18 листопада 2024 рокуСправа №160/25384/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Військова частина НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
20.09.2024 року ОСОБА_1 звернувся через підсистему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо невиплати ОСОБА_1 разової грошової виплати до Дня Незалежності України за 2024 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову грошову виплату до Дня Незалежності України за 2023 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, як учаснику бойових дій, відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що він є учасником бойових дій. У серпні 2024 року позивач отримав одноразову грошову допомогу, як учасник бойових дій у розмірі 1 000 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2024 року №369 «Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань». Проте позивач вважає, що грошова допомога була виплачена в розмірі меншому, ніж передбачено чинним законодавством України, та висновку Конституційного Суду України, викладеному у рішенні від 27.02.2020 року №3-р/2020 у справі №1-247/2018 (3393/18). З огляду на викладене, позивач звернувся до відповідача з вимогою щодо перерахунку грошової допомоги та виплати заборгованості. Листом у відповідь відповідач відмовив у здійснені перерахунку. Враховуючи викладене, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 року поновлено строк звернення до суду, прийнято до розгляду уточнену позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 08.10.2024 року.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2024 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Військову частину НОМЕР_1 .
04.10.2024 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від Військової частини НОМЕР_1 надійшли письмові пояснення щодо позовних вимог, в яких зазначено наступне. На виконання п. 2 постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання соціального захисту осіб, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, ветеранів війни та осіб, що працюють в спеціальних умовах" від 27.12.2023 № 1396 командуванням військової частини НОМЕР_1 на адресу Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області листом від 21.05.2024 року за вих. № 7325/фес було надано список військовослужбовців, які проходять військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та мають право на отримання разової грошової виплати до Дня Незалежності України, в тому числі інформацію щодо позивача, оскільки останній отримав статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням управління персоналу штабу Командування ВМС України від 24.07.2023 року серії НОМЕР_2 . Також зазначено, що згідно із постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і “Про жертви нацистських переслідувань», у 2024 році" від 02.04.2024 року № 369 було установлено, що разова грошова виплата до Дня Незалежності України виплачується до 24 серпня 2024 р. учасникам бойових дій, - у розмірі 1 000 гривень.
15.10.2024 року на адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов письмовий відзив на позов, в якому Головне управління не погоджується з позовними вимогами та вважає їх необґрунтованими з наступних підстав. обов'язковому застосуванню. Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2023 року № 754 “Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань» (далі - Постанова № 754) затверджено Порядок використання коштів державного бюджету для забезпечення соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань (далі - Порядок № 754) та Порядок здійснення у 2023 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і “Про жертви нацистських переслідувань». Пунктом 1 Порядку № 754 встановлено, що цей порядок визначає механізм використання коштів, передбачених у загальному фонді державного бюджету за програмою “Щорічна разова грошова виплата ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань та соціальна допомога особам, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною» (далі - бюджетні кошти). Згідно з пп. 4 п. 5 Порядку № 754 Пенсійному фонду України за напрямом, визначеним пп. 4 п. 4 цього Порядку, бюджетні кошти розподіляються в межах бюджетних призначень і спрямовуються на підставі заявки (за формою, визначеною Мінсоцполітики) на фінансування виплати разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої ч. 5 ст.ст. 12 - 15, п. 1 ч. 1 ст. 16 Законом № 3551 і ч. 3 ст. ст. 61 - 64 Закону України “Про жертви нацистських переслідувань» (далі - грошова допомога), і витрат на оплату послуг, пов'язаних з її виплатою та доставкою організаціями, які здійснюють виплату та доставку пенсій і грошової допомоги за місцем фактичного проживання. Пенсійний фонд України формує заявку на фінансування грошової допомоги і витрат на оплату послуг, пов'язаних з її виплатою та доставкою організаціями, які здійснюють виплату та доставку пенсій і грошової допомоги за місцем фактичного проживання, та подає її Мінсоцполітики до 10 серпня поточного року. Кошти для виплати грошової допомоги та оплати послуг, пов'язаних з її виплатою та доставкою, перераховуються Мінсоцполітики на окремий рахунок Пенсійного фонду України, відкритий в АТ “Ощадбанк». Пенсійний фонд України перераховує кошти для виплати допомоги: отримувачам грошової допомоги, які отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), - на поточні рахунки організацій, що здійснюють виплату і доставку пенсій та грошової допомоги відповідно до Порядку виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 року № 1279 “Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги», або на поточні рахунки отримувачів грошової допомоги в