Україна
Донецький окружний адміністративний суд
15 листопада 2024 року Справа№200/6632/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення
(виклику) сторін адміністративний позов Фізичної особи - підприємця
ОСОБА_1
до відповідача Головного управління ДПС у Донецькій області
про визнання протиправним та скасування вимоги, зобов'язання вчинити певні дії, -
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ 44070187, юридична адреса: 87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, 59) про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12.04.2024 року форми «Ф» №0000106-1311-0599, зобов'язання провести у відповідність інтегровану картку платника шляхом виключення відомостей щодо нарахування орендної плати з фізичних осіб в сумі 47472,98 грн.
Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, як вважає позивач, приймаючи вимогу, яка оскаржується, відповідач діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством.
Зазначає, що, починаючи з 1 січня 2023 року, за земельні ділянки, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, плата за землю не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.
Враховуючи наведене, просить адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
У відзиві на позовну заяву відповідач вказав на її безпідставність та зазначив, що вимога, яка оскаржується, прийнята в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством з питань оподаткування.
Вказує на те, що для цілей справляння плати за землю відповідно до п.п. 69.14 п. 69 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу застосовується тільки перелік територій активних бойових дій (частина друга розділу І) та тимчасово окупованих російською федерацією (розділ ІІ). Відповідно до Переліку територій, затвердженого наказом № 309 (зі змінами), територію Слов'янської міської територіальної громади Донецької області віднесено з 24.02.2022 року до території можливих бойових дій.
Зазначає, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці не звільняються від нарахування і сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, що розташовані на території Слов'янської міської територіальної громади, за 2022 та 2023 роки.
Враховуючи наведене, просить у задоволені адміністративного позову відмовити у повному обсязі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, суд з'ясував наступні обставини справи.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 , перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Донецькій області.
20.12.2019 року між ОСОБА_1 та Слов'янською міською радою укладений договір оренди земельної ділянки за кадастровим номером 1414100000:01:006:0393, яка розташована та адресою: АДРЕСА_2 .
12.04.2024 року Головним управлінням ДПС у Донецькій області сформована вимога про сплату ОСОБА_1 боргу (недоїмки) зі сплати орендної плати з фізичних осіб (код класифікації доходів бюджету 18010900, код території UA14120210000056793) у сумі 47472,98 грн., єдиного податку з фізичних осіб (код класифікації доходів бюджету 18050400) у сумі 1276,80 грн.
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу з орендної плати з фізичних осіб.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до п.п. 41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби є органи державної податкової служби.
Згідно п. 31 ст. 1 Закону України «Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що формує податкову і митну політику (в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів, єдиного внеску) та забезпечує її реалізацію (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), та його територіальні органи.
Таким чином, відповідач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин та забезпечення реалізації податкової політики в частині адміністрування єдиного внеску.
Згідно частини першою статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 статті 4 Податкового кодексу України кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.
Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачений обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку та строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 статті 36 Податкового кодексу України).
Орендна плата землі державної та комунальної власності - це плата за землю у складі податку на майно і зараховується до місцевого бюджету (статті 10, 14, 269 Податкового кодексу України).
Відповідно до пп. 14.1.72 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Згідно пп. 14.1.73. п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.
Відповідно до пп. 269.1.1 і 269.1.2 п. 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Перелік платників податку, об'єкт оподаткування, база оподаткування, пільги із сплати податку, ставка податку, податковий період, порядок обчислення суми податку, порядок обчислення сум податку в разі зміни власника об'єкта оподаткування податком, порядок сплати податку, строки сплати податку регулюються статтями 269-289 Податкового кодексу України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року з подальшим продовженням його терміну відповідними Указами. Воєнний стан діє і станом на цей час.
Згідно статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-ІХ від 15 березня 2022 року доповнено пункт 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України підпунктом 69.14, відповідно до якого тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, пп. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України встановлена пільга на час введення воєнного стану для землекористувачів зі сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у випадку, зокрема, розташування таких земельних ділянок на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.
З аналізу зазначених норм вбачається, що вказані норми є імперативними та такими, що звільняють позивача як від нарахування, так і від сплати відповідних податкових зобов'язань, за умови щодо місця розташування відповідного нерухомого майна та земельної ділянки на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії.
