справа № 619/4079/24
провадження № 1-кс/619/1145/24
іменем України
12 листопада 2024 року м. Дергачі
Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської області ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221230000632 від 05 червня 2024 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Пересічне Дергачівського району Харківської області, громадянина України, українця, безпартійного, з базовою середньою освітою, неодруженого, не працюючого, не маючого реєстрації, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 301-1, ч. 1 ст. 155 КК України,
До Дергачівського районного суду Харківської області надійшло клопотання старшого слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дергачівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що 28.01.2024, у вечірній час, точний час під час досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_5 знаходився у невстановленій квартирі в будинку АДРЕСА_2 , разом з малолітньою ОСОБА_8 та іншими знайомими, де вони разом відпочивали та вживали спиртні напої. Перебуваючи за вказаною адресою, ОСОБА_5 , з метою задоволення своєї статевої пристрасті, достовірно знаючи, що ОСОБА_9 не досягла шістнадцятирічного віку, вирішив вступити з останньою у статеві зносини, чим посягнув на її нормальний психічний розвиток. Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на задоволення своєї статевої пристрасті з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку, перебуваючи у одній з кімнат квартири за вищевказаною адресою, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер та наслідки своїх дій, у вигляді посягання на статеву свободу та статеву недоторканість неповнолітньої особи, а також на нормальний її статевий розвиток, будучи особою повнолітньою, діючи протиправно, умисно, за добровільною згодою вступив з неповнолітньою ОСОБА_9 у статевий акт неприроднім шляхом, а саме, вчинив дії сексуального характеру, пов'язані із оральним проникненням в її тіло з використанням власних геніталій.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 155 КК України, тобто вчинення повнолітньою особою дій сексуального характеру, пов'язаних із оральним проникненням в тіло особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, з використанням геніталій.
Крім того, 28.01.2024, у вечірній час, точний час під час досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_5 , знаходився у невстановленій квартирі в будинку АДРЕСА_2 ів, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на виготовлення, зберігання та розповсюдження дитячої порнографії, всупереч заборони виробництва та обігу у будь-якій формі продукції порнографічного характеру на території України, посягаючи на основні принципи суспільної моралі у сфері статевих стосунків, в тому числі в частині заборони поширення вульгарно-натуралістичної, цинічної, непристойної фіксації статевих актів із зображенням у будь-який спосіб дитини, всупереч Закону України «Про захист суспільної моралі», «Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства», ратифікованої Законом України № 4988-VI від 20.06.2012 та Закону України № № 2402-III від 26.04.2001 «Про охорону дитинства», діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, за допомогою фото/відеокамери, якою обладнаний належний йому мобільний телефон «IPhone XS max», виготовив та в подальшому зберігав у пам'яті вказаного мобільного телефону відеофайл із зображенням орального статевого акту між ним та малолітньою ОСОБА_9
29.01.2024 близько 20 год 18 хв, ОСОБА_5 , будучи зареєстрованим в соціальній мережі «Instagram» під ніком « ОСОБА_10 », ім'я користувача « ОСОБА_11 », за допомогою мобільного додатку «Instagram», використовуючи належний йому мобільний телефон «IPhone XS max» опублікував у закритій групі «Мадеевка» в «Instagram», користувачами якої були його знайомі, мешканці Дергачівського району, в кількості 7 осіб, вищевказаний відеофайл, на якому містився запис статевого орального акту між ним та малолітньою ОСОБА_9 . Вказані фото/відеофайли відповідно до висновку судово-мистецтвознавчої експертизи мають порнографічний характер та належать до дитячої порнографії. Таким чином, ОСОБА_5 розповсюдив дитячу порнографію, яку побачили учасники вищевказаної закритої групи.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 301-1 КК України, тобто виготовлення, розповсюдження дитячої порнографії.
В клопотанні зазначається, що вина ОСОБА_5 підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, які додані до матеріалів клопотання.
11 листопада 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 301-1, ч. 1 ст. 155 КК України.
