13 листопада 2024 року м. Житомир справа № 240/7484/24
категорія 112030500
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шимоновича Р.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - ГУ ПФУ в Житомирській області, відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ в Харківській області, відповідач-2), у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 01.03.2024 №063550005378 про відмову у призначенні пенсії по інвалідності 3 групи від каліцтва/поранення, отриманого під час захисту Батьківщини;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити пенсію по інвалідності 3 групи від каліцтва/поранення, отриманого під час захисту Батьківщини у відповідності до вимог статті 32 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з дати подання заяви 22.02.2024.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем безпідставно не було зараховано до страхового стажу період проходження ним військової служби з 2010 по 2014. Вважаючи висновок про недостатність страхового стажу таким, що не відповідає дійсним обставинам, позивач звернувся до суду з цим позовом за захистом порушених прав.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Представник ГУ ПФУ в Житомирській області заперечує щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що належними документами підтверджено страховий стаж 2 роки 11 місяців 13 днів, що є недостатнім для призначення пенсії по інвалідності позивачу.
ГУ ПФУ в Харківській області правом подати відзив на позовну заяву не скористалося.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 22.01.2024 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Житомирській області із заявою, у якій просив призначити пенсію по інвалідності 3 групи від каліцтва/поранення, отриманого під час захисту Батьківщини у відповідності до вимог статті 32 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з дати подання заяви 22.02.2024
Заява позивача про призначення пенсії була розглянута ГУ ПФУ в Харківській за принципом екстериторіальності.
За результатами розгляду заяви ГУ ПФУ в Харківській області прийнято рішення від 01.03.2024 №063550005378 про відмову у призначенні пенсії по інвалідності, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, оскільки з аналізу наданих позивачем документів встановлено, що страховий стаж позивача становить 2 роки 11 місяців 13 днів, що є недостатнім для призначення пенсії по інвалідності. Про зазначене рішення позивача повідомлено листом ГУ ПФУ в Житомирській області від 04.03.2024.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09 липня 2003 року (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною першою статті 30 Закону № 1058-IV передбачено, що пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.
Відповідно до ст. 32 Закону № 1058-IV право на призначення пенсії по інвалідності ІІІ групи мають особи віком від 32 років до досягнення особою 33 років включно при наявності 5 років страхового стажу.
Таким чином, особа, якій установлено ІІІ групу інвалідності у віці від 32 років до досягнення особою 33 років включно, має право на пенсію по інвалідності за наявності страхового стажу 5 років на час настання інвалідності.
Як вже зазначалося, за результатами розгляду заяви ГУ ПФУ в Харківській області прийнято рішення від 01.03.2024 №063550005378 про відмову у призначенні пенсії по інвалідності, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, оскільки з аналізу наданих позивачем документів встановлено, що страховий стаж позивача становить 2 роки 11 місяців 13 днів, що є недостатнім для призначення пенсії по інвалідності.
Також, у вказаному рішення зазначено, що за доданими документами до загального страхового стажу зараховано всі періоди. Для врахування періоду проходження військової служби з 2010 по 2014 рік необхідно надати довідку про нараховані суми грошового забезпечення.
Щодо не зарахування періоду військової служби з 2010 по 2014, суд зазначає наступне.
Законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII.
Частиною другою статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Отже, зарахування періоду військової служби до страхового стажу прямо передбачено нормами закону та не пов'язується з необхідністю сплати страхових внесків.
Статтею 62 Закону № 1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що у військовому квитку позивача міститься відмітка про проходження ним військової служби з 21.01.2010 по 21.01.2013, з 26.03.2014 по 17.06.2014.
Також, в матеріалах справи наявна довідка Міністерства оборони України від 12.12.2023 №290, яка видана ОСОБА_1 в тому, що він проходив військову службу в Збройних Силах України у період з 21.01.2010 по 21.01.2013, з 26.03.2014 по 17.06.2014.
В постанові Верховного Суду від 30 липня 2019 року № 346/1454/17 зроблено правовий висновок, що право позивача на зарахування до страхового стажу періоду перебування на військовій службі прямо передбачено нормами частини другої статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" і не потребує додаткового підтвердження.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що не зарахування позивачу періоду військової служби у період з 21.01.2010 по 21.01.2013 та з 26.03.2014 по 17.06.2014 не може бути належною підставою для втручання в право позивача на пенсійне забезпечення за умови наявності підтверджуючих документів.
Таким чином, період військової служби з 21.01.2010 по 21.01.2013 та з 26.03.2014 по 17.06.2014 має бути зарахований до страхового стажу позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що враховуючи страховий стаж зарахований органом Пенсійного фонду України (2 роки 11 місяців 13 днів) та неправомірну відмову в зарахуванні періодів проходження позивачем військової служби (понад 3 роки страхового стажу), то загальний страховий стаж позивача є більшим за необхідний для призначення пенсії по інвалідності, що в свою чергу, дає позивачу право на призначення пенсії відповідно до ст. 32 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Таким чином, суд дійшов висновку, що для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача необхідно вийти за межі позовних вимог та змінити спосіб захисту порушеного права шляхом визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Харківській області від 01.03.2024 №063550005378 про відмову у призначенні позивачу пенсії та зобов'язання зарахувати до страхового стажу позивача періоди проходження ним військової служби з 21.01.2010 по 21.01.2013 та з 26.03.2014 по 17.06.2014 та призначити пенсію по інвалідності відповідно до ст. 32 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з 22.02.2024.
При цьому, суд відмічає, що відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
У справі, яка розглядається суд встановив, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, рішенням якого позивачу відмовлено у призначення пенсії.
Тож, дії зобов'язального характеру щодо призначення пенсії та виплати пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення цієї пенсії, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 09 липня 2024 року у справі № 240/16372/23.
Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи те що, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження правомірності своєї відмови, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх часткового задоволення.
Розподіл судових витрат, відповідно до ст.139 КАС України, не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О.Ольжича, 7, Житомир,10003, код ЄДРПОУ 13559341), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, Харківська область, 61000, ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 01.03.2024 №063550005378 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди проходження ним військової служби з 21.01.2010 по 21.01.2013 та з 26.03.2014 по 17.06.2014 та призначити пенсію по інвалідності відповідно до ст. 32 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з 22.02.2024.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 13 листопада 2024 року.
Суддя Р.М.Шимонович