12 листопада 2024 рокуСправа №160/19690/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Голобутовського Р.З.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення,
19.07.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), у якій просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 03.07.2024 за №42882/04-36-09-01/ НОМЕР_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що підставами для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є акт перевірки додержання суб'єктом господарювання встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства; результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта господарювання, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Зазначено, що жодних перевірок у ФОП ОСОБА_1 проведено не було, жодних актів не складалось, а тому ГУ ДПС України у Дніпропетровській області не дотрималось вимог чинного законодавства. Крім того, зауважено, що відносно ФОП ОСОБА_1 не складався протокол про адміністративне правопорушення від 18.04.2024 серія ВАД №055239, а тому взагалі відсутні будь-які підстави для застосування фінансових санкцій. Відтак, на думку представника позивача, оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій від 03.07.2024 за № 42882/04-36-09-01/ НОМЕР_1 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки нарахування суми фінансових санкцій Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області здійснено з порушенням чинного законодавства.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.07.2024 відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/19690/24 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
06.08.2024 представником відповідача направлено до суду через автоматизовану систему «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначено, що відповідно до пункту 5 Порядку №790 підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Враховуючи вказане, представник відповідача вказав, що посадовими особами ГУ ДПС у Дніпропетровській області було розглянуто матеріали адміністративного правопорушення, складені працівниками ВП №11 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, вчиненого 18.04.2024 року гр. ОСОБА_2 у кіоску за адресою: смт. Царичанка, квартал 50 років Жовтня, де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 . За результатами розгляду матеріалів контролюючим органом встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 : зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка, чим порушено статтю 11 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (із змінами та доповненнями). На підставі абзацу 20 частина 2 статті 17 ЗУ від 19.12.1995 № 481/95-ВР (із змінами та доповненнями), і були застосовані фінансові санкції до позивача, а саме: за зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка у розмірі - 17000,00 грн.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 04.01.2022. Видами діяльності є 47.81 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами (основний); 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.
Станом на момент розгляду справи ФОП ОСОБА_1 знаходиться на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.
24.05.2024 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов лист відділення поліції № 11 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 03.05.2024, до якого додані адміністративні матеріали за ч. 1 ст. 164-5 КУпАП, які складені відносно ОСОБА_2 -продавця у ФОП ОСОБА_1 , для вирішення питання про застосування відповідних заходів реагування до ФОП, штрафних санкцій, передбачених законодавством.
03.07.2024 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення про застосування фінансових санкцій №42882/04-36-09-01/ НОМЕР_1 , яким відповідно до ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» до ФОП ОСОБА_1 застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
Відтак, предметом спору у цій справі є правомірність рішення про застосування фінансових санкцій №42882/04-36-09-01/ НОМЕР_1 , яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Закон України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (далі Закон №481/95-ВР) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України.
Абзацом 3 частини 4 статті 11 Закону №481/95-ВР встановлено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Стаття 15 Закону №481/95-ВР також передбачає, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Згідно з абзацом 7, 20 частини 2 статті 17 Закону №481/95-ВР до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:
оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень;
виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.
Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених Законом №481/95-ВР, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790 (далі також Порядок №790), визначає механізм застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального".
Відповідно до абз. 4 п. 5 Порядку № 790 підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.
За змістом п. 6 Порядку № 790 рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним (ДПС та її територіальні органи), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, Держстату, Держпродспоживслужби відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством.
Порядок і строки розгляду матеріалів, які є підставою для застосування фінансових санкцій, та прийняття рішення щодо їх застосування встановлюються зазначеними органами відповідно до їх компетенції.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у разі виявлення порушень у сфері виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального зобов'язані повідомити про ці порушення орган, який видав ліцензію на провадження зазначеного виду діяльності (п. 7 Порядку № 790).
Абзацом першим пункту 8 Порядку № 790 передбачено, що рішення про застосування фінансових санкцій до суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за порушення норм Закону складається за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Рішення про застосування фінансових санкцій складається у трьох примірниках, один з яких залишається в органі, посадова особа якого прийняла це рішення; другий - надсилається у триденний строк після його прийняття суб'єкту господарювання (у тому числі іноземному суб'єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або видається його уповноваженому представникові; третій - надсилається до територіального органу ДПС за місцем реєстрації суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) для здійснення контролю за надходженням до державного бюджету суми сплаченого штрафу у разі порушення законодавства у сфері виробництва та обігу спирту або за місцем вчинення порушення для здійснення контролю за надходженням до місцевих бюджетів суми сплаченого штрафу в разі порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального (п. 9 Порядку № 790).
