про залишення позовної заяви без руху
Справа № 367/9897/24
"19" листопада 2024 р. селище Ємільчине
Суддя Ємільчинського районного суду Житомирської області Т.Г. Корсун, розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , орган опіки та піклування виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна,
14 листопада 2024 року до Ємільчинського районного суду Житомирської області з Ірпінського міського суду Київської області надійшла за підсудністю заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , орган опіки та піклування виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб. Отже, вирішуючи питання про прийняття заяв, суддя повинен враховувати, що ці заяви повинні відповідати також і загальним правилам щодо змісту і форми заяви, встановленим статтям 175, 177 ЦПК України.
Таким чином, ознайомившись з поданою заявою, суддя дійшов висновку про необхідність залишення її без руху з таких підстав.
Так, згідно вимог ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити в собі, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункт 5); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви (пункт 8); попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (пункт 9); підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав (пункт 10).
Представник заявника вказуючи у заяві обставини того, що з кола найближчих родичів лише заявник має можливість ефективно дбати про свою тітку та має таку можливість, не надає доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування. Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою.
За змістом ч. 1 ст. 300 ЦПК України суд вирішує питання щодо призначення над недієздатною особою піклувальника або опікуна не інакше, як за поданням органу опіки та піклування. Призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов'язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства - захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в даному конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою. Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий порядок призначення над недієздатними особами опіки, а саме - за поданням відповідного органу.
Згідно з п. 2.4 Розділу 2 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Наказ Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року №34/166/131/88, рішення про встановлення опіки (піклування) повинно бути прийняте не пізніше як у місячний термін з моменту, коли відповідному органові опіки та піклування стане відомо про потребу встановлення опіки чи піклування.
Для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник. При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов'язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб (п. 3.1 Р. 3 Правил опіки та піклування).
Пунктом 3.3 Р. 3 Правил опіки та піклування, визначений перелік документів за наявності яких орган опіки та піклування призначає опікуна.
Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий перелік документів та порядок призначення над недієздатними особами опіки.
Зі змісту заяви не вбачається, що представник заявника чи особисто заявник зверталися до заінтересованої особи Органу опіки та піклування виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області з метою підготовки необхідних документів для встановлення опіки і звернення до суду. Заява не містить даних, що органом опіки та піклування виносилось подання, хоча вимога з даного питання пред'явлена, не додано до заяви відповідного подання органу опіки та піклування про можливість призначення заявника опікуном над недієздатною фізичною особою, при тому, що наявність такого подання є обов'язковим для ухвалення судом рішення за результатами розгляду заяви про визнання фізичної особи недієздатною. Всупереч вищезазначеним вимогам закону до заяви не додано доказів того, що заявник звертався з приводу цього питання до органу опіки та піклування.
Так, фізична особа може бути призначена опікуном (піклувальником) лише за її згодою, що повинно бути виражено в письмовій заяві. Особа, яка виявила бажання виконувати обов'язки опікуна (піклувальника), подає до органу заяву про клопотання перед судом про призначення її опікуном (піклувальником). До заяви додається медичний висновок про те, що за станом здоров'я заявник може бути опікуном (піклувальником). Спеціалісти органу опіки і піклування обстежують матеріально-побутові умови проживання майбутнього опікуна (піклувальника), складають відповідний акт і готують до суду подання щодо кандидатури опікуна (піклувальника).
Однак, в заяві відсутні відомості щодо наявності такої заяви особи, яка просить призначити її опікуном та посилання на докази, що особа зверталась до відповідного органу опіки і піклування з даного питання.
Станом на сьогоднішній день саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення її опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з'ясувати необхідність такого, уникати можливих зловживань в цьому напрямку, та належним чином мотивувати свій висновок про можливість призначення особи опікуном та, перш за все, необхідність такого.
Аналізуючи норми ЦК України так ЦПК України у цьому питанні, слід звернути увагу, що законодавець, захищаючи недієздатну особу покладає на суд обов'язок відразу у рішенні про визнання особи недієздатною вирішити питання захисту прав цієї особи шляхом призначення їй опікуна. При цьому із змісту норм ЦК та ЦПК слідує, що вагома роль органу опіки та піклування, який зобов'язаний надати ґрунтовне подання суду щодо призначення опікуна, полягає в тому, що саме на вказаний орган покладається обов'язок знайти особу, яка за своїми якостями (стан здоров'я, родинні зв'язки тощо) найбільш ефективно для особи, визнаної недієздатною, може виконувати обов'язки опікуна.
Як зазначено Верховним Судом у постанові від 07 квітня 2022 року у справі №712/10043/20, при призначенні опікуна важливі і обов'язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Отже, призначення опікуна недієздатній особі здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
Системний аналіз наведених норм права указує, що обов'язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18).
Судовий процес в такій категорії справ обов'язково ініціюється за наявності подання органу опіки та піклування про призначення опікуна, а вже під час судового розгляду оцінюється зміст цього подання. Однак до заяви не надано подання про призначення заявника опікуном ОСОБА_2 , а так само докази звернення заявника до органу опіки та піклування виконавчого комітету Ірпінської міської ради щодо призначення його опікуном.
Також, згідно ч. 3 ст. 297 ЦПК України, у заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Предметом доказування в даній категорії справ є: наявність хронічного, стійкого психічного розладу; факти, що підтверджують, що громадянин не може розуміти значення своїх дій та керувати ними; причинний зв'язок між психічним розладом і тим, що громадянин не здатний усвідомлювати значення своїх дій керувати ними; досягнення встановленого законом віку громадянином, відносно якого ставиться питання про визначення його недієздатним; інші обставини; висновок судово-психіатричної експертизи; довідки з медичної установи; довідки про постановку на облік у психіатричній установі; виписка з історії хвороби.
Усі доводи і докази щодо предмету доказування мають бути чітко і детально викладені заявником у поданій заяві.
В порушення зазначених вимог процесуального закону, заявник в обґрунтування своїх вимог не зазначив та не надав суду докази, що свідчать про наявність у ОСОБА_2 психічних захворювань, які діагностовано лікарями та існують станом на дату звернення до суду з даною заявою, а саме: виписки із історії хвороби психіатричних закладів (амбулаторної картки хворого), довідка про стан здоров'я, медичні карти особи, тощо.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.
Повноваження адвоката як представника підтверджується довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (ч. 4 ст. 62 ЦПК України).
Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката (ч. 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Згідно до п. 12 Положення про ордер на надання правової допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41, ордер містить, в тому числі, назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо).
Позовна заява підписана адвокатом Оленою Костецькою. Крім того, наданий ордер на надання правничої допомоги ОСОБА_1 у Ірпінському міському суді Київської області.
Справа за підсудністю надійшла до Ємільчинського районного суду Житомирської області, тому заявнику необхідно надати відповідний ордер на надання правничої допомоги його представником у відповідному суді.
Відтак заявнику необхідно виправити вищевказані недоліки.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року, в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає заявнику у доступі до правосуддя після усунення недоліків заяви.
Тому, зважаючи на вищевикладене та наявні недоліки, в силу статті 185 ЦПК України заява підлягає залишенню без руху з наданням заявнику/представнику заявника строк десять днів з дня вручення даної ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом приведення останньої відповідно до вимог діючого Цивільного процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 175, 185, 260, 261 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , орган опіки та піклування виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна - залишити без руху, надавши заявникові десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вказаних недоліків.
Роз'яснити, що в разі не усунення недоліків у встановлений строк заява буде вважатися неподаною та повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
С Суддя Т. Г. Корсун