22.12.2022 року Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України прийнято Наказ № 309, яким затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Відповідно до п. 1.2 підрозділу 1 розділу І вказаного Переліку Слов'янську міську територіальну громаду (UA14120210000056793) з 24.02.2022 віднесено до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії. Дата припинення можливості бойових дій щодо вказаної території не визначена.
Як вбачається з матеріалів справи, місцем розташування земельної ділянки яка належить позивачу з кадастровим номером 1414100000:01:006:0393 є Слов'янська міська територіальна громада Донецької області, тобто вказаний об'єкт нерухомого майна підпадав під дію положень п. 69.14 та 69.22 підрозд. 10 розд. ХХ ПК України.
Заперечуючи проти права позивача на пільги щодо сплати орендної плати з фізичних осіб п. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, відповідач посилається на Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно», яким внесено зміни до п. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України.
Так, у редакції Закону № 3050-IX від 11.04.2023 пункт 69.14 викладено таким чином:
За період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї),що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (абз. 1 п. 69.14).
Платники плати за землю, які до дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» відповідно до пункту 286.2 статті 286 цього Кодексу задекларували за 2022 та/або 2023 роки податкові зобов'язання з плати за землю за земельні ділянки, що розташовані на територіях, визначених цим підпунктом, мають право відкоригувати нараховані податкові зобов'язання з плати за землю за період березень 2022 - грудень 2023 року шляхом подання в порядку, визначеному цим Кодексом, уточнюючих податкових декларацій (абз. 5 п. 69.14).
Тобто, законодавець визначив умови оподаткування, уточнивши, що від плати за землю (орендної плати) звільняються земельні ділянки виключно в зоні активних бойових дій чи на окупованих територіях, змінивши початок цього періоду та обмеживши його дію до 31.12.2022.
З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що у платників податків на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та платників плати за землю, які задекларували за 2022 рік, 2023 рік податкові зобов'язання по вказаним податкам, з'явилось право відкоригувати нараховані податкові зобов'язання шляхом подання податкових декларацій за відповідний період.
Посилання відповідача на дію вказаних норм Податкового кодексу України у спірний період в редакції Закону України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Кодексу та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно», яким відповідне право надається у разі розташування відповідних об'єктів нерухомості на територіях активних бойових дій, а також яким визначено право платників податку, які задекларували відповідні зобов'язання, відкоригувати нараховані податкові зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за період 2022 та 2023 роки шляхом подання в порядку, визначеному цим Кодексом, уточнюючих податкових декларацій за відповідний період, не заслуговують на увагу з огляду на те, що вказаний закон набув чинності 06.05.2023.
Тобто, у спірний період Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ не був чинним, відтак його норми застосуванню не підлягали, оскільки не пов'язували розташування відповідних об'єктів нерухомого майна з територіями саме активних бойових дій, як і не передбачали умовою звільнення від сплати податків подання платником уточнюючих декларацій з нульовими показниками.
Лише 06.05.2023 набули чинності зміни щодо надання права платникам податків на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та платникам плати за землю, які задекларували за 2022 рік, 2023 рік податкові зобов'язання по вказаним податкам, відкоригувати нараховані податкові зобов'язання шляхом подання податкових декларацій за відповідний період.
Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави.
Тобто, за нормами Податкового кодексу України, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин та були чинні на момент виникнення спірних правовідносин, єдиною умовою для ненарахування та несплати зазначених податкових зобов'язань було розташування відповідних об'єктів нерухомого майна на території, на якій ведуться (велися) бойові дії.
Твердження відповідача, що у позивача відсутні пільги щодо сплати орендної плати з фізичних осіб, оскільки Слов'янська міська територіальна громада законодавчо віднесена до територій можливих бойових дій, критично оцінюється судом з огляду на положення пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 за № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» (у спірний період), відповідно до якого до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій та території активних бойових дій.
Також суд враховує, що застосування пп.69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України у редакції Закону України від 11.04.2023 №3050-ІХ не відповідатиме принципу правової визначеності, складовою якого є принцип легітимних очікувань, який має застосовуватись не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього застосування чинних норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх дій.
За практикою ЄСПЛ, яка сформувалась з питань імперативності правил про прийняття рішення на користь платників податків, у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов'язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справа «Серков проти України», заява № 39766/05, пункт 43).