З системного аналізу викладених положень законодавства слідує, що контролюючий орган приймає рішення про застосування фінансових санкцій за порушення суб'єктом господарювання норм Закону України № 481/95-ВР, зокрема, за порушення вимог статті 15-3 цього Закону.
При цьому, факт порушення норм Закону України № 481/95-ВР може бути встановлений контролюючим органом не тільки за наслідками фактичної перевірки, здійсненої контролюючим органом, а й за наслідками опрацювання матеріалів правоохоронних органів щодо недотримання суб'єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, зібраних останніми в ході провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Матеріалами справи підтверджено, що спірне рішення про застосування фінансових санкцій від 03.07.2024 за №42882/04-36-09-01/ НОМЕР_1 прийнято на підставі матеріалів правоохоронних органів, а саме: протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №055239 від 18.04.2024, протоколу особистого огляду речей та вилучення речей і документів від 18.04.2024, рапортів посадових осіб відділення поліції № 11 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №055239 від 18.04.2024 зазначено, що 18.04.2024 гр. ОСОБА_2 , яка є продавцем ФОП ОСОБА_1 у кіоску 6 м2 за адресою АДРЕСА_1 зберігала цигарки в кількості 440 пачок, різних марок, на яких знаходяться підроблені марки акцизного податку, а саме: марки акцизного податку, що не відповідають вимогам зразків, що зазначені у Постанові Кабінету Міністрів України від 19.03.2023 № 618.
Представником позивача у позові не заперечується здійснення ФОП ОСОБА_1 господарської діяльності у кіоску 6 м2 за адресою АДРЕСА_1 .
Також, представником не заперечуються та не спростовуються обставини, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №055239 від 18.04.2024, а саме що 18.04.2024 гр. ОСОБА_2 , яка є продавцем ФОП ОСОБА_1 у кіоску 6 м2 за адресою АДРЕСА_1 зберігала цигарки в кількості 440 пачок.
А тому, суд робить висновок, що наведені обставини підтверджують факт порушення позивачем норм Закону №481/95-ВР, за що передбачена фінансова відповідальність відповідно до статті 17 цього Закону.
Суд не бере до уваги посилання позивача на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах: від 28.05.2019 у справі №810/2155/16; від 20.09.2019 у справі №818/597/16, оскільки у вказаних постановах зазначено, зокрема: «Визначальною ознакою для висновку про наявність підстав для притягнення позивача до відповідальності, передбаченої Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", є встановлення фактів, які свідчать, що при здійсненні господарської діяльності позивачем було продано неповнолітній особі алкогольний напій (горілку)».
Вказане свідчить, що така правова позиція не релевантна до цих правовідносин, оскільки стосується встановлення саме фактів, що свідчать про те, що при здійсненні господарської діяльності було встановлено продаж неповнолітній особі алкогольного напою (горілки), а не зберігання тютюнових виробів без акцизних марок.
Крім того, суд зауважує, що правова позиція Верховного Суду у постановах від 28.05.2019 у справі №810/2155/16, від 20.09.2019 у справі №818/597/16 не вказує, що встановлення фактів порушень Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" повинно бути зафіксовано виключно в акті перевірки контролюючого органу.
Згідно з ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд враховує, чи прийняті вони з використанням повноважень та спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискредитації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь яким несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінюючи докази надані сторонами, суд відзначає, що позивачем не надано належні та допустимі докази на підтвердження заявлених позовних вимог, у той час як відповідачем надано належні докази на підтвердження законності спірного рішення.
Отже, за сукупності вказаних обставин висновки контролюючого органу знайшли своє підтвердження у ході судового розгляду справи, у зв'язку із чим спірне рішення є законним та обґрунтованим.
Поряд з цим, при вирішенні справи суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення…Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( справа «Проніна проти України», рішення ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди умотивовувати свої рішення. Але дану вимогу не слід розуміти як таку, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.
Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок про відмову у задоволенні позовної заяви.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати, понесені позивачем, відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України не відшкодовуються.
Керуючись ст. ст. 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні позовної заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський