Україна
Донецький окружний адміністративний суд
14 листопада 2024 року Справа №200/4044/23
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Дмитрієв В.С., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали,
В провадженні Донецького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04.09.2023 адміністративний позов задоволено частково.
Зокрема, вказаним рішенням зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 16 листопада 2022 року щомісячну доплату у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.
При цьому суд відмовив у задоволенні позовних вимог в частині виплати пенсії без обмеження максимальним розміром, з огляду на їх передчасність.
04.11.2024 до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали.
В обґрунтування клопотання зазначено, що на виконання рішення суду відповідачем проведено перерахунок його пенсії з 16.11.2022, а саме встановлено щомісячну доплату до пенсії, передбачену Постановою №713 у розмірі 2000,00 грн, проте розмір пенсії обмежено максимальним розміром - 23610,00 грн. ОСОБА_1 наголосив, що він звертався з позовними вимогами щодо виплати пенсії без обмеження максимальним розміром, проте суд відмовив у задоволенні позовних вимог в цій частині з огляду на передчасність.
Заявник зауважив, що пенсійним органом протиправно обмежено його пенсію максимальним розміром, всупереч рішення суду у справі № 200/1363/23, з огляду на відсутність зобов'язань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо виплати пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром у рішенні № 200/4044/23.
Ознайомившись із поданим клопотанням, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення його без розгляду з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої, другої, шостої статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій.
З аналізу вказаних положень можна дійти висновку, що постановлення окремої ухвали можливе під час розгляду справи.
Крім того, окрема ухвала суду є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на виявлені під час судового розгляду порушення законності, а також причини та умови, що цьому сприяли. Постановлення такої ухвали є правом, а не обов'язком суду.
Цей висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 07.02.2019 року у справі № 800/500/16 та ухвалі від 18.03.2019 року у справі № 200/4900/17, ухвалі Верховного Суду від 03.09.2024 у справі №460/27546/23.
Суд зазначає, що за результатами розгляду цієї справи судом прийнято рішення від 04.09.2023 про часткове задоволення позовних вимог, яке набрало законної сили.
Отже, клопотання про постановлення окремої ухвали подано поза межами судового розгляду, після набрання рішенням законної сили.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до положень статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, передбачено право особи-позивача, на користь якої ухвалено рішення суду, подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статті 249 цього Кодексу.
Разом з тим ОСОБА_1 не звертався до суду із заявою відповідно до положень статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду клопотання про постановлення окремої ухвали.
Відповідно до частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
За таких обставин, клопотання ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали є безпідставним, а тому суд вважає, що таке клопотання підлягає поверненню заявникові без розгляду.
Керуючись ст.ст. 167, 248, 249, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Клопотання ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали повернути заявникові без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Першого апеляційного адміністративного суду.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.С. Дмитрієв