Справа №295/16969/24
1-в/295/1787/24
Іменем України
18.11.2024 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового
засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі подання ДУ «Житомирська установа виправна колонія (№4)» про приведення вироку у відповідність до вимог чинного законодавства відносно засудженогоОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Гоголеве Великобагачинського району Полтавської області, громадянина України,
встановив:
Адміністрація ДУ "Житомирська установа виконання покарань (№4)" звернулася з поданням про приведення вироку у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886 - ІХ стосовно засудженого ОСОБА_3 .
Представник установи подання підтримав та просив його задовольнити.
В судове засідання засуджений не з'явився, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду заяви. Надав суду заяву про розгляд справи без його участі, у зв'язку з чим, суд проводить розгляд подання у його відсутність.
Прокурор подання підтримав та просив його задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, матеріали особової справи засудженого, суд приходить до наступного висновку.
ОСОБА_3 засуджений 16.01.2024 Дніпровським районним судом м. Києва за ст. 190 ч. 1 КК України до 200 год. громадських робіт. 03.04.2024 засуджений Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70, 72 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі. Вирок набув законної сили - 07.05.2024.
Засуджений 26.04.2024 Деснянським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч.4 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі. Вирок набув законної сили - 27.05.2024.
Початок строку 26.04.2024. Кінець строку: 02.12.2028.
09 серпня 2024 набрав чинності Закон України 3886-IX від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким ст. 51 КУпАП викладено в новій редакції, відповідно до якої дрібним вважається викрадення чужого майна, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
В силу ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
У постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07.10.2024 у справі № 278/1566/21 зроблено правовий висновок щодо декриміналізації викрадення чужого майна шляхом крадіжки та наголошено, що Закон України від 18 липня 2024 року № 3886-ІХ, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом № 3886-ІХ, мають зворотну дію в часі.
Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року. Відповідно до підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2023 - 2684 грн.
Таким чином, зміна розміру дрібного викрадення чужого майна з 0, 2 нмдг до 2 нмдг є зміною кримінального закону в частині кваліфікації кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК України, оскільки у тексті кримінального закону цей розмір не визначений і він вказаний в ст. 51 КУпАП.
Судом встановлено, що згідно вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 03.04.2024 ОСОБА_3 засуджений за ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70, 72 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі.За вказаним вироком ОСОБА_3 вчинив 8 епізодів крадіжок майна, вартість якого на час вчинення правопорушення не перевищувала двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме: 27.02.2023 на суму 2640 грн; 01.03.2023 на суму 1396 грн; 02.03.2023 на суму 2221 грн; 04.03.2023 на суму 1845 грн; 03.05.2023 на суму 635 грн; 08.05.2023 на суму 441 грн 66 коп; 28.10.2023 на суму 2102 грн 36 коп; 02.11.2023 на суму 823 грн 40 коп.
Відповідно до вироку Деснянського районного суду м. Києва від 26.04.2024 ОСОБА_3 засуджений за ч. 2 ст. 15, ч.4 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі. За вказаним вироком ОСОБА_3 вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна, вартість якого на час вчинення правопорушення не перевищувала двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме: 505 грн 72 коп.
За таких обставин вчинене засудженим діяння за вироками Деснянського районного суду м. Києва від 26.04.2024 на даний час відносяться до адміністративного правопорушення та не може вважатися кримінально караними.
Разом з тим, вчинені засудженим діяння за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 03.04.2024, лише за епізодами викрадень на суму 2640 грн, 1396 грн, 2221грн, 1845 грн, 635 грн, 441 грн 66 коп, 2102 грн 36 коп, 823 грн 40 коп, на даний час відносяться до адміністративних правопорушень та не можуть вважатися кримінально караними.
Водночас, за рештою епізодів вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 03.04.2024 ОСОБА_3 спричинив матеріальну шкоду, розмір якої перевищує два неоподатковуваних мінімума доходів громадян станом на день вчинення крадіжок, а відтак вчинені ним діяння за вказаними епізодами та вироком є кримінально караними.
Попри відсутність прямих законодавчих змін до КК України, діючи норми КУпАП дають підстави для висновку про декриміналізацію діянь засудженого.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Суд вважає, що у зв'язку з декриміналізацією крадіжки майна розміром до 2 нмдг, особа, засуджена за таку крадіжку, підлягає звільненню від призначеного покарання.
Керуючись ст. 74 КК України, ст. 537, 539 КПК України,
постановив:
Подання ДУ «Житомирська установа виправна колонія (№4)» про приведення вироку у відповідність до вимог чинного законодавства відносно засудженогоОСОБА_3 - задовольнити.
Вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 03.04.2024 та Деснянського районного суду м. Києва від 26.04.2024 відносно ОСОБА_3 привести у відповідність до вимог Закону України Закону № 3886-ІХ від 18.07.2024.
Звільнити засудженого ОСОБА_3 від покарання, призначеного йому на підставі вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 03.04.2024 лише за епізодами: 27.02.2023, 01.03.2023, 02.03.2023, 04.03.2023, 03.05.2023, 08.05.2023, 28.10.2023, 02.11.2023, згідно із ч. 2 ст. 74 КК України, у зв'язку з усуненням караності діяння.
Звільнити засудженого ОСОБА_3 від покарання, призначеного йому на підставі вироку Деснянського районного суду м. Києва від 26.04.2024, у зв'язку з усуненням караності діяння.
Вважати ОСОБА_3 засудженим за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 03.04.2024 за ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70, 72 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 7 днів з дня її постановлення, а засудженому у той же строк з дня отримання копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1