07 листопада 2024 рокуСправа №160/21181/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горбалінського В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29013, м. Хмельницький, вул. Герцена, 10, код ЄДРПОУ 21318350) про визнання рішення протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
05.08.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії за віком №046050019479 Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 02.02.2024 року ОСОБА_1 на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу роботи періоди роботи згідно з трудовою книжкою від 03.10.1985 року НОМЕР_2 : з 01.07.2022 року по 05.04.2023 року - на посаді машиніста крану у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Промислові ремонти» та з 01.10.2023 року по 31.12.2023 року - на посаді машиніста крану у Приватному акціонерному товаристві «Північний гірничо-збагачувальний комбінат»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком №1 періоди роботи: з 02.08.2018 року по 05.04.2023 року - на посаді машиніста крану у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Промислові ремонти» та з 06.04.2023 року по 26.01.2024 року у Приватному акціонерному товаристві «Північний гірничо-збагачувальний комбінат»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 26.01.2024 року призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, зокрема щодо сплати роботодавцем страхових внесків. При цьому, позивач вказує, що відсутність посилання у первинних документах по обліку трудового стажу, а саме щодо реорганізації підприємства на якому працювала позивач, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських та інших документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.
08.08.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Як встановлено судом, відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області отримано ухвалу про відкриття провадження у цій справі - 08.08.2024 року та позов з додатками - 05.08.2024 року, що підтверджується довідками про доставку електронного повідомлення.
Також, як встановлено судом, відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області отримано ухвалу про відкриття провадження у цій справі - 08.08.2024 року та позов з додатками - 05.08.2024 року, що підтверджується довідками про доставку електронного повідомлення.
Згідно із ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно положень ст. 126 КАС України відповідач є належно повідомленим про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом.
Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
26.01.2024 року ОСОБА_1 звернулась із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зазначена заява позивача за принципом екстериторіальності розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №046050019479 від 02.02.2024 року ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком.
У спірному рішенні зазначено, що вік позивача, станом на дату звернення, становить - 56 років.
Страховий стаж Позивача - становить 20 років 10 місяців 14 днів.
До страхового стажу не зараховано:
- періоди з 01.07.2022 по 05.04.2023, 3 01.10.2023 по 31.12.2023 згідно з трудовою книжкою від 03.10.1985 НОМЕР_3 , оскільки роботу не підтверджено індивідуальними відомостями про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (відсутня інформація про сплату внесків).
До пільгового стажу не зараховано:
- періоди роботи з 02.08.2018 по 18.12.2019, з 19.12.2019 по 03.03.2021, з 04.03.2021 по 05.04.2023 згідно з пільговою довідкою від 28.04.2023 № 3/48/07, оскільки довідка видана Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислові ремонти» (ЄДРПОУ 40799891), а згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування страхові внески сплачувалися Товариством з обмеженою відповідальністю «Кларікс РЕМ 23» (ЄДРПОУ 40799891). В документах пенсійної справи відсутні будь-які документи про реорганізацію, правонаступницю або підпорядкування даних підприємств. Для зарахування до пільгового стажу: періодів роботи з 02.08.2018 по 18.12.2019, 3 19.12.2019 по 03.03.2021, з 04,03.2021 по 05.04.2023, необхідно надати уточнюючі документи про реорганізацію, правонаступництво або підпорядкування ТОВ «Промислові ремонти» та ТОВ «Кларікс РЕМ 23».
Не погоджуючись із таким рішенням пенсійного органу, позивач і звернулась до суду із даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно із преамбулою Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Як встановлено ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
Відповідно до п. 1 зазначеного Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з п. 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. В довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Суд вказує, що твердження пенсійного органу про не зарахування до страхового та пільгового стажу позивача періодів його роботи:
- з 01.07.2022 по 05.04.2023, 3 01.10.2023 по 31.12.2023 згідно з трудовою книжкою від 03.10.1985 НОМЕР_3 , обґрунтовується тим, що роботу не підтверджено індивідуальними відомостями про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (відсутня інформація про сплату внесків).
- з 02.08.2018 по 18.12.2019, з 19.12.2019 по 03.03.2021, з 04.03.2021 по 05.04.2023 згідно з пільговою довідкою від 28.04.2023 № 3/48/07, обґрунтовується тим, що довідка видана Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислові ремонти» (ЄДРПОУ 40799891), а згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування страхові внески сплачувалися Товариством з обмеженою відповідальністю «Кларікс РЕМ 23» (ЄДРПОУ 40799891). В документах пенсійної справи відсутні будь-які документи про реорганізацію, правонаступницю або підпорядкування даних підприємств. Для зарахування до пільгового стажу: періодів роботи з 02.08.2018 по 18.12.2019, 3 19.12.2019 по 03.03.2021, з 04,03.2021 по 05.04.2023, необхідно надати уточнюючі документи про реорганізацію, правонаступництво або підпорядкування ТОВ «Промислові ремонти» та ТОВ «Кларікс РЕМ 23».
Щодо таких доводів, суд зазначає наступне.
В розрізі даної справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 27 лютого 2019 року у справі № 423/3544/16-а та від 11 липня 2019 року у справі № 242/1484/17.