уповноважених банках для виплати разом з пенсією (щомісячним довічним грошовим утриманням) загальною сумою шляхом включення допомоги до відомостей (списків) на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання); отримувачам грошової допомоги із числа військовослужбовців, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, служби судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби, які проходять службу (крім пенсіонерів), - на небюджетні рахунки військових частин, установ, організацій за місцем їх служби; - отримувачам грошової допомоги, які перебувають в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах, - на небюджетні рахунки установ виконання покарань і слідчих ізоляторів; іншим отримувачам грошової допомоги - за місцем їх проживання на поточні рахунки таких отримувачів в уповноважених банках. Суми грошової допомоги, не виплаченої станом на 1 грудня поточного року, що надійшли до Пенсійного фонду України від уповноважених банків та АТ “Укрпошта», повертаються Пенсійним фондом України на рахунок Мінсоцполітики, відкритий у Казначействі. Пенсійний фонд України щокварталу до 10 числа інформує Мінсоцполітики про обсяг використаних бюджетних коштів. Тож, вважає, що позовні вимоги щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області стягнути недоплачену суму щорічної допомоги до дня Незалежності за 2023 рік, є безпідставними, тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.11.2024 року у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зупинення провадження у цій справі відмовлено.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням управління персоналу штабу Командування ВМС України від 24.07.2023 року серії НОМЕР_2 .
У серпні 2024 року позивач отримав одноразову грошову допомогу, як учасник бойових дій у розмірі 1 000 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2024 року № 369 «Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань».
Представник позивача, вважаючи, що грошова допомога була виплачена в розмірі меншому, ніж передбачено чинним законодавством України, звернувся до відповідача з адвокатським запитом щодо перерахунку та виплати грошової допомоги.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позивачу відмовлено у здійснені перерахунку та зазначено наступне. Законом України від 20 березня 2023 року № 2983-ІХ “Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань» внесено зміни до Закону № 3551, які набули чинності з 15.04.2023 року, щодо виплати разової грошової допомог до Дня Незалежності України (замість виплати такої допомоги до 5 травня). Щороку до Дня Незалежності України виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. Постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2024 року № 369 “Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і “Про жертви нацистських переслідувань», у 2024 році» установлено, що разова грошова виплата до Дня Незалежності України виплачується до 24 серпня 2024 року у розмірі, зокрема, учасникам бойових дій - 1000 гривень. Згідно з пунктом 2 Постанови № 1396 інформація про осіб (за категоріями), які мають право на отримання разової грошової виплати до Дня Незалежності України і не перебувають на обліку в Пенсійному фонді України, подається Пенсійному фонду України до 1 серпня поточного року Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури, Головним управлінням Національної гвардії, Національною поліцією, Національним антикорупційним бюро, Державною податковою службою, Державною митною службою, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Державним бюро розслідувань, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Службою судової охорони, Міністерством юстиції. Управлінням державної охорони, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Офісом Генерального прокурора, Державною судовою адміністрацією, Державною спеціальною службою транспорту, іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями, підприємствами, установами, організаціями. З метою запобігання розголошення інформації, що може завдати шкоди особі, суспільству і державі, заявка на виплату коштів подається без можливості ідентифікувати осіб, які мають право на отримання разової грошової виплати. Враховуючи викладене, рекомендовано заявнику звернутися до командування військової частини у якій проходить військову службу ОСОБА_1 .
Позивач, вважаючи бездіяльність відповідача щодо не виплати разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, як учаснику бойових дій, відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» протиправною, звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Правовий статус ветеранів війни визначено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року №3551-XII (далі Закон №3551-XII), який прийнято з метою створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Згідно ст.1-1 Закону №3551-XII (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) державна політика у сфері соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України формується та реалізується на принципах соціальної справедливості під час встановлення обсягу пільг та гарантій, комплексності під час формування та реалізації заходів адаптації ветеранів війни до мирного життя, належного фінансового забезпечення передбачених законом пільг та гарантій зазначеній категорії громадян, відкритості та рівного доступу до інформації про державні пільги та гарантії, механізми їх реалізації, доступу до реалізації права на отримання всіх пільг та гарантій, прозорості та підзвітності діяльності органів державної влади, їх посадових осіб у сфері соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України.