Зважаючи на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, суд дійшов висновку, що у період з 01 березня 2022 року по 05 травня 2023 року позивач звільнений від сплати орендної плати за землю, відтак вважає позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12.04.2024 року форми «Ф» №0000106-1311-0599 такими, що підлягають задоволенню в частині боргу (недоїмки) зі сплати орендної плати з фізичних осіб (код класифікації доходів бюджету 18010900, код території UA14120210000056793) у сумі 47472,98 грн.
Щодо позовних вимог про зобов'язання провести у відповідність інтегровану картку платника шляхом виключення відомостей щодо нарахування орендної плати з фізичних осіб в сумі 47472,98 грн., суд враховуж наступне
Наказом Міністерства фінансів України №5 від 12.01.2021 року затверджений Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок №5).
Відповідно до п.2 розділу І Порядку №5 інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу.
Пунктом 2 підрозділу 13 розділу ІV Порядку №5 зазначено, що на підставі інформації про початок/продовження у законодавчо встановлені строки процедури адміністративного оскарження (скарга (заява) платника податків) або про початок/продовження процедури судового оскарження нарахована сума податків вважається неузгодженою, а в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо її виключення. У разі якщо за результатами судового оскарження нарахована сума у повному обсязі скасовується, то в ІКП відображення облікових показників щодо поновлення такої суми не проводиться.
Відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюжетом.
Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування в інтегрованій картці позивача дійсного стану зобов'язань перед бюджетом.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.02.2019 року по справі №825/999/17 та від 26.02.2019 року по справі №805/4374/15-а.
Враховуючи наведене, суд вказує про відсутність підстав для задоволення як передчасних позовних вимог в частині зобов'язання податкового органу внести зміни до інтегрованої картки, оскільки відсутні підстави вважати, що право позивача буде порушено з боку податкового органу після набрання законної сили судовим рішенням по даній справі.
У разі набрання даним рішенням законної сили у позивача виникне право звернутися до контролюючого органу із вимогою про виключення з обліку спірної суми податкового боргу у розмірі 47472,98 грн. та лише відмова контролюючого органу провести дії щодо виключення з обліку суми вказаного податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб може бути підставою для оскарження в суді.
Тобто, задоволення позовних вимог в цій частині буде свідчити про вирішення спору, який наразі відсутній, оскільки суд виходить з того, що у порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені, невизнані або оспорювані права. Суд не може під час прийняття рішення по суті справи, вирішувати питання щодо правовідносин, які, можливо, будуть мати місце в майбутньому.
Таким чином, в спірних правовідносинах належним та достатнім для захисту прав позивача є визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12.04.2024 року форми «Ф» №0000106-1311-0599 в частині боргу (недоїмки) зі сплати орендної плати з фізичних осіб (код класифікації доходів бюджету 18010900, код території UA14120210000056793) у сумі 47472,98 грн., оскільки саме таке рішення суду, в разі набрання ним законної сили, є підставою для вчинення податковим органом дій по виключенню з обліку сум, які визначали наявність податкового боргу в інтегрованій картці платника.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Позивачем надані суду належні докази в підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його вимоги.
Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано суду жодного доказу правомірності вимоги, яка оскаржується, в розумінні зазначеної норми Закону.
Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в частині визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12.04.2024 року форми «Ф» №0000106-1311-0599 в частині боргу (недоїмки) зі сплати орендної плати з фізичних осіб (код класифікації доходів бюджету 18010900, код території UA14120210000056793) у сумі 47472,98 грн.
В розумінні ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України питання про перерозподіл судових витрат не розглядається.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ 44070187, юридична адреса: 87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, 59) про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12.04.2024 року форми «Ф» №0000106-1311-0599, зобов'язання провести у відповідність інтегровану картку платника шляхом виключення відомостей щодо нарахування орендної плати з фізичних осіб в сумі 47472,98 грн. - задовольнити частково.
Вимогу Головного управління ДПС у Донецькій області від 12.04.2024 року форми «Ф» №0000106-1311-0599 про сплату Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 в частині боргу (недоїмки) зі сплати орендної плати з фізичних осіб (код класифікації доходів бюджету 18010900, код території UA14120210000056793) у сумі 47472,98 грн. - визнати протиправною та скасувати.
В задоволенні іншої частини адміністративного позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Т.В. Давиденко