11 листопада 2024 рокуСправа №160/25973/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бухтіярової М.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Департаменту патрульної поліції,про визнання протиправною та скасування постанови, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відповідач), в якій позивач просить:
-визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження №75127365 від 19 вересня 2024 року, яка винесена старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) при примусовому виконанні виконавчого листа №160/1659/23, який видано 08 лютого 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Дніпропетровським окружним адміністративним судом 08.02.2024 видано виконавчий лист по справі №160/1659/24, яким зобов'язано Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату до грошового забезпечення поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, за періоди з січня 2021 року по червень 2021 року та з серпня 2021 року по 23 травня 2022 року пропорційно відпрацьованому часу в таких умовах. Оскільки рішення не виконувалось Департаментом патрульної поліції, позивачем було подано виконавчий лист на виконання до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Києві та Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Постановою від 19.09.2024 закінчено виконавче провадження з примусового виконання рішення суду по справі №160/1659/23. Підставою для винесення такої постанови стало те, що до державного виконавця від Департаменту патрульної поліції надійшов лист про виконання рішення суду. Таким чином, постанова про закінчення виконавчого провадження мотивована лише листом боржника. Будь-яких виконавчих дій з примусового виконання рішення суду по справі № 160/1659/23 державним виконавцем не проводилось та не перевірялось, чи фактично було виконано рішення суду. За таких обставин, постанова про закінчення виконавчого провадження є протиправною та підлягає скасуванню, що зумовило звернення до суду.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених КАС України.
Ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду цієї позовної заяви у розмірі 968,96 грн., сплаченого в установленому порядку.
Позивачем усунено недоліки позову, сплачено судовий збір.
Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/25973/24; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з урахуванням особливостей, передбачених статтею 287 КАС України, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Цією ж ухвалою суду витребувано від відповідача засвідчені належним чином копії матеріалів виконавчого провадження ВП №75127365 та усі докази з їх документальним підтвердженням на обґрунтування правових підстав для прийняття постанови, що оскаржується.
Також, судом залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Департамент патрульної поліції, та встановлено третій особі строк для надання пояснень.
Учасники належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
22.10.2024 на електронну пошту суду від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на виконання вимог ухвали суду надійшли копії матеріалів виконавчого провадження №75127365.
Відповідачем заявлено клопотання про залучення до розгляду справи Департамент патрульної поліції в якості третьої сторони, яка не заявляє самостійних вимог, що вже було вирішено судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, у зв'язку із чим клопотання відповідача залишено без задоволення.
28.10.2024 від відповідача засобами поштового зв'язку надійшли засвідчені матеріали виконавчого провадження №75127365.
08.11.2024 третьою особою у справі - Департаментом патрульної поліції, подані письмові пояснення, в якому зазначає про необґрунтованість позовних вимог. Дніпропетровським окружним адміністративним судом ухвалено рішення по справі № 160/1659/23. Зазначеним зобов'язальним рішення на Департамент покладено обов'язок щодо нарахування та виплати позивачу додаткової доплати до грошового забезпечення, передбаченої постановою КМУ №375. З метою добровільного виконання судового рішення у наведеній справі Департаментом на рахунок ОСОБА_1 здійснено нарахування та виплату доплати до грошового забезпечення поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, за періоди з січня 2021 року по червень 2021 року та з серпня 2021 року по 23 травня 2022 року пропорційно відпрацьованому часу в таких умовах. Наведене підтверджується Розрахунковим листом ОСОБА_1 за листопад 2023 року, відомістю № 810 за листопад 2023 року та паперовою копією електронного розрахункового документу (Платіжна інструкція № 27390 від 28.11.2023). Зазначену інформацію було надіслано до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Таким чином, добровільне виконання рішення суду від 21.04.2023 у справі № 160/1659/23 Департаментом здійснено в повному обсязі раніше, ніж прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №75127365. Відповідно до ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Третьою особою вказано, що судовим рішенням не встановлено розміру додаткової доплати, який повинен бути визначений Департаментом, з положень постанови КМУ №375 неможливо зробити висновок про розмір додаткової доплати, який повинен бути визначений Департаментом, а суд в межах розгляду позовної заяви позбавлений процесуальної можливості самостійно визначити розмір додаткової доплати, оскільки це призводить до зміни суті рішення суду, яке виконується. За вказаних обставин вважає, що у спірному випадку відсутні підстави стверджувати про неправомірність дій Департаменту, вчинених на виконання рішення суду.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
За приписами частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документована паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 14.01.2016 Індустріальним РВ у м.Дніпропетровську ГУ ДМС України в Дніпропетровській області; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 у справі №160/1659/23 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо нездійснення ОСОБА_1 доплати до грошового забезпечення поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, за періоди з січня 2021 року по червень 2021 року та з серпня 2021 року по 23 травня 2022 року.