Метою і підставами застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою згідно з пп. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; - незаконно впливати на потерпілу, свідків у цьому кримінальному провадженні
У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримала, просила його задовольнити, посилаючись на наявність ризиків, передбачених пп. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підозрюваний та його захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні просили відмовити в задоволені клопотання, посилаючись на те, що ризики не доведені, захисник просивобрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту або особистого зобов'язання .
Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши надані до суду матеріали та докази в їх сукупності, слідчий суддя доходить до наступного.
Так, в провадженні слідчого відділення ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221230000632 від 05 червня 2024 року, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 301-1, ч. 1 ст. 155 КК України.
Законодавчі підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою .
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1 ст. 178 КПК України.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити: (1) чи набула особа статусу підозрюваної; (2) чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення; (3) чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України; (4) чи наявні інші обставини, які враховуються при застосуванні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України; (5) чи наявні відомості на переконання того, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження; (6) який розмір застави необхідно визначити як альтернативний триманню під вартою запобіжний захід та які обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідно покласти на підозрюваного, у випадку внесення застави.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Запобіжні заходи на стадії досудового розслідування можуть застосовуватися лише до підозрюваного.
За змістом ч. 1 ст. 42 КПК України, статус підозрюваного має, зокрема, особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру.
Частиною 1 статті 276 КПК України визначено, що повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: (1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; (2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; (3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).
Як встановлено слідчим суддею, письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 301-1, ч. 1 ст. 155 КК України, складено і підписано 11.11.2024, вручено останньому в той же день - 11 листопада 2024 року.
Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність останнього до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, копіями наступних документів:
- показаннями неповнолітньої потерпілої ОСОБА_8 , відображеними в протоколах допитах від 06.06.2024 та 26.08.2024;
-показаннями свідка ОСОБА_12 , відображеними в протоколі допиту від 06.06.2024;
-показаннями свідка ОСОБА_13 , відображеними в протоколі допиту від 06.06.2024;
-показаннями свідка ОСОБА_14 , відображеними в протоколі допиту від 12.06.2024;
-показаннями свідка ОСОБА_15 , відображеними в протоколі допиту від 13.06.2024;
-показаннями свідка ОСОБА_16 , відображеними в протоколі допиту від 26.08.2024;
-оглядом відео, проведеного за участю свідка ОСОБА_12 , відображеним в протоколі від 05.06.2024.
-висновком судово-мистецтвознавчої експертизи № 3133/24 від 14.06.2024.
Враховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_5 своїми діями, про які йдеться у повідомленні про підозру, вчинив інкриміновані йому кримінальні правопорушення.
Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_5 вини у вчиненні злочинів. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, що свідчать про вірогідність причетності особи до вчинення інкримінованого злочину та необхідність застосування щодо такої особи обмежувального заходу.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Так, у клопотанні слідчий посилається на наявність ризиків, які свідчать про можливе вчинення ОСОБА_5 дій, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 1 статті 177 КПК, а саме: - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; - незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.
Останній підозрюється у вчиненні декількох злочинів, один з яких є особливо тяжким, який відноситься до кримінальних правопорушень проти громадського порядку та моральності, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років, не має стійких соціальних зв'язків, офіційно не працевлаштований, не має місця реєстрації, що може свідчити про реальні спроби уникнення кримінальної відповідальності шляхом переховування від правоохоронних органів та суду.
Враховуючи встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження дають слідчому судді підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду.
Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що на цей час досудове розслідування кримінального провадження триває, вирішується питання про проведення низки слідчих дій, з метою отримання доказів, з урахуванням механізму злочинної діяльності підозрюваного, знищення доказів даного кримінального провадження полягає у можливості знищення будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення,зокрема, речей та/або інших предметів, які можуть перебувати у житлі за місцем мешкання підозрюваного та які зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, тощо.
Ризик незаконного впливу на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні
При встановленні наявності ризику впливу на потерпілого та свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими та свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані підчас допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
За таких обставин ризик впливу на потерпілого та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану на території України.
Покази потерпілої, свідків у даному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_5 як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю, в тому числі і дистанційно, через інших осіб, впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
Наявність інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України.