Крім того, суд вказує, що порядок обчислення та сплати страхових внесків встановлено у частині 1, 3, 6, 10 статті 20 Закону № 1058, якою передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до частини 12 статті 20 цього Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Зокрема, згідно з п. 2 ч. 1 статті 16 Закону №1058, застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.
Відповідно до положень ст.106 Закону № 1058, відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Таким чином, страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і підлягають обов'язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Як встановлено судом та не заперечується пенсійним органом, у період з 02.08.2018 по 18.12.2019, з 19.12.2019 по 03.03.2021, з 04.03.2021 по 05.04.2023 страхові внески сплачено за позивача його роботодавцем з ЄДРПОУ 40799891.
Водночас, пенсійний орган вказує, що не можливо зарахувати до страхового та пільгового стажу позивача періоди його роботи з 02.08.2018 по 18.12.2019, з 19.12.2019 по 03.03.2021, з 04.03.2021 по 05.04.2023 згідно з пільговою довідкою від 28.04.2023 № 3/48/07, оскільки довідка видана Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислові ремонти» (ЄДРПОУ 40799891), а згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування страхові внески сплачувалися Товариством з обмеженою відповідальністю «Кларікс РЕМ 23» (ЄДРПОУ 40799891). В документах пенсійної справи відсутні будь-які документи про реорганізацію, правонаступницю або підпорядкування даних підприємств.
Однак, суд не погоджується із такими твердженнями пенсійного органу, оскільки Верховним Судом у постанові від 24.05.2018 року у справі №490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.
Суд зазначає, що незарахування спірного періоду до пільгового стажу суперечитиме принципу правової визначеності, оскільки в п.3.1 Рішення Конституційного Суду України (Справа №1-25/2010 від 29 червня 2010 року) зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.
Суд вважає, що право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов'язків працівником, відповідальним за порядок ведення документації. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у документах, які видані роботодавцем.
Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні документації.
У цьому випадку суд звертає увагу, що записи про трудову діяльність в трудовій книжці зроблено чітко, зрозуміло та без будь-яких виправлень та неточностей, відсутні ознаки підчисток та підробок, у зв'язку з чим не зазначення відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах: зайнятість повний робочий день на роботах з шкідливими і важкими умовами праці, характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, Найменування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України або їх номери, куди включаються ці періоди роботи, не може бути самостійною підставою для відмови у зарахуванні періодів роботи до пільгового стажу.
А тому, відсутність документів про реорганізацію, правонаступницю або підпорядкування підприємств не може бути самостійною підставою для відмови у зарахуванні періодів роботи до пільгового стажу.
Втім, щодо не зарахування пенсійним органом періодів роботи позивача з 01.07.2022 по 05.04.2023, з 01.10.2023 по 31.12.2023, у зв'язку із відсутністю підтвердження індивідуальними відомостями про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (відсутня інформація про сплату внесків), суд зазначає про таке.
Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу (Форма ОК-5), у період з 01.07.2022 по 05.04.2023 за позивача сплачувались страхові внески у липні - серпні, жовтні - листопаді 2022 року та у січні-грудні 2023 року.
Відтак, суд зазначає, що підлягає зарахуванню ОСОБА_1 до загального страхового стажу роботи періоди роботи згідно з трудовою книжкою від 03.10.1985 року НОМЕР_2 : з 01.07.2022 по 31.08.2022, з 01.10.2022 по 30.11.2022, та з 01.01.2023 по 31.12.2023, а також до пільгового стажу роботи за Списком №1 періоди роботи: з 02.08.2018 року по 31.08.2022 року, з 01.10.2022 по 30.11.2022, та з 01.01.2023 по 05.04.2023 року.
Щодо вимог позивача в частині зобов'язання зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком №1 періоди роботи з 06.04.2023 року по 26.01.2024 року у Приватному акціонерному товаристві «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Таким чином, захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
На час розгляду цієї справи питання щодо зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком №1 періоди роботи з 06.04.2023 року по 26.01.2024 року у Приватному акціонерному товаристві «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», у межах цієї справи відповідачем та судом не досліджувалось, а тому вимоги позивача в цій частині є передчасними та необґрунтованими.
Суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому, тому суд приходить до висновку про відмову в позові у частині вказаних позовних вимог.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах, суд враховує таке.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Окрім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» № 30985/96).
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково, вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що задоволення зазначеної позовної вимоги буде втручанням в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень та прийняттям рішення замість нього, що не входить до компетенції суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Таким чином, належним способом захисту прав позивача у цій справі є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 26.01.2024 року та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Отже, інші доводи сторін не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29013, м. Хмельницький, вул. Герцена, 10, код ЄДРПОУ 21318350) про визнання рішення протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії за віком №046050019479 Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 02.02.2024 року ОСОБА_1 на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу роботи періоди роботи згідно з трудовою книжкою від 03.10.1985 року НОМЕР_2 : з 01.07.2022 по 31.08.2022, з 01.10.2022 по 30.11.2022, та з 01.01.2023 по 31.12.2023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком №1 періоди роботи: з 02.08.2018 року по 31.08.2022 року, з 01.10.2022 по 30.11.2022, та з 01.01.2023 по 05.04.2023 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 26.01.2024 року та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29013, м. Хмельницький, вул. Герцена, 10, код ЄДРПОУ 21318350) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Горбалінський