Справа № 369/17244/24
Провадження №2/369/8153/24
12.11.2024 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Скрипник О.Г., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11.10.2024 року позовну заяву було залишено без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст. ст. 175-177 ЦПК України та заявнику було роз'яснено право протягом десяти днів з дня отримання ухвали усунути виявлені недоліки.
12.11.2024 року до суду надійшла заява за вх. № 50550 про усунення недоліків, якою представник позивача частково усунув зазначені в ухвалі недоліки та які прийняті судом.
Зокрема, до заяви подано додано квитанцію про сплату судового збору та висновок про вартість майна.
В той же час позивачем не усунуто повністю вимоги, які були зазначені в ухвалі від 21.10.2024 року, а саме: не зазначено дані, про відповідача, номери засобів зв'язку, дати народження, РНОКПП, що позбавляє можливості відкрити провадження у справі за даною заявою.
Враховуючи те, що позивачка ОСОБА_1 не усунула в повній мірі недоліки позовної заяви, позовну заяву слід вважати неподаною і повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із вказаною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Згідно 258 ЦПК України судові рішення викладаються у таких формах: ухвали; рішення; постанови, судові накази.
Згідно ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.
У вказаному Рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Отже, з огляду на те, що судове рішення про залишення заяви без руху, не було виконано стороною заявника в повному обсязі, а також приймаючи до уваги те, що повернення заяви, відповідно до ч. 6 ст. 185 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, так як після усунення вказаних недоліків заявник має право повторно звернутися до суду із вказаною заявою, суд приходить до висновку, що подана заява підлягає поверненню.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
При цьому суд роз'яснює, що згідно ч.7 ст.185 ЦПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.185,353,354 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - вважати неподаною та повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви, в загальному порядку, передбаченому законом.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя: Оксана СКРИПНИК