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним злочинів, передбачених ч. 3 ст. 301-1, ч. 1 ст. 155 КК України, у разі визнання винуватим у вчиненні яких йому може загрожувати покарання, у тому числі, у виді позбавлення волі. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права.
Наявність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні декількох злочинів, один з яких є особливо тяжким, який відноситься до кримінальних правопорушень проти громадського порядку та моральності, у зв'язку з наявністю встановлених у судовому засіданні ризиків слідчий суддя переконаний, що застосування більш м'яких запобіжних заходів таких, як особисте зобов'язання, особиста порука або ж домашній арешт не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків з урахуванням обставин інкримінованих злочинів, а також даних про особу підозрюваного.
Вирішуючи питання про строк дії такого запобіжного заходу, слідчий суддя враховує інтенсивність встановлених ризиків, обсяг обставин, що підлягають доказуванню, з огляду на правову кваліфікацію, а також введений на всій території України воєнний стан, який поза залежністю від волі сторони обвинувачення може ускладнити проведення слідчих та процесуальних дій, а тому вважає за доцільне визначити строк тримання під вартою строком на 60 днів.
Альтернативний запобіжний захід.
Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Слідчий суддя, відповідно до положень п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, враховуючи фактичні обставини кримінального провадження, визначає ОСОБА_5 заставу у розмірі 250 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 757 000 гривень, та покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України. При визначенні розміру застави, слідчий суддя враховує обставини кримінальних правопорушень, дані про особу підозрюваного, який є працездатною особою, на даний час працює неофіційно, а тому вважає визначений розмір застави достатнім для гарантування виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та таким, що не є завідомо непомірним для останнього.
Визначення розміру застави у даному випадку з урахуванням всіх вищезазначених обставин та тяжкості інкримінованого злочину забезпечує дотримання судом прав особи, передбачених Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Висновки за результатами розгляду клопотання.
З урахуванням встановлених вище обставин кримінального правопорушення та наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_5 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення останнім інкримінованих злочинів, про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення ним дій, передбачених пп. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення клопотання слідчого та застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави.
Слідчим суддею розглядалась можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам, проте, враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, суд вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, буде недостатнім для запобігання існуючим ризикам. Крім того, фактичні обставини інкримінованих йому злочинів, свідчать про його підвищену суспільну небезпеку, що у сукупності із тяжкістю можливого покарання свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків.
За таких обставин суд приходить до висновку, що клопотання захисника ОСОБА_4 про застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою - задоволенню не підлягає.
Слід також зазначити, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221230000632 від 05 червня 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Пересічне Дергачівського району Харківської області, громадянина України, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 10 січня 2025 року (включно).
У задоволенні клопотання захисника про застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов'язання або нічного домашнього арешту - відмовити.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 обчислювати з моменту фактичного затримання, тобто з 12 листопада 2024 року з 17 год 10 хв до 10 січня 2025 року включно.
Строк дії ухвали (в частині тримання під вартою) до 17 год 10 хв 10 січня 2025 року (включно).
Визначити ОСОБА_5 суму застави у розмірі 250 (двісті п'ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 757 000 (сімсот п'ятдесят сім) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: ТУ ДСА України в Харківській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249; Банк отримувача Державна казначейська служба України (м. Київ), код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок: UA 208201720355299002000006674 (призначення платежу - застава), протягом дії ухвали.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 з-під варти - звільнити.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілою у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 11 січня 2025 року.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Дергачівський районний суд Харківської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження та керівнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України - для виконання.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Зобов'язати старшого слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 негайно повідомити близького родича підозрюваного про його тримання під вартою.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу негайно вручити під розпис ОСОБА_5 , прокурору.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляції до суду апеляційної інстанції, а підозрюваним в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Повний текст ухвали складено та оголошений учасникам судового провадження в залі судового засідання № 3 Дергачівського районного суду Харківської області 13 листопада 2024 року о 08 годині 45 хвилин.
Слідчий суддя ОСОБА_1