Статтею 2 Закону №3551-XII визначено, що законодавство України про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії складається з цього Закону та інших актів законодавства України. Права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни. Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.
Відповідно до ст.4 Закону №3551-XII ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.
До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Частиною 5 Закону №3551-XII зазначено, що учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №367-XIV від 25.12.1998 року статтю 12 Закону було доповнено ч.4 такого змісту: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком».
В подальшому ця норма зазнавала неодноразових змін та була предметом судових розглядів як у судах загальної юрисдикції, так і Конституційному Суді України.
Водночас, 15.04.2023 року набрав чинності Закон України від 20.03.2023 року №2983-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань», яким частину п'яту статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладено в такій редакції: «Щороку до Дня Незалежності України учасникам бойових дій виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2023 року №754 було затверджено Порядок здійснення у 2023 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (далі - Порядок №754).
Відповідно до п.п.2 п.3 Порядку №754 грошова допомога виплачується до 24.08.2023 року (Дня Незалежності України) в такому розмірі: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1000 гривень.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2024 №369 "Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", у 2024 році" встановлено порядок та розміри, категорій осіб, яким здійснюється виплата разової грошової виплати до Дня Незалежності України.
Вказаною постановою установлено, що разова грошова виплата до Дня Незалежності України виплачується до 24 серпня 2024 року учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - у розмірі 1000 гривень.
У той же час, Великою Палатою Верховного Суду у рішенні 05.03.2024 року по зразковій справі №440/14216/23 було надано оцінку зазначеним обставинам та зроблено висновок, що за своєю природою передбачена ч.5 ст. 13 Закону №3551-XII виплата є щорічною разовою грошовою допомогою і приурочення її виплати до різних дат, зміна порядку її виплати не змінює її природи саме як грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни.
Відтак, запроваджену Законом №2983-ІХ разову грошову виплату до Дня Незалежності України за її правовою природою не слід вважати новим видом соціального забезпечення для осіб з інвалідністю внаслідок війни.
Водночас, зміна розміру допомоги у зазначений вище спосіб звужує досягнутий високий рівень соціального захисту осіб з інвалідністю внаслідок війни, відтак не може вважатись рівноцінною, як це передбачає ст. 2 Закону №3551-XII, що, своєю чергою, суперечить також ст. ст. 17, 22 Конституції України.
Відповідно до ч.5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, в контексті викладених висновків Верховного Суду по справі №440/14216/23, суд робить висновок, що своєю природою передбачена ч.5 ст.12 Закону №3551-XII грошова виплата є щорічною разовою грошовою допомогою і приурочення її виплати до різних дат, зміна порядку її виплати, не змінює її природи саме як грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни.
Як було встановлено судом, позивач у серпні 2024 року отримав разову грошову допомогу до Дня Незалежності України у розмірі - 1000 грн., що менше, ніж 5 мінімальних пенсій за віком.
Водночас, аналізуючи вищенаведені обставини, а також враховуючи сформовані правові висновки Верховного Суду у рішенні від 05.03.2024 року по зразковій справі №440/14216/23, суд доходить висновку, що позивач, як учасник бойових дій, має право на отримання грошової допомоги до Дня Незалежності України в 2023 році в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.
Слід зазначити, що Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 10.03.2020 року по справі №160/1088/19 та від 11.08.2023 року у справі №380/103/22).
Враховуючи вищевказане, суд вважає протиправними дії відповідача щодо виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги за 2024 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі меншому, ніж 5 мінімальних пенсій за віком.
Також, в своїй позовній заяві позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача, проте, з урахуванням ч. 1 ст. 2 КАС України та ч. 2 ст. 9 КАС України, з метою повного та ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних визнавши протиправними дії відповідача щодо виплати позивачу суми разової грошової виплати до Дня Незалежності України за 2024 рік, як учаснику бойових дій, в розмірі меншому ніж п'ять мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір» з відповідача судові витрати у відповідності до статті 139 КАС України не стягуються.
Згідно ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 72-77, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо виплати позивачу суми разової грошової виплати до Дня Незалежності України за 2024 рік, як учаснику бойових дій, в розмірі меншому ніж п'ять мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) разову грошову виплату до Дня Незалежності України за 2023 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, як учаснику бойових дій, відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.В. Серьогіна