Справа № 11-cc/824/3914/2024 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 208 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер справи: 359/4728/24
17 червня 2024 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 травня 2024 року, -
Цією ухвалою відмовлено у відкритті провадження за скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 на незаконне затримання останньої.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 подав в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 апеляційну скаргу, в якій, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати і призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на її незаконне затримання.
Зокрема, автор апеляції зазначає, що, відповідно до норм ст. 29 Конституції України, кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання.
Крім того, апелянт вказує, що до матеріалів скарги було долучено копію рішення ЄСПЛ, справа 57918/21 Kryvosheyeva v. Ukraine, яка була приєднана до справи 29978/14 - Спесивцев проти України, яким було встановлено період незаконного затримання громадянки України ОСОБА_7 між 17 год. 35 хв. 10 січня 2020 року і 07 год. 00 хв. 11 січня 2020 року.
Захисник ОСОБА_6 і прокурор в судове засідання не з'явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, хоча про дату, час та місце судового засідання були завчасно проінформовані.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу у відсутності прокурора і захисника, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів провадження, СУ ГУ УСБУ в місті Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22020200000000004, відомості про яке 10 січня 2020 року були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України.
09 травня 2024 року (скарга датована 08 травня 2024 року) захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області зі скаргою, в якій просить визнати незаконним затримання громадянки України ОСОБА_7 між 17 год. 35 хв. 10 січня 2020 року і 07 год. 00 хв. 11 січня 2020 року.
Зазначена скарга мотивована тим, що, починаючи з 17 год. 35 хв. 10 січня 2020 року до 07 год. 00 хв. 11 січня 2020 року, через підкорення наказам слідчого УСБУ ОСОБА_7 була змушена залишатися поряд з уповноваженими особами УСБУ в Сумській області, що, відповідно до вимог ст. 209 КПК України, свідчить про фактичне її затримання уповноваженою службовою особою.
Ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської від 09 травня 2024 року було відмовлено у відкритті провадження за скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 на незаконне затримання останньої.
Відмовляючи у відкритті провадження за вищенаведеною скаргою, поданою захисником ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , слідчий суддя, вивчивши матеріали, які додані до скарги, прийшов до правильного висновку про відмову у відкритті провадження за вказаною скаргою з огляду на наступне.
Згідно ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання. Кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
При цьому, відповідно до вимог п. 6 ч. 3 ст. 42 КПК України, підозрюваний має право вимагати перевірки обґрунтованості його затримання.
Згідно із положенням ч. 1 ст. 208 КПК України, уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках:
1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення;
2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин;
3) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України;
4) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого статтями 255, 255-1, 255-2 КК України.
Частиною 4 ст. 208 КПК України передбачено, що уповноважена службова особа, яка здійснила затримання особи, повинна негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз'яснити право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування відповідно до положень статті 213 того ж Кодексу, вимагати перевірку обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
Відповідно до ч. 5 ст. 208 КПК України, про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складається протокол, в якому, крім відомостей, передбачених статтею 104 того ж Кодексу, зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень статті 209 цього Кодексу; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов'язків затриманого. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому, а також надсилається прокурору.
Положення статті 206 КПК України надає слідчому судді специфічні повноваження щодо перевірки наявності підстав позбавлення особи свободи (зокрема, наявності судового рішення та ін.) і звільнення такої особи, якщо за результатами такої перевірки відповідних підстав не буде встановлено.
Згідно ст. 209 КПК України, особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
Захисник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 звернувся до суду зі скаргою на незаконне затримання, яке відбулося у січні 2020 року та тривало з 17 год. 35 хв. 10 січня 2020 року до 07 год. 00 хв. 11 січня 2020 року, тобто коли минуло більше чотирьох років після ймовірного порушення прав підозрюваної.
Разом з тим, станом на дату звернення до суду із зазначеною скаргою ОСОБА_7 не затримана та не позбавлена свободи з підстав, викладених у скарзі, а тому слідчий суддя прийшов до правильного висновку, що він позбавлений можливості забезпечити процесуальний механізм звільнення особи, яка затримана (позбавлена свободи) за відсутності судового рішення. Тому у цьому випадку не підлягає застосуванню ст. 206 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий судця, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:
1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;
2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;
4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, одним із близьких родичів або членом сім'ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захисником померлого, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;
6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;
7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) цій, негласних слідчих (розшукових) цій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;
9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;
10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;
11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 9-1 частини першої статті 284 КПК України, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Жодних із зазначених рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора захисником ОСОБА_6 не оскаржується.
Отже, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до ч. 4 ст. 304 КПК України, відмовив у відкритті провадження за скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 , в якій порушено питання визнати незаконним затримання громадянки України ОСОБА_7 між 17 год. 35 хв. 10 січня 2020 року і 07 год. 00 хв. 11 січня 2020 року.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, а тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 303, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 травня 2024 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 на незаконне затримання останньої, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
_________________ _________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4