Зобов'язано Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату до грошового забезпечення поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, за періоди з січня 2021 року по червень 2021 року та з серпня 2021 року по 23 травня 2022 року пропорційно відпрацьованому часу в таких умовах.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.10.2023 апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 усправі №160/1659/23 без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 20.11.2023 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.10.2023 у справі №160/1659/23.
08.02.2024 Дніпропетровським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по справі №160/1659/23.
29.03.2024 позивач звернулась до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про примусове виконання рішення.
До вказаної заяви долучено оригінал виконавчого листа №160/1659/23, копію паспорта, копію ухвали Верховного Суду, копію рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
28.05.2024 на підставі заяви стягувача головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Новохацькою Ю.Є. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №75127365 з примусового виконання виконавчого листа № 160/1659/23 про зобов'язання Департаменту патрульної поліції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату до грошового забезпечення поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, за періоди з січня 2021 року по червень 2021 року та з серпня 2021 року по 23 травня 2022 року пропорційно відпрацьованому часу в таких умовах.
Також, у вказаній постанові зазначено про необхідність виконання боржником рішення суду протягом 10 робочих днів.
28.05.2024 державним виконавцем у виконавчому провадженні ВП №75127365 прийняті постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення з боржника 32000,00грн. виконавчого збору.
13.06.2024 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Т.Барабаш у виконавчому провадженні ВП №75127365 прийнято вимогу Департаменту патрульної поліції у триденний строк з моменту отримання даної вимоги повідомити відділ та стягувача про повне виконання виконавчого листа №160/1659/23 з наданням підтверджуючих документів та зазначенням суми нарахування та виплати грошового забезпечення стягувачу відповідно до резолютивної частини виконавчого документа.
27.06.2024 Департамент патрульної поліції листом «Про наявність підстав для закінчення виконавчого провадження» №4715-2024 від 10.06.2024 (вхідний №4578/3.1-29 від 27.06.2024) повідомив про добровільне виконання судового рішення та про закінчення виконавчого провадження.
До вказаного листа Департамент патрульної поліції долучив розрахунковий лист за листопад 2023 року про нарахування та виплату ОСОБА_1 1,00грн., копію витягу з відомості №810 на виплату заробітної плати за листопад 2023 року, копію платіжної інструкції №27390 від 28.11.2023.
12.09.2024 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ)Барабаш Т.О. прийнято постанову про накладення на штрафу у виконавчому провадженні №75127365, якою за невиконання боржником рішення суду на Департамент патрульної поліції накладено штраф у розмірі 5100,00 грн.
Цією постановою повідомлено боржника про зобов'язання виконати рішення суду протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду.
Листом №5510/3.1-29 від 07.08.2024 Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повідомлено позивачу, що на адресу відділу надійшов лист боржника від 27.06.2024 №4578/3.1/1-29, згідно з яким за виконавчим листом Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.02.2024 у справі №160/1659/23 рішення суду виконано. В додатках якого було долучено розрахунковий лист ОСОБА_1 за листопад 2023 року, копію витягу з відомості на виплату заробітної плати за листопад 2023 року, а також копію платіжної інструкції. Враховуючи, що наведений лист не підтверджує виконання рішення суду по справі №160/1659/23 від 21.04.2023 в повному обсязі 12.09.2024 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника в розмірі 5100,00грн. та встановлено термін 10 (десять) робочих днів для виконання рішення суду та боржника попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання судового рішення без поважних причин.
19.09.2024 Департамент патрульної поліції звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) із заявою вх.№6479/3.1-29 від 19.09.2024, в якій повідомив про повне виконання рішення суду та про те, що з метою добровільного виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 у справі №160/1659/23 на рахунок ОСОБА_1 здійснено нарахування та виплату доплати до грошового забезпечення поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період карантину, за період з січня 2021 року по червень 2021 року та з серпня 2021 року по травень 2022 року, пропорційно відпрацьованому часу в таких умовах, в розмірі 1 гривня. Наведене підтверджується розрахунковим листом ОСОБА_1 за листопад 2023 року, відомістю №810 за листопад 2023 року та паперовою копією електронного розрахункового документу (платіжна інструкція №27390 від 28.11.2023). Таким чином, добровільне виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 у справі №160/1659/23 Департаментом патрульної поліції здійснено в повному обсязі, раніше ніж прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №75127365.
19.09.2024 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Барабаш Т.О. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №75127365 на підставі пункту 9 частини першої статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження».
Підставою для винесення вказаної постанови, згідно з її мотивувальної частини, стало те, що листом №6479/3.1-29 від 19.09.2024 Департаментом патрульної поліції повідомлено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 у справі № 160/1659/23 Департаментом патрульної поліції на рахунок ОСОБА_1 здійснено нарахування та виплату доплати до грошового забезпечення поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, за періоди з січня 2021 року по червень 2021 року та з серпня 2021 року по 23 травня 2022 року пропорційно відпрацьованому часу в таких умовах в розмірі 1 (одна) грн., що підтверджується розрахунковим листом ОСОБА_1 за листопад 2023 року, відомістю № 810 за листопад 2023 року та паперовою копією електронного розрахункового документу (платіжна інструкція № 27390 від 28.11.2023).
Не погодившись з постановою про закінчення виконавчого провадження від 19.09.2024, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на наступне.
Положення статті 19 Конституції України встановлюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).
Право на судовий захист відображене і у частині першій статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Відповідно, у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб'єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно із статтею 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Відповідно до частини першої статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Частиною другою статті 129-1 Конституції України встановлено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ в редакції на час виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Частиною першою статті 5 Закону №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
За змістом пункту 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до частини шостої статті 26 цього Закону за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Частиною першою статті 18 Закону №1404-VІІІ визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VІІІ виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Частиною третьою статті 18 Закону №1404-VІІІвизначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Згідно з положенням частини першої та другої статті 63 Закону №1404-VІІІ за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Частиною третьою статті 63 цього Закону передбачено, що виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі: фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Отже, з урахуванням наведених правових норм державний виконавець, як суб'єкт владних повноважень, в силу положень Основного Закону, має виконувати свої повноваження лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та зобов'язаний вчинити всі заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання судового рішення. Прийняттю державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження мають передувати певні дії державного виконавця, послідовність яких визначена Законом №1404-VІІІ. Лише після здійснення всіх необхідних заходів, спрямованих на примусове виконання рішення суду та перевірки його виконання боржником, державний виконавець має можливість винести постанову про закінчення виконавчого провадження.
В межах спірних правовідносин позовні вимоги заявлені щодо постанови від 19.09.2024 про закінчення виконавчого провадження ВП №75127365 з примусового виконання виконавчого листа №160/1659/23, виданого 08.02.2024 Дніпропетровським окружним адміністративним судом.
В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 у справі №160/1659/23, яке набрало законної сили 10.10.2023, зобов'язано Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату до грошового забезпечення поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, за періоди з січня 2021 року по червень 2021 року та з серпня 2021 року по 23 травня 2022 року пропорційно відпрацьованому часу в таких умовах.
Підставою для закінчення виконавчого провадження ВП №75127365 став лист Департаменту патрульної поліції №6479/3.1-29 від 19.09.2024, за змістом якого останній повідомив державного виконавця про повне виконання рішення суду, що з метою добровільного виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2023 у справі №160/1659/23 на рахунок ОСОБА_1 здійснено нарахування та виплату доплати до грошового забезпечення поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період карантину, за період з січня 2021 року по червень 2021 року та з серпня 2021 року по травень 2022 року, пропорційно відпрацьованому часу в таких умовах, в розмірі 1 гривня, що підтверджується розрахунковим листом ОСОБА_1 за листопад 2023 року, відомістю №810 за листопад 2023 року та паперовою копією електронного розрахункового документу (платіжна інструкція №27390 від 28.11.2023).
Судом досліджено розрахунковий лист за листопад 2023 року, який долучений Департаментом патрульної поліції до листа №6479/3.1-29 від 19.09.2024, та встановлено, що на виконання рішення суду №160/1659/23 ОСОБА_1 нараховано 1,00грн., сума до виплати - 0,98грн. (з утриманням податків у зборів).
Проте, з вказаного розрахункового листа неможливо встановити, за який період нараховано 1,00грн., зважаючи, що рішенням суду зобов'язано здійснити нарахування та виплату доплати за періоди з січня 2021 року по червень 2021 року та з серпня 2021 року по 23 травня 2022 року пропорційно відпрацьованому часу в таких умовах.
Боржником державному виконавцю не надавався розрахунок виплаченої суми та за який період, оскільки таких доказів не містить виконавче провадження і такі обставини не заперечені ані відповідачем, ані третьою особою у справі, що унеможливлює підтвердження виконання рішення суду боржником.
Суд звертає увагу на те, що законодавець визначив обов'язок виконавця вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, та здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Частиною третьою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач формально підійшов до виконання обов'язків та наданих йому законом повноважень в частині досягнення мети виконавчого провадження - виконання рішення суду, та зробив висновок про фактичне виконання рішення суду боржником в повному обсязі без фактичної перевірки його виконання.
За таких обставин, постанова старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Барабаш Т.О. про закінчення виконавчого провадження №75127365 від 19.09.2024 з примусового виконання виконавчого листа №160/1659/23, виданого 08.02.2024 Дніпропетровським окружним адміністративним судом, прийнята не у спосіб, що визначений Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто не відповідає критеріям, визначених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом положень частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Частиною першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на викладене, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою в розмірі 968,96 грн., підлягають стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача.
Керуючись ст.ст.9, 72-90, 242-246, 250, 255, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ 43315602, місцезнаходження: 02002, м.Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд.15), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд.3) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Барабаш Т.О. від 19.09.2024 про закінчення виконавчого провадження ВП №75127365.
Стягнути з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ 43315602, місцезнаходження: 02002, м.Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд.15) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.М. Бухтіярова